Розробка оптимальних технологічних параметрів розпилювальної сушки при виробництві сухого цільного верблюжого молока

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.238686

Ключові слова:

сухе незбиране верблюже молоко, розпилювальна сушка, фізичні властивості, технологія виробництва

Анотація

Верблюже молоко є цінним джерелом білка та поживних речовин, має лікувально-профілактичні властивості. Виробництво сухих молочних продуктів на основі верблюжого молока має на меті збільшення терміну його придатності, зниження витрат на його транспортування та зберігання. Для отримання сухого верблюжого молока необхідно оптимізувати технологічні параметри сушки, які впливають на його фізико-хімічні властивості.

Цільне верблюже молоко (Camelus dromedarius) піддавалося сушінню на розпилювальній сушильній установці при наступних режимах: температура на вході від 140 ℃ до 160 ℃, швидкість подачі від 30 мл/хв до 40 мл/хв. Була визначена залежність таких фізичних властивостей сухого молока, як: індекс розчинності в воді, індекс абсорбції води, вміст вологи, гігроскопічність, щільність, активність води, липкість і розміри частинок, від технологічних параметрів сушіння.

Результати досліджень показують, що найвищий показник індексу розчинності зразків дорівнював 81,25±0,11 %, який відповідав температурі повітря на вході 150 ℃ і швидкості подачі сировини 30 мл/хв. При цьому найменша розчинність становила 62,89±0,27 % при режимах – 140 і 40 мл/хв, відповідно. Зі збільшенням температури повітря на вході та зменшенням швидкості подачі молочної сировини, спостерігалося зниження вмісту вологи та активності води. Однак підвищення температури повітря на вході вище 150 ℃ призводило до зменшення індексу розчинності в воді. Оптимальні розміри частинок сухого цільного верблюжого молока, що передували відносно високим показникам індексу розчинності, дорівнювали 36,22±0,33 мкм, 108,89±0,56 мкм і 229,19±0,74 мкм.

Отримані дані можуть бути корисними при розробці технології виробництва сухого молочного продукту з верблюжого молока

Біографії авторів

Nurbek Aralbayev, Almaty Technological University

Doctoral Student

Department of Technology of Food Products

Fatima Dikhanbayeva, Almaty Technological University

Doctor of Technical Sciences, Professor

Department of Technology of Food Products

Yus Aniza Binti Yusof, Universiti Putra Malaysia

PhD, Professor

Department of Process and Food Engineering

Aigul Tayeva, Almaty Technological University

Doctor of Technical Sciences, Professor

Department of Technology of Food Products

Zhuldyz Smailova, Korkyt-Ata Kyzylorda University

PhD

Department of Professional Education

Посилання

  1. Statistics of agriculture, forestry, hunting and fisheries. Available at: https://stat.gov.kz/official/industry/14/statistic/7
  2. Farah, Z., Mollet, M., Younan, M., Dahir, R. (2007). Camel dairy in Somalia: Limiting factors and development potential. Livestock Science, 110 (1-2), 187–191. doi: https://doi.org/10.1016/j.livsci.2006.12.010
  3. Konuspayeva, G., Faye, B., Loiseau, G. (2011). Variability of vitamin C content in camel milk from Kazakhstan. Journal of Camelid Science, 4, 63–69. Available at: https://agritrop.cirad.fr/563224/1/document_563224.pdf
  4. Singh, M. B., Lakshminarayana, J., Fotedar, R. (2009). Nutritional Status of Adult Population of Raika Community in Jodhpur, Desert District of Rajasthan. Journal of Human Ecology, 26 (2), 77–80. doi: https://doi.org/10.1080/09709274.2009.11906167
  5. Shabo, Y., Brazel, R., Margoulis, M., Yagil, R. (2005). Camel's milk for food allergies in children. Immunol. Allerg., 7, 796–798.
  6. Konuspayeva, M. G. (2007). Variabilité Physico-Chimique et Biochimique du lait des grands Camélidés (Camelus bactrianus, Camelus dromedarius et hybrides) au Kazakhstan: Thése Doctrat. Université Montpellier. Available at: http://camelides.cirad.fr/fr/science/pdf/these_konuspayeva.pdf
  7. Hanna, J. (2001). Over the hump. In: Jack Hanna’s Animal Adventures. TV series (USA).
  8. Dikhanbayeva, F., Zhaxybayeva, E., Dimitrov, Z., Baiysbayeva, M., Yessirkep, G., Bansal, N. (2021). Studying the effect of the developed technology on the chemical composition of yogurt made from camel milk. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (11 (111)), 36–48. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.235831
  9. AbdAlmageed, E.-S. T. E.-S. (2009). Properties of milk powder made from the milk of cow, goat and camel. University of Khartoum. Available at: http://khartoumspace.uofk.edu/bitstream/handle/123456789/12941/Properties%20Of%20Milk%20Powder%20Made%20From%20The%20Milk%20Of%20Cow,%20Goat%20And%20Camel.pdf?sequence=1&&isAllowed=y
  10. Aralbaev, N. A., Dihanbaeva, F. T., Serikbaeva, A. D. (2018). Poluchenie suhogo verblyuzh'ego moloka raspylitel'nym i sublimatsionnym metodami sushki. Mater. resp. nauchn.-prakt. konf. molodyh uchenyh «Nauka. Obrazovanie. Molodezh'». Almaty: ATU, 59–60.
  11. Aralbayev, N., Dikhanbayeva, F., Serikbayeva, A., Yusof, Y. A., Abdul Manaf, Y. N. (2019). Comparative study of amino acid composition of raw and dry camel milk and shubat (Camelus dromedaries). EurAsian Journal of BioSciences, 13, 1489–1493. Available at: http://www.ejobios.org/download/comparative-study-of-amino-acid-composition-of-raw-and-dry-camel-milk-and-shubat-camelus-dromedaries-7301.pdf
  12. Kha, T. C., Nguyen, M. H., Roach, P. D. (2010). Effects of spray drying conditions on the physicochemical and antioxidant properties of the Gac (Momordica cochinchinensis) fruit aril powder. Journal of Food Engineering, 98 (3), 385–392. doi: https://doi.org/10.1016/j.jfoodeng.2010.01.016
  13. Labuza, T. P. (1984). Moisture sorption: Practical aspects of isotherm measurement and use. Minnesota: American Association of Cereal Chemists, 150.
  14. Tonon, R. V., Brabet, C., Hubinger, M. D. (2008). Influence of process conditions on the physicochemical properties of açai (Euterpe oleraceae Mart.) powder produced by spray drying. Journal of Food Engineering, 88 (3), 411–418. doi: https://doi.org/10.1016/j.jfoodeng.2008.02.029
  15. Amidon, G. E., Secreast, P. J., Mudie, D. (2009). Particle, Powder, and Compact Characterization. Developing Solid Oral Dosage Forms, 163–186. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-444-53242-8.00008-4
  16. Farkye, Y. N., Obisa, L. S. P. C. (1998). Acquisition of Aqua Lab CX-2T to measure water activity in milk powder. Pullman: Decagon Devices, Inc., 78.
  17. Chen, W. Z., Hoseney, R. C. (1994). Adhesion testing apparatus and method for flowable materials such as wheat Hlynka. Rheological properties of dough and their significance in the bread making process. Baker's Dig., 44 (2), 46–57.
  18. Ferrari, C. C., Marconi Germer, S. P., Alvim, I. D., de Aguirre, J. M. (2013). Storage Stability of Spray-Dried Blackberry Powder Produced with Maltodextrin or Gum Arabic. Drying Technology, 31 (4), 470–478. doi: https://doi.org/10.1080/07373937.2012.742103
  19. Fitzpatrick, J. J., Barry, K., Cerqueira, P. S. M., Iqbal, T., O’Neill, J., Roos, Y. H. (2007). Effect of composition and storage conditions on the flowability of dairy powders. International Dairy Journal, 17 (4), 383–392. doi: https://doi.org/10.1016/j.idairyj.2006.04.010
  20. GOST 33629-2015. Konservy molochnye. Moloko suhoe. Tekhnicheskie usloviya (s Popravkami).
  21. Cai, Y. Z., Corke, H. (2000). Production and Properties of Spray-dried Amaranthus Betacyanin Pigments. Journal of Food Science, 65 (7), 1248–1252. doi: https://doi.org/10.1111/j.1365-2621.2000.tb10273.x
  22. Aralbaev, N. A., Serikbaeva, A. D. (2017). Issledovanie rastvorimosti suhogo moloka na osnove plotnosti chastits. Sbornik materialov mezhd. nauchn.-prakt. konf. molodyh uchenyh «Nauchniy vzglyad molodyh: poiski, innovatsii v APK», Almaty: KazNAU, 134–138.
  23. Hogan, S. A., O’Callaghan, D. J. (2010). Influence of milk proteins on the development of lactose-induced stickiness in dairy powders. International Dairy Journal, 20 (3), 212–221. doi: https://doi.org/10.1016/j.idairyj.2009.11.002

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-30

Як цитувати

Aralbayev, N., Dikhanbayeva, F., Yusof, Y. A. B., Tayeva, A., & Smailova, Z. (2021). Розробка оптимальних технологічних параметрів розпилювальної сушки при виробництві сухого цільного верблюжого молока. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(11(112), 82–91. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.238686

Номер

Том 4 № 11(112) (2021): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Nurbek Aralbayev, Fatima Dikhanbayeva, Yus Aniza Binti Yusof, Aigul Tayeva, Zhuldyz Smailova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.