Підвищення комфорту робітників: експеримент впливу кольору та освітлення у збірному виробництві

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.239201

Ключові слова:

комфорт для людини, виробнича збірка, колір робочого місця, рівень освітленості

Анотація

Колір і світло є основними факторами в автомобільній промисловості, однак по цій темі, пов'язаної з фізичним комфортом співробітників, проводилося небагато досліджень. Серед факторів, що впливають на комфорт роботи співробітників колір і час освітлення на робочому місці. Колір – це світло, відбите об'єктом, яке потім інтерпретується оком на основі світла, що падає на об'єкт. Значення довжини хвилі кольору в діапазоні від 380 до 780 нм впливає на продуктивність праці. Гарне освітлення впливає на умови освітлення в кімнаті, на величину освітленості. Хороший стан робочого приміщення вплине на фізичний комфорт співробітників. Фізичний комфорт співробітників був досліджений в багатьох попередніх роботах. Однак дослідження конфігурації кольорів і освітлення в робочому середовищі обробної промисловості все ще недостатньо розвинені. Це дослідження спрямоване на вимір і визначення впливу кольору і освітлення з певною довжиною хвилі кольору на величину освітленості і фізичний комфорт співробітника. Воно починається з вивчення кольору, світла, комфорту людини, а потім досліджується вплив на продуктивність працівників обробної промисловості в галузі електромонтажної збірки. Установки кольору та освітлення мають важливе значення для підвищення комфорту людини. Зелений колір з довжиною хвилі від 490 до 570 нм може збільшити максимальне значення середньої освітленості на 12,43 %. Жовтий може збільшити частоту серцевих скорочень на 4,85%, зелений – зменшити діастолу на 2,95 % і систолу на 1,29 %. Зміна розміру зіниці Л на 23,17 % і зміна розміру зіниці П на 21,43 %. Ефект зеленого кольору і часу освітлення може збільшити яскравість освітлення і знизити частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск і розмір зіниці, що вплине на фізичний комфорт співробітників.

Спонсор дослідження

  • Our gratitude to the Ministry of Finance, Lembaga Pengelolaan Dana Pendidikan for supporting this research under grant Beasiswa Unggulan Dosen Indonesia (BUDIDN scholarship).

Біографії авторів

Iftitah Ruwana, National Institute of Technology (ITN Malang)

Doctoral Student in Mechanical Engineering

Department of Industrial Engineering

Pratikto Pratikto, Brawijaya University

Professor in Mechanical Engineering

Department of Mechanical Engineering

Sugiono Sugiono, Brawijaya University

Doctorate in Industrial Engineering

Department of Industrial Engineering

Oyong Novareza, Brawijaya University

Doctorate in Industrial Engineering

Department of Industrial Engineering

Посилання

  1. Ahmadi, M., Zakerian, S. A., Salmanzadeh, H. (2017). Prioritizing the ILO/IEA Ergonomic Checkpoints’ measures; a study in an assembly and packaging industry. International Journal of Industrial Ergonomics, 59, 54–63. doi: https://doi.org/10.1016/j.ergon.2017.03.002
  2. Kahya, E. (2007). The effects of job characteristics and working conditions on job performance. International Journal of Industrial Ergonomics, 37 (6), 515–523. doi: https://doi.org/10.1016/j.ergon.2007.02.006
  3. Ortiz, M. A., Kurvers, S. R., Bluyssen, P. M. (2017). A review of comfort, health, and energy use: Understanding daily energy use and wellbeing for the development of a new approach to study comfort. Energy and Buildings, 152, 323–335. doi: https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2017.07.060
  4. Jalil, N. A., Yunus, R. M., Said, N. S. (2012). Environmental Colour Impact upon Human Behaviour: A Review. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 35, 54–62. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.02.062
  5. Berger, B. G., Motl, R. W. (2000). Exercise and mood: A selective review and synthesis of research employing the profile of mood states. Journal of Applied Sport Psychology, 12 (1), 69–92. doi: https://doi.org/10.1080/10413200008404214
  6. Southern comfort (1983). Nature, 306 (5945), 720–720. doi: https://doi.org/10.1038/306720b0
  7. Asadzadeh, S. M., Azadeh, A., Negahban, A., Sotoudeh, A. (2013). Assessment and improvement of integrated HSE and macro-ergonomics factors by fuzzy cognitive maps: The case of a large gas refinery. Journal of Loss Prevention in the Process Industries, 26 (6), 1015–1026. doi: https://doi.org/10.1016/j.jlp.2013.03.007
  8. Taha, Z., Soewardi, H., Dawal, S. Z. M. (2014). Axiomatic design principles in analysing the ergonomics design parameter of a virtual environment. International Journal of Industrial Ergonomics, 44 (3), 368–373. doi: https://doi.org/10.1016/j.ergon.2013.11.007
  9. Küller, R., Ballal, S., Laike, T., Mikellides, B., Tonello, G. (2006). The impact of light and colour on psychological mood: a cross-cultural study of indoor work environments. Ergonomics, 49 (14), 1496–1507. doi: https://doi.org/10.1080/00140130600858142
  10. Eljak, S. A., Hassan, H. A., Gorafi, Y. S. A., Mohamed Ahmed, I. A., Ali, M. Z. A. (2018). Effect of fertilizers application and growing environment on physicochemical properties and bread making quality of Sudanese wheat cultivar. Journal of the Saudi Society of Agricultural Sciences, 17 (4), 376–384. doi: https://doi.org/10.1016/j.jssas.2016.09.002
  11. Tantanatewin, W., Inkarojrit, V. (2016). Effects of color and lighting on retail impression and identity. Journal of Environmental Psychology, 46, 197–205. doi: https://doi.org/10.1016/j.jenvp.2016.04.015
  12. De Korte, E. M., Spiekman, M., Hoes-van Oeffelen, L., van der Zande, B., Vissenberg, G., Huiskes, G., Kuijt-Evers, L. F. M. (2015). Personal environmental control: Effects of pre-set conditions for heating and lighting on personal settings, task performance and comfort experience. Building and Environment, 86, 166–176. doi: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2015.01.002
  13. Dianat, I., Vahedi, A., Dehnavi, S. (2016). Association between objective and subjective assessments of environmental ergonomic factors in manufacturing plants. International Journal of Industrial Ergonomics, 54, 26–31. doi: https://doi.org/10.1016/j.ergon.2015.12.004
  14. Bian, Y., Luo, T. (2017). Investigation of visual comfort metrics from subjective responses in China: A study in offices with daylight. Building and Environment, 123, 661–671. doi: https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2017.07.035
  15. Zainordin, N. B., Abdullah, S. M. B., Baharum, Z. B. A. (2012). Light and Space: Users Perception towards Energy Efficient Buildings. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 36, 51–60. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2012.03.006
  16. Azadeh, A., Sheikhalishahi, M. (2015). An Efficient Taguchi Approach for the Performance Optimization of Health, Safety, Environment and Ergonomics in Generation Companies. Safety and Health at Work, 6 (2), 77–84. doi: https://doi.org/10.1016/j.shaw.2014.11.001
  17. Bhattacharyya, D., Chowdhury, B., Chatterjee, T., Pal, M., Majumdar, D. (2014). Selection of character/background colour combinations for onscreen searching tasks: An eye movement, subjective and performance approach. Displays, 35 (3), 101–109. doi: https://doi.org/10.1016/j.displa.2014.03.002
  18. Iacomussi, P., Radis, M., Rossi, G., Rossi, L. (2015). Visual Comfort with LED Lighting. Energy Procedia, 78, 729–734. doi: https://doi.org/10.1016/j.egypro.2015.11.082
  19. Mikellides, B. (2017). Colour psychology. Colour Design, 193–214. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-08-101270-3.00008-4
  20. Boduch, M., Fincher, W. (2009). Standards of Human Comfort. Seminar in Sustainable Architecture. Available at: https://soa.utexas.edu/sites/default/disk/preliminary/preliminary/1-Boduch_Fincher-Standards_of_Human_Comfort.pdf
  21. Chellappa, S. L., Steiner, R., Blattner, P., Oelhafen, P., Götz, T., Cajochen, C. (2011). Non-Visual Effects of Light on Melatonin, Alertness and Cognitive Performance: Can Blue-Enriched Light Keep Us Alert? PLoS ONE, 6 (1), e16429. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0016429
  22. Hunt, R. W. G. (2004). The Reproduction of Colour. John Wiley & Sons. doi: https://doi.org/10.1002/0470024275
  23. Gamito, M., Silva, F. M. da. (2015). Color Ergonomic Function in Urban Chromatic Plans. Procedia Manufacturing, 3, 5905–5911. doi: https://doi.org/10.1016/j.promfg.2015.07.901
  24. Azadeh, A., Roudi, E., Salehi, V. (2017). Optimum design approach based on integrated macro-ergonomics and resilience engineering in a tile and ceramic factory. Safety Science, 96, 62–74. doi: https://doi.org/10.1016/j.ssci.2017.02.017

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-30

Як цитувати

Ruwana, I., Pratikto, P., Sugiono, S., & Novareza, O. (2021). Підвищення комфорту робітників: експеримент впливу кольору та освітлення у збірному виробництві . Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(10(112), 59–67. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.239201

Номер

Том 4 № 10(112) (2021): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Iftitah Ruwana, Pratikto Pratikto, Sugiono Sugiono, Oyong Novareza

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.