Визначення оптимальних умов переробки нафтових донних відкладень за допомогою електрогідравлічного ефекту
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.241763Ключові слова:
електрогідравлічний ефект, каталізатор, нафтові донні відкладення, в'язкість, щільність, оптимізація, гідруванняАнотація
В даний час існує інтерес до ефективних технологій, що завдають мінімальної шкоди навколишньому середовищу, мають низькі фінансові витрати і дозволяють отримувати продукцію з високою доданою вартістю. Одним із способів збільшення виходу легких і середніх фракцій з нафтових донних відкладень є використання електрогідравлічного ефекту. Електрогідравлічний ефект-це новий промисловий метод перетворення електричної енергії в механічну, яке відбувається без впливу проміжних механічних ланок, з високою ефективністю. Проведено статистичну обробку експериментальних даних для виявлення оптимального режиму електрогідравлічного ефекту на руйнування нафтових донних відкладень. Показано вплив різних факторів (тривалість контакту, відстань між електродами, кількість додається каталізатора, ємність конденсатора і величина прикладеної напруги). Використання узагальненого рівняння дозволило визначити наступні оптимальні умови руйнування нафтових донних відкладень за допомогою електрогідравлічної обробки: тривалість 7 хв, відстань 8 мм, кількість доданого каталізатора 1,5%, ємність 0,3 мкФ, прикладена напруга 14 кВ. З точки зору значущості коефіцієнта (tr) слід зазначити, що домінуючими факторами є відстань між електродами і кількість доданого каталізатора. Був визначений індивідуальний хімічний склад легкої і середньої фракцій вихідних нафтових відкладень і перероблених нафтових відкладень.
Порівняння індивідуального хімічного складу фракцій до 200 °С і 200–300 °С, отримані з нафтового донного відкладення і з гідрогенізату, дозволяють зробити висновок про ефективний вплив електрогідравлічного ефекту на деструкцію органічної маси нафтового донного відкладення. Встановлено оптимальні умови проведення електрогідравлічної обробки нафтового залишку і показано, що можливо утилізувати нафтове донне відкладення
Посилання
- Kovalevskiy, V. F., Skobelev, S. B. (2018). Experimental studies of electrohydraulic effect application of L. A. Yutkin for removal of flares from terminals of plastic details. Omsk Scientific Bulletin, 6 (162), 174–177. doi: https://doi.org/10.25206/1813-8225-2018-162-174-177
- Kusaiynov, K. (2016). Elektrogidroimpul'snaya tekhnologiya ochistki trub i puchkov trub teploobmennikov. Karaganda: Izd-vo KarGU, 240.
- Loskutova, Yu. V., Yudina, N. V., Prozorova, I. V. (2021). Fiziko-himicheskaya obrabotka neftyanyh osadkov pri utilizatsii nefteshlamov. Himiya tverdogo topliva, 4, 66–72. doi: https://doi.org/10.31857/s0023117721040046
- Gopang, I. A., Mahar, H., Jatoi, A. S., Akhtar, K. S., Omer, M., Azeem, M. S. (2016). Characterization of the sludge deposits in crude oil storage tanks. Journal of Faculty of Engineering & Technology, 23 (1), 57–64.
- Butov, V. G., Nikulchikov, A. V., Nikulchikov, V. K., Solonenko, V. A., Yashchuk, A. A. (2018). Simulation study of bottom sediments jet erosion in oil tank. Bulletin of the Tomsk Polytechnic University. Geo Аssets Engineering, 329 (9), 93–100. Available at: http://earchive.tpu.ru/bitstream/11683/51016/1/bulletin_tpu-2018-v329-i9-09.pdf
- Xiao, W., Yao, X., Zhang, F. (2019). Recycling of Oily Sludge as a Roadbed Material Utilizing Phosphogypsum-Based Cementitious Materials. Advances in Civil Engineering, 2019, 1–10. doi: https://doi.org/10.1155/2019/6280715
- Mater, L., Sperb, R., Madureira, L., Rosin, A., Correa, A., Radetski, C. (2006). Proposal of a sequential treatment methodology for the safe reuse of oil sludge-contaminated soil. Journal of Hazardous Materials, 136 (3), 967–971. doi: https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2006.01.041
- Hui, K., Tang, J., Lu, H., Xi, B., Qu, C., Li, J. (2020). Status and prospect of oil recovery from oily sludge: A review. Arabian Journal of Chemistry, 13 (8), 6523–6543. doi: https://doi.org/10.1016/j.arabjc.2020.06.009
- Monteiro, M., Svet, V., Sandilands, D., Tsysar, S. (2015). Experimental Investigations of Various Methods of Sludge Measurements in Storage Oil Tanks. Advances in Remote Sensing, 04 (02), 119–137. doi: https://doi.org/10.4236/ars.2015.42011
- Musina, U. Sh., Vasichkin, A. S. (2014). Obzor sposobov utilizatsii nefteothodov i tekhnologiy ih utilizatsii. Vestnik KazGASA, 2 (52), 133–141. Available at: http://rmebrk.kz/journals/1536/90808.pdf#page=134
- Galiullin, E. A., Fakhrutdinov, R. Z., Djimasbe, R. (2016). Obezvozhivanie nefteshlamov termomekhanicheskim metodom. Vestnik tekhnologicheskogo universiteta, 19 (4), 55–57.
- Bodykov, D. U., Аbdikarimov, М. S., Seitzhanova, M. A., Elemessova, Zh. K. (2017). Recycling of oil sludge using electrohydraulic effect. Gorenie i plazmohimiya, 15 (2), 140–147. Available at: http://cpc.icp.kz/index.php/cpc/article/view/74/70
- Bodykov, D. U., Аbdikarimov, M. S., Маnsurov, Z. A. (2015). Recycling of oil sludge using electrohydraulic effect Yutkina. Gorenie i plazmohimiya, 13 (4), 303–311. Available at: http://cpc.icp.kz/index.php/cpc/article/view/32/32
- Bodykov, D. U., Abdikarimov, M. S., Mansurov, Z. A. (2016). Sludge processing using electrohydraulic effect. World Conference on Carbon (Carbon 2016), 541.
- Malyshev, V. P., Katkeeva, G. L., Zubrina, Yu. S., Oskembekov, I. M., Gizatullina, D. R. (2017). Development of integrated probabilistic and deterministic models for grinding and flotation processes. Kompleksnoe ispol'zovanie mineral'nogo syr'ya, 1, 47–53. Available at: https://www.elibrary.ru/item.asp?id=36930262
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Amangeldy Satybaldin, Almas Tusipkhan, Raikhan Seitzhan, Sairagul Tyanakh, Gulzhan Baikenova, Dana Karabekova, Murzabek Baikenov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
