Визначення концептуальних засад наноекономіки як інклюзивного суспільного середовища
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.243072Ключові слова:
інклюзивна економіка, наноекономіки, бебіекономіка, економіка людини, економічна інтеграція та ізоляція, індивідуалістичні функції інклюзіїАнотація
Визначення наноекономіки може торкатися різних рівнів та сфер економічного життя. Перш за все, це нанорівень економічної системи. Як економіка людини, наноекономіка передбачає виділення індивідуального чинника в рамках соціально-економічного системного явища. Наноекономічний аспект є основним щодо визначення інклюзії. Так, включення людини, як основного суб’єкта наноекономіки, до формування та стабілізації економічних систем є першопочатковим у інтеграції індивіда до виробничих процесів та економічного розвитку. Людина включається до академічного та суспільного життя шляхом прийняття рішень щодо власного бізнесу та інтеграції його до галузевого і національного економічного простору. Доведено, що його показниками є умови кластерізації економічної системи. У дослідженні було проведено кластерний аналіз інноваційної системи в країні, що має перехідну економіку.
Крім того, у дослідженні було окреслено, що інклюзивні явища в економіці близькі до інтеграції, та є протилежними до сегрегації та ізоляції. Зауважено, що різні інституції інтеграції можуть бути використані для формування об’єктивних умов розвитку бебіекономіки. Суспільні рішення інклюзії передбачають використання теореми неможливості Ерроу.
Результати дослідження можуть використовуватися:
– індивідуалістичні функції інклюзії мають використовуватися у формуванні бебіекономіки, економіки людини та економіки нанотехнологій;
– стани інклюзії, необхідно утворювати на всіх рівнях економічної системи;
– людина і багатство є індивідуалістичним аспектом інклюзивної економіки, адже національно багатство складається з індивідуального багатства.
Наноекономіка лише починає включатися до системних процесів інклюзивних економічних явищ, особливо це стосується країн з перехідною економікою
Посилання
- Uniyat, A. V., Yuzvin, Z. I. (2019). The concept of inclusive economy in the context of modern sustainable development of countries. Efektyvna Ekonomika, 2. doi: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2019.2.55
- Komarova, V., Mietule, I., Arbidane, I., Tumalavičius, V., Prakapienė, D. (2021). Will production in the modern world and its regions return to a slow growth regime? Economic Annals-ХХI, 187 (1-2), 4–14. doi: https://doi.org/10.21003/ea.v187-01
- Marchenko, O. S. (2020). Inkliuzyvnyi pidkhid u sferi konsaltynhu ta profesiyni posluhy “PRO BONO”. Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi Internet-konferentsiyi: Inkliuzyvnyi rozvytok ekonomiky v umovakh hlobalnykh vyklykiv sohodennia. Kharkiv, 4–6. Available at: https://science.kname.edu.ua/images/dok/konferentsii/2020konf/1-28__.pdf
- Bobukh, I. M., Shchegel, S. M. (2018). Strategic environments of economic growth in Ukraine: inclusiveness as a key priority. Visnik Nacional’noi’ Academii’ Nauk Ukrai’ni, 7, 55–70. doi: https://doi.org/10.15407/visn2018.07.055
- Dunska, A., Zhaldak, H. (2021). The influence of endogenous innovative sources on the development of exports of industrial enterprises. Economic Annals-ХХI, 187 (1-2), 99–113. doi: https://doi.org/10.21003/ea.v187-10
- Tkalich, T. (2018). Inclusive economy as a model of world economic growth. Naukovyi visnyk MNU imeni V.O. Sukhomlynskoho. Ekonomichni nauky, 1 (10), 93–98. Available at: http://www.mdu.edu.ua/wp-content/uploads/Econom-visnyk-10-17.pdf
- Arrow, K. J. (1963). Social Choice and Individual Values. New-York.
- Pererva, P., Usov, M., Chernobrovkina, S., Larka, L., Rudyka, V. (2021). Methods for Assessing the Investment Attractiveness of Innovative Projects. Studies of Applied Economics, 39 (6). doi: https://doi.org/10.25115/eea.v39i6.5167
- Tsapko-Piddubna, O. (2021). Inclusive growth policy and institutional assessment: the case of Central and Eastern European countries. Baltic Journal of Economic Studies, 7 (2), 233–239. doi: https://doi.org/10.30525/2256-0742/2021-7-2-233-239
- Benko, N. (2021). Dominants of development and reproduction of human capital as a strategic component of change. Baltic Journal of Economic Studies, 7 (2), 28–36. doi: https://doi.org/10.30525/2256-0742/2021-7-2-28-36
- Barash, Y., Kryvytskyi, Y., Ablamskyi, S. (2018). External experience for the execution of exchange regulation and possibilities of its application in Ukraine. Baltic Journal of Economic Studies, 4 (1), 25–30. doi: https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-1-25-30
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Tetiana Ostapenko, Igor Britchenko, Valentyna Marchenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.