Застосування методу часткових областей в задачі випромінення звуку сферою в хвилеводі з акустично м’якими границями

Автор(и)

  • Олексій Володимирович Коржик Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, Україна https://orcid.org/0000-0003-2979-0854
  • Сергій Анатолійович Найда Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, Україна https://orcid.org/0000-0002-5060-2929
  • Тетяна Миколаївна Желяскова Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, Україна https://orcid.org/0000-0003-3073-7073
  • Олександр Сергійович Чайка National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Україна https://orcid.org/0000-0002-2501-595X
  • Микита Сергійович Найда Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського ”, Україна https://orcid.org/0000-0003-1709-9716

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.243161

Ключові слова:

акустичне поле, акустичний плоскопаралельний хвилевод, сферичне джерело, часткові області

Анотація

 

В роботі розглянуті особливості формування акустичного поля сферичним джерелом з ускладненими властивостями в регулярному плоскопаралельному хвилеводі, що має практичне значення в морському приладобудуванні та океанографічних дослідженнях. Алгоритм розв`язку будується на основі використання рівняння Гельмгольця і методу Фур’є для кожної часткової області та умов спряження на їх границях. Представлений розрахунок дозволяє позбутися ідеалізованих граничних умов на поверхні джерела, з подальшим визначенням коефіцієнтів збудження мод хвилеводу в рамках задачі Штурма-Ліувіля. При цьому залучення граничних умов на поверхні та дні моря, а також умови Зоммерфельда, надає можливість отримати реальний розподіл поля в вертикальних перетинах хвилеводу.

Отримані частотні залежності складових тиску та коливальної швидкості показують їх амплітудно-фазові відмінності, які досягають 90 градусів, що частково пояснює виникнення особливих точок в полі інтенсивності в регулярному хвилеводі. Визначено, що багатократність відбиття звукових хвиль від границь робочого простору і простору хвилеводу викликають осциляції складових тисків зі зміненням рівня амплітуди до 6 дБ. З’ясовано, що зі зростанням розмірів джерела в робочому просторі утворюється своєрідний резонанс, частота якого залежить від глибини моря і відповідає області kr=x=5.8. Встановлено, що під час формування акустичного поля в робочому просторі частотна характеристика складових імпедансу подається як багаторезонансна залежність, утворена на основі частотних характеристик нижніх мод та їх комбінацій. Експериментальні дослідження показали відповідність результатів розрахунків модового складу акустичного поля випромінювача, отриманим в умовах басейну, просторовим характеристикам модових складових акустичного поля з похибкою до 3 дБ.

Біографії авторів

Олексій Володимирович Коржик, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”

Доктор технічних наук, професор

Кафедра акустичних та мультимедійних електронних систем

Сергій Анатолійович Найда, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”

Доктор технічних наук, професор

Кафедра акустичних та мультимедійних електронних систем

Тетяна Миколаївна Желяскова, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”

Кандидат технічних наук

Кафедра акустичних та мультимедійних електронних систем

Олександр Сергійович Чайка, National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"

Кафедра акустичних та мультимедійних електронних систем

Микита Сергійович Найда, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського ”

Кафедра акустичних та мультимедійних електронних систем

Посилання

  1. Brillouin, L. (1960). Wave Propagation and Group Velocity. Academic Press, 166. Available at: https://www.elsevier.com/books/wave-propagation-and-group-velocity/brillouin/978-1-4832-3068-9
  2. Brekhovskikh, L. (1976). Waves in Layered Media. Academic Press, 520. Available at: https://www.elsevier.com/books/waves-in-layered-media/brekhovskikh/978-0-12-130560-4
  3. Mann, J. A., Tichy, J., Romano, A. J. (1987). Instantaneous and time‐averaged energy transfer in acoustic fields. The Journal of the Acoustical Society of America, 82 (1), 17–30. doi: http://doi.org/10.1121/1.395562
  4. Mobarakeh, P. S., Grinchenko, V. T., Popov, V. V., Soltannia, B., Zrazhevsky, G. M. (2020). Contemporary Methods for the Numerical-Analytic Solution of Boundary-Value Problems in Noncanonical Domains. Journal of Mathematical Sciences, 247 (1), 88–107. doi: http://doi.org/10.1007/s10958-020-04791-4
  5. Korzhyk, O., Naida, S., Kurdiuk, S., Nizhynska, V., Korzhyk, M., Naida, A. (2021). Use of the pass-through method to solve sound radiation problems of a spherical electro-elastic source of zero order. EUREKA: Physics and Engineering, 5, 133–146. doi: http://doi.org/10.21303/2461-4262.2021.001292
  6. Mobarakeh, P. S., Grinchenko, V. T. (2015). Construction Method of Analytical Solutions to the Mathematical Physics Boundary Problems for Non-Canonical Domains. Reports on Mathematical Physics, 75 (3), 417–434. doi: http://doi.org/10.1016/s0034-4877(15)30014-8
  7. Kazak, M. S., Petrov, P. S. (2020). On Adiabatic Sound Propagation in a Shallow Sea with a Circular Underwater Canyon. Acoustical Physics, 66 (6), 616–623. doi: http://doi.org/10.1134/s1063771020060044
  8. Diubchenko, M. E. (1984). Vlyianye osesymmetrychnikh mod kolebanyi na chuvstvytelnost y kharakterystyky napravlennosty pezokeramycheskoi sferi. Akustycheskyi zhurnal, 30 (4), 477–481. Available at: http://www.akzh.ru/pdf/1984_4_477-481.pdf
  9. Leiko, O., Derepa, A., Pozdniakova, O., Starovoit, Y. (2018). Acoustic fields of circular cylindrical hydroacoustic systems with a screen formed from cylindrical piezoceramic radiators. Romanian Journal of Acoustics and Vibration, 15 (1), 41–46. Available at: http://rjav.sra.ro/index.php/rjav/article/view/49
  10. Aronov, B. (2009). Coupled vibration analysis of the thin-walled cylindrical piezoelectric ceramic transducers. The Journal of the Acoustical Society of America, 125 (2), 803–818. doi: http://doi.org/10.1121/1.3056560
  11. Filipova, N. Y., Korzhik, O. V., Chayka, A. S., Naida, S. A., Korzhik, M. O. (2020). Dynamics of Receiving Electroelastic Spherical Shell with a Filler. Journal of Nano- and Electronic Physics, 12 (4), 04034–1–04034–7. doi: http://doi.org/10.21272/jnep.12(4).04034
  12. Volodicheva, M. I., Lopukhov, K. V. (1994). Vliianie sferichnosti akusticheskoi volny na koeffitsient ee otrazheniia ot ploskoi granitsy razdela dvukh zhidkikh sred. Akusticheskii zhurnal, 40 (5), 768–772. Available at: http://www.akzh.ru/htm/1994_5.htm
  13. Kuperman, W., Roux, P.; Rossing, T. (Ed.) (2007). Underwater Acoustics. Marine Phisical laboratory. Springer Handbook of Acoustics. New York: Springer, 149–209. doi: http://doi.org/10.1007/978-0-387-30425-0_5
  14. Saheban, H., Kordrostami, Z. (2021). Hydrophones, fundamental features, design considerations, and various structures: A review. Sensors and Actuators A: Physical, 329, 112790. doi: http://doi.org/10.1016/j.sna.2021.112790
  15. Leiko, O., Derepa, A., Pozdniakova, O., Maiboroda, O. (2020). On the Peculiarities of Matching an Electric Generators with an Electromechanical Energy Transducers. IEEE 40th International Conference on Electronics and Nanotechnology, 842 847. doi: http://doi.org/10.1109/elnano50318.2020.9088812
  16. Hrynchenko, V. T., Vovk, I. V., Matsypura, V. T. (2007). Osnovy akustyky. Kyiv: Naukova dumka, 640. Available at: http://hydromech.org.ua/ru/books

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-31

Як цитувати

Коржик, О. В., Найда, С. А., Желяскова, Т. М., Чайка, О. С., & Найда, М. С. (2021). Застосування методу часткових областей в задачі випромінення звуку сферою в хвилеводі з акустично м’якими границями. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(5 (113), 62–79. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.243161

Номер

Розділ

Прикладна фізика