Розробка процедури ідентифікації ювелірних сплавів білого кольору на основі срібла та платини для цілей пробірного контролю
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.243179Ключові слова:
пробірний контроль, дорогоцінні сплави на основі срібла та платини, пробірний каміньАнотація
Розглянуто процедуру ідентифікації білих ювелірних сплавів на основі дорогоцінних металів, зокрема срібла, платини та металів платинової групи із різним вмістом легуючих компонентів шляхом випробування на пробірному камені та методом рентгенофлуоренцентного аналізу. Вдосконалено методику оцінки відповідності проби срібла та платини в ювелірних сплавах білого кольору різного компонентного складу вимогам нормативної документації та процедуру їх ідентифікації.
Встановлено, що величина проби срібла у дорогоцінних сплавів системи СрМ, СрЦМ, визначена за допомогою реактиву «Біхромат калію» на пробірному камені, залежить від прояву контрастності якісної реакції від стандартного зразка (пробірної голки).
Доведено, що для випробування срібних сплавів з вмістом паладію ефективним є «Кислотний реактив на золото 750 проби», який працює для визначення якісного і орієнтовного вмісту срібла у сплавах.
Визначено, що реактив «Залізосинеродистий калій» є дуже чутливим до зміни лігатурного складу срібних сплавів і дозволяє встановити вміст срібла з точністю до 5 %. Присутність у срібних сплавах таких домішок, як цинк, кадмій, нікель, золото, паладій та інші збільшує похибку визначення проби срібла та утворює інший колір та відтінок.
Доведено, що випробування срібних сплавів на пробірному камені азотнокислим сріблом ефективне лише для системи СрМ. Наявність цинку в срібних сплавах 925 проби візуально збільшує інтенсивність кольору осаду, що свідчить про більш високу завищену пробу.
Встановлено, що ідентифікація вмісту дорогоцінних сплавів на основі платини на наявність лігатурних компонентів здійснюється реактивом «Йодистий калій» при t=120 °С за кольором та відтінком осаду.
Оптимізовано процедуру застосування йодистого калію під час опробовування дорогоцінних сплавів на основі платини
Посилання
- Kunter, R., Mridha, S. (2016). Gold: Alloying, Properties, and Applications. Reference Module in Materials Science and Materials Engineering. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-12-803581-8.02581-9
- Reti, A., Mridha, S. (2016). Silver: Alloying, Properties, and Applications. Reference Module in Materials Science and Materials Engineering. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-12-803581-8.02583-2
- Mecking, O. (2020). The colours of archaeological copper alloys in binary and ternary copper alloys with varying amounts of Pb, Sn and Zn. Journal of Archaeological Science, 121, 105199. doi: https://doi.org/10.1016/j.jas.2020.105199
- Shubin, Y. V., Vedyagin, A. A., Plyusnin, P. E., Kirilovich, A. K., Kenzhin, R. M., Stoyanovskii, V. O., Korenev, S. V. (2018). The peculiarities of Au–Pt alloy nanoparticles formation during the decomposition of double complex salts. Journal of Alloys and Compounds, 740, 935–940. doi: https://doi.org/10.1016/j.jallcom.2017.12.127
- Wu, Y.-H., Hung, F.-Y., Lui, T.-S., Chen, K.-J. (2019). Study of wire bonding reliability of Ag-Pd-Au alloy wire with flash-gold after chlorination and sulfidation. Microelectronics Reliability, 99, 186–196. doi: https://doi.org/10.1016/j.microrel.2019.05.014
- Pracejus, B. (2014). Alloys and Alloy-like Compounds, with Copper, Silver, Gold, and Nickel. The Ore Minerals Under the Microscope, 152–189. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-444-62725-4.50004-1
- E. A. Morales, S. (1989). Determination of commercial karats on gold alloys for jewellery by x-ray fluorescence analysis. International Journal of Radiation Applications and Instrumentation. Part C. Radiation Physics and Chemistry, 33 (3), 269. doi: https://doi.org/10.1016/1359-0197(89)90172-0
- Foster, R. L., Lott, P. F. (1980). Surface analysis of thick gold films by X-ray fluorescence using the base metal as an internal reference. Microchemical Journal, 25 (2), 176–178. doi: https://doi.org/10.1016/0026-265x(80)90125-3
- Trojek, T., Hložek, M. (2012). X-ray fluorescence analysis of archaeological finds and art objects: Recognizing gold and gilding. Applied Radiation and Isotopes, 70 (7), 1420–1423. doi: https://doi.org/10.1016/j.apradiso.2012.03.033
- Cesareo, R., Iwanczyk, J., Bustamante, A., Anjos, M. D., de Assis, J. T., Azeredo, S., Lopes, R. (2020). Transmission of X and γ-rays to differentiate tumbaga from gold and gilded copper. Microchemical Journal, 155, 104720. doi: https://doi.org/10.1016/j.microc.2020.104720
- Cengiz, E., Tıraşoğlu, E., Aylıkcı, V., Apaydın, G. (2010). The investigations on K and L X-ray fluorescence parameters of gold compounds. Radiation Physics and Chemistry, 79 (8), 809–815. doi: https://doi.org/10.1016/j.radphyschem.2010.03.003
- Bolewski, A., Matosz, M., Pohorecki, W., del Hoyo-Meléndez, J. M. (2020). Comparison of neutron activation analysis (NAA) and energy dispersive X-ray fluorescence (XRF) spectrometry for the non-destructive analysis of coins minted under the early Piast dynasty. Radiation Physics and Chemistry, 171, 108699. doi: https://doi.org/10.1016/j.radphyschem.2020.108699
- Bahadir, Z., Torrent, L., Hidalgo, M., Marguí, E. (2018). Simultaneous determination of silver and gold nanoparticles by cloud point extraction and total reflection X-ray fluorescence analysis. Spectrochimica Acta Part B: Atomic Spectroscopy, 149, 22–29. doi: https://doi.org/10.1016/j.sab.2018.07.016
- Pessanha, S., Le Gac, A., Madeira, T. I., Guerra, M., Carvalho, M. L. (2013). Elemental analysis by portable Ag and Rh X-ray sources of a Namban type folding screen. Nuclear Instruments and Methods in Physics Research Section B: Beam Interactions with Materials and Atoms, 309, 254–259. doi: https://doi.org/10.1016/j.nimb.2013.01.078
- Artyukh, T., Kupalova, G., Bazylevych, V., Hryhorenko, I., Ternova, A. (2019). Improving a procedure for determining the assay of gold in a precious alloy of different composition using a touchstone. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (12 (98)), 6–19. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.165408
- Artyukh, T., Hryhorenko, I., Ternova, A., Yaheliuk, S., Cernavca, M. (2018). Influence of the alloy composition on determining the millesimal fineness of gold by X-ray fluorescent and assay analysis. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (12 (95)), 6–18. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.142730
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Tatyana Artyukh, Inna Hryhorenko, Alla Ternova, Svitlana Yaheliuk, Oleksii Verenikin, Mihai Cernavca
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
