Розробка системи вибору придатного місця посадки всередині місцевої небезпечної зони

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.243298

Ключові слова:

аварійна ситуація, відповідна геолокація, система допомоги, район польоту, критерії ефективності

Анотація

У зоні успішної посадки та наведення літака на маршрут безпека польоту сприймається як найвищий ступінь дотримання всіх оперативно-керуючих функцій літака. Дані функції літака спостерігаються та ідентифікуються системами та когнітивними сприйняттями пілота. Ситуаційне керування літаком на маршруті з виявленням небезпеки, до якої може потрапити пілот, сприймається як точний елемент відмови. Якщо пілот потрапляє до такої ситуації, апріорні рішення йому пропонує інформаційна система літака. Характер та аварійне рішення у вищій критиці відмови систем літака - це керована посадка в локальному коридорі безпеки під час ведення літака за вибраним маршрутом. Метою статті є теорія рішення для впровадження допоміжного елемента в малу авіацію з описом рішення автономного вибору геолокації у заданому локальному середовищі. Шляхом евристичного експерименту у статті обґрунтовуються методики вибору географічних зон для посадки літака з можливістю впровадження інформаційної системи літака. У статті представлена методика створення автономної системи допомоги, яка ґрунтується на вимірі зон виявлення для посадки зі збором даних із ГІС-системи. Ця система може легко допомогти в навчанні пілотів і реальних польотах на невеликих літаках. Показано та доведено ефективність такої системи та параметризацію її даних. Розроблені моделі можуть бути використані для створення автономної системи вибору при аварійних відмови летальних апаратів

Біографії авторів

Pavol Kurdel, Technical University of Košice

PhD, Associate Professor

Department of Avionics

David Pastir, Technical University of Košice

Postgraduate Student

Department of Air Traffic Management

Jaroslav Zaremba, University of Security Management in Košice

Postgraduate Student

Institute of Security Science

Lukas Korba, Technical University of Košice

Postgraduate Student

Department of Avionics

Анна Валеріївна Яковлєва, Національний авіаційний університет

Кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник

Посилання

  1. Kvasnic, P., Kvasnica, I. (2007). Informačné technológie a matematické modely v leteckých trenažéroch. Trenčianska Univerzita A.D.
  2. Madarász, L. (2004). Inteligentné technológie a ich aplikácie v zložitých systémoch. University Press Elfa.
  3. Pavlik, M., Gladyr, A., Zbojovsky, J. (2020). Comparison of Measured and Simulated Data of Shielding Effectiveness, Reflection and Absorption of Electromagnetic Field. 2020 IEEE Problems of Automated Electrodrive. Theory and Practice (PAEP). doi: https://doi.org/10.1109/paep49887.2020.9240895
  4. Madarász, L., Sarnovský, J., Bizík, J. (1992). Control of Complex systems. Bratislava.
  5. Douglas, A. (2002). Symbiotic Interactions. Oxford University Press.
  6. Zajac, G. (2016). The Role of Air Transport in the Development of International Tourism. Journal of international trade, logistics and law, 2 (1), 1–8. Available at: http://www.jital.org/index.php/jital/article/view/37/pdf_10
  7. Tomová, A., Dudáš, A. (2018). An Aviation Strategy for Europe: A critical assessment of delivered results. MAD - Magazine of Aviation Development, 6 (3), 17–22. doi: https://doi.org/10.14311/mad.2018.03.03
  8. Muehlethaler, C. M., Knecht, C. P. (2016). Situation Awareness Training for General Aviation Pilots using Eye Tracking. IFAC-PapersOnLine, 49 (19), 66–71. doi: https://doi.org/10.1016/j.ifacol.2016.10.463
  9. Sant’Anna, D. A. L. M. de, Hilal, A. V. G. de. (2021). The impact of human factors on pilots’ safety behavior in offshore aviation companies: A brazilian case. Safety Science, 140, 105272. doi: https://doi.org/10.1016/j.ssci.2021.105272
  10. Thomsen, B. T., Annaswamy, A. M., Lavretsky, E. (2019). Shared Control Between Adaptive Autopilots and Human Operators for Anomaly Mitigation. IFAC-PapersOnLine, 51 (34), 353–358. doi: https://doi.org/10.1016/j.ifacol.2019.01.018
  11. Gabriela, S., Irina-Carmen, A., Tiberiu Adrian, S. (2017). Design of Air Traffic Control Operation System. INCAS BULLETIN, 9 (3), 105–119. doi: https://doi.org/10.13111/2066-8201.2017.9.3.9
  12. Garcia, G., Keshmiri, S. (2013). Adaptive and Resilient Flight Control System for a Small Unmanned Aerial System. International Journal of Aerospace Engineering, 2013, 1–25. doi: https://doi.org/10.1155/2013/289357
  13. Bigazzi, L., Gherardini, S., Innocenti, G., Basso, M. (2021). Development of Non Expensive Technologies for Precise Maneuvering of Completely Autonomous Unmanned Aerial Vehicles. Sensors, 21 (2), 391. doi: https://doi.org/10.3390/s21020391
  14. Andoga, R., Fozo, L., Madarasz, L. (2008). Digital Electronic Control of a Small Turbojet Engine - MPM 20. 2008 International Conference on Intelligent Engineering Systems. doi: https://doi.org/10.1109/ines.2008.4481266
  15. Schmidt, D. (1986). Cooperative synthesis of control and display augmentation. Astrodynamics Conference. doi: https://doi.org/10.2514/6.1986-2204

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-31

Як цитувати

Kurdel, P., Pastir, D., Zaremba, J., Korba, L., & Яковлєва, А. В. (2021). Розробка системи вибору придатного місця посадки всередині місцевої небезпечної зони. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(3 (113), 84–91. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.243298

Номер

Том 5 № 3 (113) (2021): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Pavol Kurdel, David Pastir, Jaroslav Zaremba, Lukas Korba, Anna Yakovlieva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.