Розроблення котка-подрібнювача стебел соняшнику та обґрунтування раціональних режимів його роботи

Автор(и)

  • Віктор Олександрович Шейченко Полтавський державний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-2751-6181
  • Володимир Анатолійович Вольський Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», Україна https://orcid.org/0000-0002-7639-4216
  • Ростислав Васильович Коцюбанський Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», Україна https://orcid.org/0000-0002-4114-3951
  • Віктор Ігорович Днесь Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», Україна https://orcid.org/0000-0002-4166-2276
  • Михайло Вікторович Шевчук Уманський національний університет садівництва, Україна https://orcid.org/0000-0002-0123-0348
  • Олександра Іванівна Біловод Полтавський державний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-3470-0091
  • Ольга Урешівна Дрожчана Полтавський державний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-8214-2624

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.244903

Ключові слова:

подрібнення стебел соняшнику, рослинні рештки, зароблення рослинних решток, обробіток ґрунту, коток-подрібнювач, показники якості подрібнення

Анотація

Досліджено технологічний процес подрібнення рослинних решток соняшнику та причинно-наслідкові зв'язки чинників, що обумовлюють систему формувань показників якості. Створено необхідні передумови визначення раціональних режимів та параметрів котка-подрібнювача.

Розроблено та виготовлено дослідний зразок котка-подрібнювача, у якого ріжучі ножі розміщено по всій ширині захвату у шаховому порядку з можливістю змінювати кут нахилу до осі обертання барабана в діапазоні 5…20°.

Встановлено, що за правого розташування ріжучої кромки ножів найбільший сумарний рівень відсотку подрібнених стебел у діапазоні 101–150 мм з довантаженням масою 800 кг перевищував у 1,58 рази відповідні показники котка з довантаженням 600 кг. Найбільше сумарне значення відсотку подрібнених стебел у діапазоні 0–200 мм за умов довантаження котка масою 800 кг у 1,13 рази перевищувало відповідні показники котка з довантаженням 600 кг.

У діапазоні 0–200 мм за умов 600 кг довантаження котка, лівого розташування ріжучої кромки ножів котка відмічено вищі сумарні відсотки подрібнених стебел у порівнянні з правим. За швидкості 7,45 км/год, 13,6 км/год накопичене значення відсотку подрібнених стебел перевищувало відповідні показники з правим розташуванням ножів у 1,09 рази, швидкості 18,6 км/год – у 1,04 рази, швидкості 22 км/год – 1,04 рази відповідно.

Відмічено, що за умов лівого розташування ріжучої кромки ножів котка, відсоток подрібнених стебел у діапазоні 51–100 мм за рівнем довантаження 600 кг перевищував відповідні показники з довантаженням 800 кг. Це перевищення за швидкості 10,08 км/год складало 1,9 рази, за швидкості 13,6 км/год – 1,44 рази, за швидкості 18,6 км/год – 1,96 рази, швидкості 22 км/год – 1,99 рази, відповідно

Біографії авторів

Віктор Олександрович Шейченко, Полтавський державний аграрний університет

Доктор технічних наук, професор

Кафедра технології та засоби механізації аграрного виробництва

Володимир Анатолійович Вольський, Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства»

Кандидат технічних наук, старший дослідник

Випробувальний центр

Ростислав Васильович Коцюбанський, Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства»

Аспірант

Випробувальний центр

Віктор Ігорович Днесь, Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства»

Кандидат технічних наук

Відділ моделювання технологічних систем та ринку технічного сервісу в агропромисловому виробництві

Михайло Вікторович Шевчук, Уманський національний університет садівництва

Доктор філософії

Кафедра агроінженерії

Олександра Іванівна Біловод, Полтавський державний аграрний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра галузеве машинобудування

Ольга Урешівна Дрожчана, Полтавський державний аграрний університет

Кафедра безпеки життєдіяльності

Посилання

  1. Bezuhlyi, M. D., Bulhakov, V. M., Hrynyk, I. V. (2010). Naukovo-praktychni pidkhody do vykorystannia solomy ta roslynnykh reshtok. Visnyk ahrarnoi nauky, 3, 5–8. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2010_3_3
  2. Ivaschenko, O., Ivaschenko, O., Najd’onov, V. (2016). Natural biological systems – the key to success of modern farming agriculture. Visnyk Agrarnoi Nauky, 94 (7), 5–11. doi: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201607-01
  3. Linnik, M., Volsky, V., Kotsiubynsky, R. (2019). Systematic approach to the substantiation of the technological scheme and structure of a combined machine for cultivating corn stubble. Ukrainian Black Sea Region Agrarian Science, 4 (104), 99–105. doi: https://doi.org/10.31521/2313-092x/2019-4(104)-11
  4. Trubilin, E. I., Sokht, K. A., Konovalov, V. I. (2013). Working bodies of disc harrows and plow harrow. Nauchniy zhurnal KubGAU, 91 (07). Available at: http://ej.kubagro.ru/2013/07/pdf/95.pdf
  5. Prisyazhnaya, S. P., Prisyazhnyy, M. M., Prisyazhnaya, I. M. (2009). Sovershenstvovanie processa izmel'cheniya i rasseivaniya soevoy solomy dlya povysheniya plodorodiya pochvy. Vestnik Altayskogo gosudarstvennogo agrarnogo universiteta, 10 (60), 95–100. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/sovershenstvovanie-protsessa-izmelcheniya-i-rasseivaniya-soevoy-solomy-dlya-povysheniya-plodorodiya-pochvy
  6. Salo, V. M., Bohatyrov, D. V., Leshchenko, S. M., Savytskyi, M. I. (2014). Vitchyzniane tekhnichne zabezpechennia suchasnykh protsesiv u roslynnytstvi. Tekhnika i tekhnolohii APK, 10 (61), 16–19. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Titapk_2014_10_6
  7. Ashford, D. L., Reeves, D. W. (2003). Use of a mechanical roller-crimper as an alternative kill method for cover crops. American Journal of Alternative Agriculture, 18 (1), 37–45. doi: https://doi.org/10.1079/ajaa2003037
  8. Kornecki, T. S., Price, A. J., Raper, R. L. (2006). Performance of different roller designs in terminating rye cover crop and reducing vibration. Applied Engineering in Agriculture, 22 (5), 633–641. doi: https://doi.org/10.13031/2013.21994
  9. Bulgakov, V., Aboltins, A., Beloev, H., Nadykto, V., Kyurchev, V., Adamchuk, V., Kaminskiy, V. (2021). Experimental Investigation of Plow-Chopping Unit. Agriculture, 11 (1), 30. doi: https://doi.org/10.3390/agriculture11010030
  10. Ruili, W., Peng, Y., Jahun, R. F., Sen, D. (2017). Design and experiment of combine machine for deep furrowing, stubble chopping, returning and burying of chopped straw. Transactions of the Chinese Society of Agricultural Engineering, 33 (5), 40–47. Available at: https://www.ingentaconnect.com/content/tcsae/tcsae/2017/00000033/00000005/art00006
  11. Li, Y., Song, J., Kang, X., Dong, X., Jiang, H., Peng, W. (2013). Experiment on twin-roller cultivator for straw returning. Nongye Jixie Xuebao/Transactions of the Chinese Society for Agricultural Machinery, 44 (6), 45–49. Available at: http://en.cnki.com.cn/Article_en/CJFDTOTAL-NYJX201306010.htm
  12. Wu, S. H., Gao, J. (2011). Study on the Technics Principle for Stalk and Stubble Chopper Based on No-Tillage Planter. Advanced Materials Research, 230-232, 1039–1044. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/amr.230-232.1039
  13. Behera, A., Raheman, H., Thomas, E. V. (2021). A comparative study on tillage performance of rota-cultivator (a passive – active combination tillage implement) with rotavator (an active tillage implement). Soil and Tillage Research, 207, 104861. doi: https://doi.org/10.1016/j.still.2020.104861
  14. Gürsoy, S., Kolay, B., Avşar, Ö., Sessiz, A. (2016). Evaluation of wheat stubble management practices in terms of the fuel consumption and field capacity. Research in Agricultural Engineering, 61 (3), 116–121. doi: https://doi.org/10.17221/77/2013-rae
  15. Himmel'blau, D. (1973). Analiz processov statisticheskimi metodami. Moscow: Mir, 957.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-29

Як цитувати

Шейченко, В. О., Вольський, В. А., Коцюбанський, Р. В., Днесь, В. І., Шевчук, М. В., Біловод, О. І., & Дрожчана, О. У. (2021). Розроблення котка-подрібнювача стебел соняшнику та обґрунтування раціональних режимів його роботи. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(1 (114), 28–37. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.244903

Номер

Том 6 № 1 (114) (2021): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Виробничо-технологічні системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Viktor Sheichenko, Volodymyr Volskyi, Rostyslav Kotsiubanskyi, Viktor Dnes, Misha Shevchuk, Oleksandra Bilovod, Olga Drozhchana

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.