Кібернетична оцінка ефективності використання запасів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.245017Ключові слова:
запаси, кібернетика, система ефективності, критерій ефективності, важіль управлінняАнотація
Дослідження відносяться до області верифікації кібернетичних оціночних показників використання запасів в якості критеріїв ефективності систем перетворювального класу з безперервною подачею технологічного продукту.
Поставлена задача набула ще більшої популярності після появи удосконалених підходів, що дозволяють автоматично змінювати траєкторії управління роботи технологічних систем у режимі реального часу. У таких випадках оцінка поточної ситуації процесу та ефективності використання запасів стала невід'ємною частиною роботи підсистем управління. Тому розробка і верифікація кібернетичної оцінки ефективності для таких систем управління є актуальним завданням.
Першим етапом наукових досліджень була розробка кібернетичної моделі операції з розподіленими параметрами. Запропоновано чотири формальних ознаки. Знаходження інтегральної функцій від цих ознак дало можливість отримати уявлення про деякі кількісні характеристики процесу, а знаходження другої інтегральної характеристики за часом дозволило відображати фізико-кібернетичні параметри процесу.
На другому етапі були запропоновані формули розрахунку основних оціночних показників і проведена їх верифікація при трьох різних траєкторіях управління, яка показала адекватність розробленого підходу.
Завершальним етапом була розробка трьох варіацій формули ефективності, розрахунок якої відбувається у встановлені моменти часу упродовж усього виробничого циклу.
Таким чином кібернетична оцінка ефективності використання запасів дозволяє формалізувати і повністю автоматизувати процеси оптимізації і адаптації функціональних систем підприємства
Посилання
- Lutsenko, I., Koval, S., Oksanych, I., Serdiuk, O., Kolomits, H. (2018). Development of structural-parametric optimization method in systems with continuous feeding of technological products. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (2 (94)), 55–62. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.136609
- Lutsenko, I., Oksanych, I., Koval, S., Rylova, N. (2019). Modeling a Convertor-class Interactive System. 2019 IEEE 39th International Conference on Electronics and Nanotechnology (ELNANO). doi: https://doi.org/10.1109/elnano.2019.8783271
- Chen, W., Guo, X., Zou, E., Luo, M., Chen, M., Yang, M. et. al. (2020). A continuous and high-efficiency process to separate coal bed methane with porous ZIF-8 slurry: Experimental study and mathematical modelling. Green Energy & Environment, 5 (3), 347–363. doi: https://doi.org/10.1016/j.gee.2020.04.015
- Sinchuk, O., Sinchuk, I., Beridze, T. (2018). Private commentary to the problem energy security of Ukraine. Electromechanical and energy saving systems, 1 (41), 53–60. doi: https://doi.org/10.30929/2072-2052.2018.1.41.53-60
- Weigler, F., Scaar, H., Franke, G., Mellmann, J. (2017). Optimization of mixed flow dryers to increase energy efficiency. Drying Technology, 35 (8), 985–993. doi: https://doi.org/10.1080/07373937.2016.1230627
- Konokh, I. S., Istomina, N. N., Oksanich, A. P. (2019). The search for the optimal control law of processing raw materials by the maximum efficiency criterion. Radioelectronics & Informatics, 1 (84), 10–19. Available at: https://www.ewdtest.com/ri/%E2%84%96184-2019/
- Bianchi, B., Tamborrino, A., Santoro, F. (2013). Assessment of the energy and separation efficiency of the decanter centrifuge with regulation capability of oil water ring in the industrial process line using a continuous method. Journal of Agricultural Engineering, 44 (2s). doi: https://doi.org/10.4081/jae.2013.298
- Konokh, I. (2018). Extreme effective control of continuous raw material processing. Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, 5, 30–38. doi: https://doi.org/10.30929/1995-0519.2018.5.30-38
- Konokh, I. S., Istomina, N. M. (2019). Efficiency Analysis and Optimization of Technological Modes of Drum Drying Stations. Visnyk of Vinnytsia Politechnical Institute, 6 (147), 7–18. doi: https://doi.org/10.31649/1997-9266-2019-147-6-7-18
- Konokh, I., Oksanych, I., Istomina, N. (2019). Automatic Search Method of Efficiency Extremum for a Multi-stage Processing of Raw Materials. Lecture Notes in Computational Intelligence and Decision Making, 225–241. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-26474-1_17
- Zagirnyak, М., Alieksieieva, I., Konoh, I., Korenkova, T. (2019). Extreme control system for pump complex by the criterion of maximum efficiency. Tekhnichna Elektrodynamika, 2019 (1), 79–84. doi: https://doi.org/10.15407/techned2019.01.079
- Tytiuk, V. (2016). Analytical determination of the electromechanical system starting process efficiency index with regard to the distributed nature of input products consumption. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (2 (84)), 51–59. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.83203
- Lutsenko, I. (2016). Definition of efficiency indicator and study of its main function as an optimization criterion. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (2 (84)), 24–32. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.85453
- Lutsenko, I. (2015). Identification of target system operations. development of global efficiency criterion of target operations. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (2 (74)), 35–40. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.38963
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Igor Lutsenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
