Впровадження технології реінжинірингу для забезпечення заданої геометричної точності кіля легкого літака
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.246414Ключові слова:
реінжиніринг авіаційних об’єктів, аналітичний еталон, точність форм та розмірів, технологічне оснащенняАнотація
Предметом дослідження є технологія реінжинірингу та контролю деталей авіаційних об’єктів (АО) та технологічного оснащення для їх виготовлення. Забезпечення заданої точності кіля легкого літака і формоутворюючих поверхонь технологічного оснащення для його виготовлення виконано з використанням технології реінжинірингу та CAD-систем. Створено портрет з реального фізично існуючого кіля легкого літака в форматі файлу «*.stl» в програмі Artec Studio (США). Реалізовано контроль та порівняння геометрії форм аналітичного еталону з реальним фізично існуючим кілем легкого літака за його портретом. Використовуваними методами є аналіз та синтез дослідної геометрії форм, метод експертних оцінок. Отримано такі результати. Згідно аналізу та синтезу, виявлено наявність суттєвих похибок в точності виготовлення кіля легкого літака в діапазоні від
–5,26 мм до +5,39 мм. Показано, що вирішуючим фактором є показник відносної площини кіля, який знаходиться за межами поля допуску і становить 85 %. Було прийнято рішення виготовити нове технологічне оснащення з іншого матеріалу – органопластику. Контроль технологічного оснащення з органопластику кіля легкого літака показав, що формоутворюючі поверхні оснащення мають відповідні до існуючого аналітичного еталону форми та розміри і позбавлені неточностей, які були допущені в попередньому варіанті. Діапазон похибок кіля, виготовленого за новим технологічним оснащенням з органопластику становить, від –0,51 мм до +0,34 мм, а відносна площина кіля, що знаходиться за межами поля допуску, не перевищує 15 %. Результати показали адекватність прийнятих рішень, що забезпечують задану точність кіля легкого літака і формоутворюючих поверхонь технологічного оснащення для його виготовлення
Посилання
- Pekarsh, A. I., Feoktistov, D. G., Kolyhalov, V. I., Shport, S. I. (2011). Koordinatno-izmeritel'nye mashiny i kompleksy. Nauka i tekhnologii v promyshlennosti, 3, 36–48.
- Stojkic, Z., Culjak, E., Saravanja, L. (2020). 3D Measurement - Comparison of CMM and 3D Scanner. Proceedings of the 31st International DAAAM Symposium 2020, 0780–0787. doi: https://doi.org/10.2507/31st.daaam.proceedings.108
- Budzik, G., Kubiak, K., Zaborniak, M., Przeszłowski, Ł., Dziubek, T., Cygan, R. et. al. (2014). Analysis of dimensional accuracy of blade of aircraft engine using a coordinate measuring machine. Journal of KONES. Powertrain and Transport, 21 (2), 33–37. doi: https://doi.org/10.5604/12314005.1133862
- Zhang, D., Luo, M., Wu, B., Zhang, Y. (2021). Intelligent Machining of Complex Aviation Components. Research on Intelligent Manufacturing. doi: https://doi.org/10.1007/978-981-16-1586-3
- Bychkov, I., Maiorova, K., Suponina, V., Riabikov, S. (2020). Reengineering based on 3D-scanning in the process of propeller analytical standard constructing for an ultra-light twin-seat aircraft. ΛΌГOΣ, 31–38. doi: https://doi.org/10.36074/24.04.2020.v2.09
- Tikhonov, A. I., Sazonov, A. A., Novikov, S. V. (2019). Digital Aviation Industry in Russia. Russian Engineering Research, 39 (4), 349–353. doi: https://doi.org/10.3103/s1068798x19040178
- ISO 9001:2015. Quality management systems – Requirements. Available at: https://www.iso.org/standard/62085.html
- Kritskiy, D., Alexander, K., Juliia, P., Koba, S. (2018). Modeling the Characteristics of Complex Projects Using Parallel Computing. 2018 IEEE 13th International Scientific and Technical Conference on Computer Sciences and Information Technologies (CSIT). doi: https://doi.org/10.1109/stc-csit.2018.8526667
- Huda, Z. (2012). Reengineering of manufacturing process design for quality assurance in axle- hubs of a modern car – a case study. International Journal of Automotive Technology, 13 (7), 1113–1118. doi: https://doi.org/10.1007/s12239-012-0113-5
- Asgharizadeh, E., Haghnegahdar, L., Ghorbani, H. (2011). Reengineering Based on Using Artificial Neural Networks in Manufacturing and Production Industries. World Applied Sciences Journal, 14 (10), 1515–1522. Available at: http://www.idosi.org/wasj/wasj14(10)11/11.pdf
- Anwar, M. Y., Ikramullah, S., Mazhar, F. (2014). Reverse engineering in modeling of aircraft propeller blade - first step to product optimization. IIUM Engineering Journal, 15 (2), 43–57. doi: https://doi.org/10.31436/iiumej.v15i2.497
- Wróbel, K. (2020). Expert Systems in the Reengineering of Technological Equipment. Advances in Intelligent Systems and Computing, 294–301. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-51981-0_37
- Yurdakul, M., İç, Y. T., Celek, O. E. (2021). Design of the Assembly Systems for Airplane Structures. Design Engineering and Science, 521–541. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-49232-8_18
- Xu, J., Su, H., Zhang, H. (2021). Research on Design Collaboration of Aircraft Digital Mock up for Suppliers. Journal of Physics: Conference Series, 2006 (1), 012066. doi: https://doi.org/10.1088/1742-6596/2006/1/012066
- Pohudina, O., Kritskiy, D., Bykov, A. N., Szalay, T. (2020). Method for Identifying and Counting Objects. Advances in Intelligent Systems and Computing, 161–172. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-37618-5_15
- Toche, B., Pellerin, R., Fortin, C., Huet, G. (2012). Set-Based Prototyping with Digital Mock-Up Technologies. IFIP Advances in Information and Communication Technology, 299–309. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-642-35758-9_26
- Toth, G. (2021). Real Analytic Plane Geometry. Elements of Mathematics, 207–261. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-75051-0_5
- ISO 1101:2004. Geometrical product specifications (GPS) – Geometrical tolerancing – tolerances of form, orientation, location and run-out. Available at: https://www.iso.org/ru/standard/1147.html
- ISO 1101:2017. Geometrical product specifications (GPS) – Geometrical tolerancing – tolerances of form, orientation, location and run-out. Available at: https://www.iso.org/ru/standard/66777.html
- Sikulskiy, V., Kashcheyeva, V., Romanenkov, Y., Shapoval, A. (2017). Study of the process of shape-formation of ribbed double-curvature panels by local deforming. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (1 (88)), 43–49. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.108190
- Wang, P., Jin, X., Li, S., Wang, C., Zhao, H. (2019). Digital Modeling of Slope Micro-geomorphology Based on Artec Eva 3D Scanning Technology. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 252, 052116. doi: https://doi.org/10.1088/1755-1315/252/5/052116
- Szilvśi-Nagy, M., Mátyási, G. (2003). Analysis of STL files. Mathematical and Computer Modelling, 38 (7-9), 945–960. doi: https://doi.org/10.1016/s0895-7177(03)90079-3
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Kateryna Maiorova, Iurii Vorobiov, Maksym Boiko, Valeriia Suponina, Oleh Komisarov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
