Виявлення активності ферменту пектинестерази при зберіганні столових сортів винограду залежно від ступеня дозрівання

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.247963

Ключові слова:

сорти винограду, Маранді Шемахінський, активність ферменту пектинестерази, регульоване газове середовище

Анотація

Виноград багатий на легкозасвоювані вуглеводи, мінеральні сполуки, вітаміни, фенольні сполуки та інші життєво важливі компоненти. У свіжому вигляді виноград можна використовувати з вересня до грудня місяця. Для збільшення термінів споживання цієї цінної сировини визначено найдоцільніші сорти та умови для зберігання винограду. Як об'єкт дослідження були взяті білі, рожеві та червоні сорти винограду. Було визначено зміну активності ферменту пектинестерази залежно від ступеня дозрівання столових сортів винограду, досліджено зміну ферменту пектинестерази при зберіганні столових сортів винограду у різних варіантах. Проведено статистичну обробку та розрахунок варіації показників активності ферменту пектинестерази залежно від ступеня дозрівання винограду сорту Маранді Шемахинського.

У ході дослідження фермент пектинестеразу залишався більш стабільним у дозрілих сортах. Це означає, що у дозрілих столових сортів винограду засвоєння поживних речовин у дихальному процесі значно сповільнюється. Однак у міру його перезрівання активність ферменту пектинестерази поступово збільшується. Тому для тривалого зберігання в холодильних камерах використовували сорти столового винограду, що повністю дозріли, і для цього більше підходять виногради з білих сортів Гянджинський столовий, з рожевих сортів Маранді Шемахинський, а з червоних сортів Чорна Асма.

Порівняння досліджених варіантів показало, що столові сорти винограду при зберіганні в холодильній камері в умовах регульованого газового середовища, при таких як 3–4 % CO2 та 2–3 % O2, зберігають кращі якості, ніж інші варіанти. При зберіганні столових сортів винограду в різних випадках у холодильній камері активність ферментів знижується, але повністю не пригнічується.

Біографії авторів

İlhama Kazimova, Azerbaijan State Economic Universitety (UNEC)

Doctor of Philosophy in Engineering, Senior Lecturer

Department of Engineering and Applied Sciences

Ahad Nabiyev, Azerbaijan Technological University

Doctor of Science in Biology, Professor

Department of Food Engineering and Expertise

Elza Omarova, Azerbaijan State Economic Universitety (UNEC)

Doctor of Philosophy in Engineering, Associate Professor

Department of Engineering and Applied Sciences

Посилання

  1. Panakhov, T. M., Salimov, V. S. (2008). Aborigennye i introdutsirovannye sorta vinograda. Baku: MBM-R, 256. Available at: http://anl.az/el/p/pt_aa&ions.pdf
  2. Sharifov, F. Kh. (2013). Vinogradarstvo. Baku: Elm, 584.
  3. Panakhov, T. M., Salimov, V. S., Zari, A. M. (2010). Vinogradarstvo v Azerbaidzhane. Baku: Muallim, 224. Available at: http://anl.az/el/p/pt_au.pdf
  4. Fataliev, Kh. K. (2010). Tekhnologiia khraneniia i pererabotki rastitelnogo syria. Baku: Elm, 432. Available at: http://elibrary.bsu.edu.az/files/books_aysel/N_367.pdf
  5. Nabiev, A. A., Moslemzade, E. A. (2008). Biokhimiia pischevykh produktov. Baku: Elm, 444. Available at: http://elibrary.bsu.edu.az/files/books_rax/N_109.pdf
  6. Zherebtsov, N. A., Popova, T. N., Artiukov, V. G. (2002). Biokhimiia. Voronezh, 696.
  7. Galuschenko, V. T., Berezovskii, Iu. S. (2008). Vinograd. Moscow: AST, Donetsk: Stalker, 108. Available at: https://www.twirpx.com/file/452324/
  8. Kazimova, I. G., Nabiev, A. A. (2012). Khimicheskii sostav vinograda razlichnoi stepeni zrelosti dlia proizvodstva koniachnykh vinomaterialov. Vinodelie i vinogradarstvo, 2, 44–45. Available at: http://foodprom.ru/archive/18-journals/vinodelie-i-vinogradarstvo/64-vinodelie-i-vinogradarstvo-2-2012
  9. Salmanov, M. M. (2004). Novoe v tekhnologii khraneniia vinograda. Izvestiia vuzov. Pischevaia tekhnologiia, 1, 57.
  10. Gaiduk, V. I., Kondrashova, A. V., Krivoschapov, S. A. (2017). Investitsii v innovatsionnye tekhnologii khraneniia vinograda. Politematicheskii setevoi elektronnyi nauchnyi zhurnal Kubanskogo gosudarstvennogo agrarnogo universiteta, 129 (5), 1280–1291.
  11. Khranenie fruktov i ovoschei v RGS (reguliruemoi gazovoi srede). AgroKhran. Available at: https://skladovoy.ru/xranenie-fruktov-i-ovoshhej-v-rgs-ulo.html
  12. Nikiforova, T. A. (2017). Tekhnologiia obrabotki, khraneniia i pererabotki zlakovykh, bobovykh kultur, krupianykh produktov, plodovoovoschnoi produktsii i vinogradarstva. Part 1. Orenburg: Orenburgskii gosudarstvennyi universitet, 149. Available at: https://biblioclub.ru/index.php?page=book&id=481784
  13. Dlitelnoe khranenie fruktov i ovoschei v reguliruemoi atmosfere. Available at: http://asprus.ru/blog/dlitelnoe-xranenie-fruktov-i-ovoshhej-v-reguliruemoj-atmosfere/
  14. Rusanova, L. A. (2013). Modern way to store fruits, vegetables, berries and grapes. Sfera uslug: innovatsii i kachestvo, 13. Available at: http://journal.kfrgteu.ru/files/1/2013_13_11.pdf
  15. Beibulatov, M. R., Boiko, V. A. (2015). Promisingness of new table grape varieties based on their complex evaluation. Vinogradarstvo i vinodelie. IAlta, XLV, 12–14.
  16. Kazimova, I. G. (2013). Okislitelnye fermenty vinograda, vliiaiuschie na kachestvo koniachnykh vinomaterialov. Vinodelie i vinogradarstvo, 4, 41–43. Available at: http://foodprom.ru/archive/18-journals/vinodelie-i-vinogradarstvo/61-vinodelie-i-vinogradarstvo-4-2013
  17. Kiazimova, I. G., Nabiev, A. A., Abbasbeili, A. G., Kiazimova, I. G., Kasumova, A. A. (2013). Aktivnost polifenoloksidazy pri proizvodstve koniachnykh vinomaterialov. Vinodelie i vinogradarstvo, 6, 38–39.
  18. Dzheneev, S. Iu., Ivanchenko, V. I., Trubin, E. A. (1984). Rekomendatsii po khraneniiu stolovogo vinograda v sovkhozakh i kolkhozakh. Ialta, 22.
  19. Flamini, R., Traldi, P. (2010). Mass Spektrometry in Grape and Wine Chemistry. Hoboken: Jonn Wiley&Sons, Inc. doi: https://doi.org/10.1002/9780470552926
  20. Grebennikova, I. V. (2015). Metody matematicheskoi obrabotki eksperimentalnykh dannykh. Ekaterinburg: Ural.un-t, 124.
  21. Borzdova, T. V. (2011). Osnovy statisticheskogo analiza i obrabotka dannykh s primeneniem Microsoft Exsel. Minsk: GIUST BGU, 75.
  22. Filimonova, A. P., Iureva, T. A. (2016). Matematicheskaia statistika. Blagoveschensk: Amurskii gos. un-t, 70.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-28

Як цитувати

Kazimova, İlhama, Nabiyev, A., & Omarova, E. (2021). Виявлення активності ферменту пектинестерази при зберіганні столових сортів винограду залежно від ступеня дозрівання. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(11 (114), 43–51. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.247963

Номер

Том 6 № 11 (114) (2021): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 İlhama Kazimova, Ahad Nabiyev, Elza Omarova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.