Визначення впливу діджиталізації на економічну безпеку торгівлі

Автор(и)

  • Тетяна Леонідівна Зубко Київський національний торговельно-економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-8950-1797
  • Ірина Григорівна Ганечко Київський національний торговельно-економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-1918-3164
  • Оксана Миколаївна Трубей Київський національний торговельно-економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-4882-5813
  • Константин Михайлович Афанасьев Національний авіаційний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-4613-3525

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.248230

Ключові слова:

економічна безпека, діджиталізація, підприємства торгівлі, багатофакторна модель, ризики, обсяг продажів, інтеграція

Анотація

Сучасна система відносин між країнами трансформується під впливом поширення діджиталізації. Відповідно, виникла потреба у вивченні практичних аспектів цифровізації сфери торгівлі, як головної складової міжнародних відносин. Тому метою цього дослідження є визначення впливу процесів діджиталізації на результативність діяльності та економічну безпеку торгівлі. Визначено основні напрямки розвитку діджиталізації в торгівлі та досліджено вплив цифрових технологій на економічну безпеку суб’єктів торговельної діяльності (підприємств).

Визначено головні складові економічної безпеки підприємств торгівлі. Виокремлено основні труднощі для розвитку цифрової економіки. Визначено основні напрями розвитку діджиталізації підприємств торгівлі.

Обґрунтовано перелік факторів, які найбільше впливають на формування обсягу товарообороту торгівлі: доходи населення країни, кількість зайнятих працівників у торгівлі, товарні запаси, індекси цін виробників промислової продукції, діджитал-технології (телекомунікації, обробки даних та ін.) .

Для перевірки гіпотези взаємозв’язку інформатизації та рівня економічної безпеки торговельних підприємств використовувалися методи економічної статистики (статистичного спостереження, динамічного та структурного аналізу). Для дослідження сили зв’язку між обсягом товарообороту і факторами, які його визначають були використані методи кореляційного та регресійного аналізу.

На основі моделювання виявлено статистично значимий взаємозв’язок між показниками обсягу інформаційних та пов’язаних з ними послуг та обсягів торгівлі, що підтверджує залежність економічної безпеки підприємств торгівлі від цифровізації. Обґрунтовано пропозицію долучити до вже існуючої методики оцінки рівня економічної безпеки підприємства торгівлі показники, які відображають вплив діджитал-технологій. Результати дослідження можуть бути корисними для адаптації стратегій розвитку підприємств торгівлі в умовах формування глобальної цифрової екосистеми.

Біографії авторів

Тетяна Леонідівна Зубко, Київський національний торговельно-економічний університет

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра світової економіки

Ірина Григорівна Ганечко, Київський національний торговельно-економічний університет

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економіки та фінансів підприємства

Оксана Миколаївна Трубей, Київський національний торговельно-економічний університет

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економіки та фінансів підприємства

Константин Михайлович Афанасьев, Національний авіаційний університет

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Посилання

  1. Bogma, O., Vialets, O., Dukhnovska, L., Klymash, N., Silakova, H. (2020). Automated control system as a tool for ensuring financial and economic security of the enterprise. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 6, 142–147. doi: http://doi.org/10.33271/nvngu/2020-6/142
  2. Kahler, M. (2004). Economic security in an era of globalization: definition and provision. The Pacific Review, 17 (4), 485–502. doi: http://doi.org/10.1080/0951274042000326032
  3. Nesadurai, H. E. S. (2006). Conceptualising Economic Security in an Era of Globalisation: What does the East Asian Experience Reveal. Globalisation and Economic Security in East Asia: Governance and Institutions. London and New York: Routledge, 3–22.
  4. Hacker, J. S., Huber, G. A., Nichols, A., Rehm, P., Schlesinger, M., Valletta, R., Craig, S. (2013). The Economic Security Index: A New Measure for Research and Policy Analysis. Review of Income and Wealth, 60, 5–32. doi: http://doi.org/10.1111/roiw.12053
  5. Zhengyi, W. (2006). Conceptualizing economic security and governance: China confronts globalization. The Pacific Review, 17 (4), 523–545. doi: http://doi.org/10.1080/0951274042000326050
  6. Vasylishyn, S. (2019). The theoretical and methodological principles of the essence, manifestations and components of economic security of the enterprise as an economic category. Ekonomika ta Derzhava, 9, 35–39. doi: http://doi.org/10.32702/2306-6806.2019.9.35
  7. Tolstykh, T. O., Kretova, N. N., Logun, K. A., Popikov, A. A., Kuznetsov, V. P. (2019). Directions and Resource Support of Information and Communication Policy of Hi-Tech Enterprises in the Conditions of Digitalization of the Economy. Growth Poles of the Global Economy: Emergence, Changes and Future Perspectives, 1275–1285. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-030-15160-7_130
  8. Heikkila, M., Rattya, A., Pieska, S., Jamsa, J. (2016). Security challenges in small- and medium-sized manufacturing enterprises. 2016 International Symposium on Small-Scale Intelligent Manufacturing Systems (SIMS). doi: http://doi.org/10.1109/sims.2016.7802895
  9. Castelo-Branco, I., Cruz-Jesus, F., Oliveira, T. (2019). Assessing Industry 4.0 readiness in manufacturing: Evidence for the European Union. Computers in Industry, 107, 22–32. doi: http://doi.org/10.1016/j.compind.2019.01.007
  10. Galindo-Martín, M.-Á., Castaño-Martínez, M.-S., Méndez-Picazo, M.-T. (2019). Digital transformation, digital dividends and entrepreneurship: A quantitative analysis. Journal of Business Research, 101, 522–527. doi: http://doi.org/10.1016/j.jbusres.2018.12.014
  11. Casalini, F., Lopez-Gonzalez, J. (2019). Trade and cross-border data flows. OECD Trade Policy Papers No. 220. Paris: OECD Publishing. doi: http://doi.org/10.1787/b2023a47-en
  12. Casalini, F., Lopez-Gonzalez, J., Moisé, E. (2019). Approaches to market openness in the digital age. OECD Trade Policy Papers No. 219. Paris: OECD Publishing. doi: http://doi.org/10.1787/818a7498-en
  13. Lopez-Gonzalez, J., Ferencz, J. (2018). Digital trade and market openness. OECD Trade Policy Papers No. 217. Paris: OECD Publishing. http://doi.org/10.1787/1bd89c9a-en
  14. Lopez-Gonzalez, J., Jouanjean, M. (2017). Digital trade: Developing a framework for analysis. OECD Trade Policy Papers No. 205. Paris: OECD Publishing. doi: http://doi.org/10.1787/524c8c83-en
  15. Ferencz, J. (2019). Barriers to trade in digitally enabled services in the G20. OECD Trade Policy Papers No. 232. Paris: OECD Publishing. doi: http://doi.org/10.1787/264c4c02-en
  16. Ferencz, J. (2019a). The OECD Digital Services Trade Restrictiveness Index. OECD Trade Policy Paper No. 221. Paris: OECD Publishing. doi: http://doi.org/10.1787/16ed2d78-en
  17. Natorina, A. (2020). Business optimization in the digital age: insights and recommendations. Economic Annals-ХХI, 181 (1-2), 83–91. doi: http://doi.org/10.21003/ea.v181-07
  18. Ganechko, I., Trubei, O. (2020). Retail business models: adaptation to new challenges. Herald of Kyiv National University of Trade and Economics, 133 (5), 77–88. doi: http://doi.org/10.31617/visnik.knute.2020(133)07
  19. Malyk, I. P. (2013). Tendentsii rozvytku informatsiinoi ekonomiky v Ukraini. Visnyk Skhidnoievropeiskoho universytetu ekonomiky i menedzhmentu. Seriia: Ekonomika i menedzhment, 1, 25–34. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsuem_2013_1_5
  20. Hupta, S. (2020). Tsyfrova stratehiia. Posibnyk iz pereosmyslennia biznesu. Kyiv: Vyd. hrupa KM–BUKS, 320.
  21. Mazaraki, A., Drozdova, Y., Bay, S. (2020). Theoretical and methodological principles for assessment the readiness of socio-economic systems for changes. Baltic Journal of Economic Studies, 6 (1), 80–86. doi: http://doi.org/10.30525/2256-0742/2020-6-1-80-86
  22. Measuring digital trade: Towards a conceptual framework (2017). Paris: OECD. Available at: https://www.oecd.org/officialdocuments/publicdisplaydocumentpdf/?cote=STD/CSSP/WPTGS(2017)3&docLanguage=En
  23. Gonzalez, J. L. (2019). Trade in the Digital Era. OECD Going Digital Policy Note. Paris: OECD. Available at: https://www.oecd.org/going-digital/trade-in-the-digitalera.pdf
  24. Digital Economy and Society Index (DESI) (2020). Available at: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/digital-economy-and-society-index-desi-2020
  25. Measuring the Digital Transformation: A Roadmap for the Future, (2019). Paris: OECD Publishing. doi: http://doi.org/10.1787/9789264311992-en
  26. Going Digital: Shaping Policies, Improving Lives (2019). Paris: OECD Publishing. doi: http://doi.org/10.1787/9789264312012-en
  27. Stoianenko, I., Lubenets, A. (2019). The effect of digitalization on the activity and economic security of trade enterprises. Young Scientist, 1 (65), 516–519. doi: http://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-1-65-118
  28. Yarova, M. (2020). Pidsumky rynku elektronnoi komertsii v Ukraini po danym EVO: 107 mlrd hrn na pokupky v interneti. Ain.ua. Available at: https://ain.ua/2020/12/25/pidsumky-2020-evo
  29. Ustymovych, Yu. (2021). Rozvytok marketpleisiv, eksport i trendy: yak zminyvsia rynok ukrainskoi e-komertsii u 2020 rotsi. Available at: https://thepage.ua/ua/news/rinok-e-komerciyi-u-2020-roci-doslidzhennya-soul-partners-baker-tilly-ta-aequo
  30. Za rik karantynu kilkist ukraintsiv u sotsmerezhakh zrosla na sim milioniv (2021). Deutshe Welle. Available at: https://www.dw.com/uk/za-rik-karantynu-kilkist-ukraintsiv-u-sotsmerezhakh-zrosla-na-sim-milioniv/a-56899697
  31. Zubko, T., Kovshova, I., Ilchenko, N., Laptieva, V., Vavdiichyk, I. (2021). Evaluation of innovative activity of enterprises in the conditions of European integration. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (13 (111)), 63–73. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.235950
  32. Website of the State Statistics Service of Ukraine. Available at: http://ukrstat.gov.ua

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-28

Як цитувати

Зубко, Т. Л., Ганечко, І. Г., Трубей, О. М., & Афанасьев, К. М. (2021). Визначення впливу діджиталізації на економічну безпеку торгівлі. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(13 (114), 60–71. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.248230

Номер

Том 6 № 13 (114) (2021): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Tetiana Zubko, Iryna Hanechko, Oksana Trubei, Kostyantyn Afanasyev

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.