Удосконалення методики визначення чинників, які впливають на потребу закладів вищої освіти у фахівцях вищої кваліфікації

Автор(и)

  • Олександр Васильович Майстренко Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0002-9900-5930
  • Віталій Вікторович Хома Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0002-9900-855X
  • Андрій Анатолійович Щерба Національна академія сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного, Україна https://orcid.org/0000-0002-4696-3780
  • Юрій Вікторович Ольшевський Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0002-4565-357X
  • Юрій Павлович Переверзін Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0001-6534-0434
  • Олег Борисович Попков Центральний науково-дослідний інституту озброєння та військової техніки Збройних сил України, Україна https://orcid.org/0000-0003-4716-1269
  • Олександр Степанович Корнієнко Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна https://orcid.org/0000-0003-4020-9901
  • Олександр Олександрович Шатило Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна https://orcid.org/0000-0002-9391-9715
  • Андрій Васильович Манелюк Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна https://orcid.org/0000-0001-6213-7182

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251027

Ключові слова:

підготовка в аспірантурі, плинність кадрів, заклад вищої освіти, фахівці вищої кваліфікації

Анотація

Запропоновано метод розрахунку коефіцієнтів впливу чинників на потребу у фахівцях вищої кваліфікації. Метод базується на методах експертного оцінювання, зокрема, щодо визначення важливості, ступеня реалізації та тенденції чинників, які впливають на потребу у фахівцях вищої кваліфікації. В методі реалізовано блок перевірки достовірності даних за коефіцієнтом конкордації Кендала та критерієм Пірсона. В методі застосовано оригінальний підхід до визначення компетентності експертів, зокрема, через врахування самооцінювання, взаємооцінювання та об’єктивного оцінювання. Запропонований метод дозволяє урахувати вплив чинників на потребу у фахівцях вищої кваліфікації з можливістю прогнозу.

Визначено сукупність чинників, які впливають на потребу у фахівцях вищої кваліфікації та величину їх впливу. Визначення проведено шляхом розрахунку показників кожного з критеріїв щодо важливості, реалізації та тенденції. Визначення проведено за допомогою алгоритму розрахунку коефіцієнтів впливу чинників на потребу у фахівцях вищої кваліфікації.

Загалом було визначено, такі групи чинників: умови наукової і науково-педагогічної діяльності в певному закладі вищої освіти, привабливість наукової і науково-педагогічної діяльності в певній країні (регіоні), розвиток галузі (спеціальності). Для визначення числових значень впливу чинників було підібрано групу з 30 експертів, що задовольняє умові досягнення довірчої імовірності 0,94.

Результати оцінювання суджень експертів було встановлено, що найбільше впливають чинники: соціальний захист (0,87), бюджет на вищу освіту (0,99), оплата праці (0,9) та престиж наукової і науково-педагогічної діяльності (0,91). Найменше впливають: кількість первинних посад в галузі (0,48) та можливості до самореалізації у закладі вищої освіти (0,58)

Біографії авторів

Олександр Васильович Майстренко, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Доктор військових наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник

Науково-методичний центр організації наукової та науково-технічної діяльності

Віталій Вікторович Хома, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Кандидат військових наук, доцент, начальник науково-методичного центру

Науково-методичний центр організації наукової та науково-технічної діяльності

Андрій Анатолійович Щерба, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра комплексів та приладів артилерійської розвідки

Юрій Вікторович Ольшевський, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, начальник наукового відділу

Науково-методичний центр організації наукової та науково-технічної діяльності

Юрій Павлович Переверзін, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Кандидат військових наук, доцент, провідний науковий співробітник

Науково-методичний центр організації наукової та науково-технічної діяльності

Олег Борисович Попков, Центральний науково-дослідний інституту озброєння та військової техніки Збройних сил України

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Управління розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ

Олександр Степанович Корнієнко, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Начальник лабораторії

Науково-дослідна лабораторія (програмно-математичного супроводження автоматизації управління комплексами озброєння ракетних військ і артилерії)

Олександр Олександрович Шатило, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Доцент

Кафедра ракетних військ

Андрій Васильович Манелюк, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Викладач

Кафедра наземної артилерії

Посилання

  1. Dicker, R., Garcia, M., Kelly, A., Mulrooney, H. (2019). What does “quality” in higher education mean? Perceptions of staff, students and employers. Studies in Higher Education, 44 (8), 1425–1441. doi: https://doi.org/10.1080/03075079.2018.1445987
  2. Shareef, R. A., Atan, T. (2019). The influence of ethical leadership on academic employees’ organizational citizenship behavior and turnover intention. Management Decision, 57 (3), 583–605. doi: https://doi.org/10.1108/md-08-2017-0721
  3. Wolszczak-Derlacz, J. (2017). An evaluation and explanation of (in)efficiency in higher education institutions in Europe and the U.S. with the application of two-stage semi-parametric DEA. Research Policy, 46 (9), 1595–1605. doi: https://doi.org/10.1016/j.respol.2017.07.010
  4. Eaton, C., Howell, S. T., Yannelis, C. (2019). When Investor Incentives and Consumer Interests Diverge: Private Equity in Higher Education. The Review of Financial Studies, 33 (9), 4024–4060. doi: https://doi.org/10.1093/rfs/hhz129
  5. Doronina, O., Riazanov, M. (2019). Personnel policy as a tool for strategic development of a higher education institution. Economiсs and organization of management, 1 (33), 15–20. doi: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2019.1.2
  6. Podenko, А. (2019). Socio-psychological factors of staff turnover in the organization. Kharkivskyi osinniy marafon psykhotekhnolohiy: materialy III mizhrehion. nauk.-prakt. konf. Kharkiv, 185–189. Available at: http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/5517
  7. King, V., Roed, J., Wilson, L. (2018). It’s very different here: practice-based academic staff induction and retention. Journal of Higher Education Policy and Management, 40 (5), 470–484. doi: https://doi.org/10.1080/1360080x.2018.1496516
  8. Gandy, R., Harrison, P., Gold, J. (2018). Talent management in higher education: is turnover relevant? European Journal of Training and Development, 42 (9), 597–610. doi: https://doi.org/10.1108/ejtd-11-2017-0099
  9. Gandy, R., Harrison, P., Gold, J. (2018). Criticality of detailed staff turnover measurement. Benchmarking: An International Journal, 25 (8), 2950–2967. doi: https://doi.org/10.1108/bij-11-2017-0302
  10. Chong, C. Y., Lee, S. T. (2017). Employee Retention and Job Performance Attributes in Private Institutions of Higher Education. International Journal of Business and Administrative Studies, 3 (5), 158–165. doi: https://doi.org/10.20469/ijbas.3.10001-5
  11. Tepayakul, R., Rinthaisong, I. (2018). Job Satisfaction and Employee Engagement among Human Resources Staff of Thai Private Higher Education Institutions. The Journal of Behavioral Science, 13 (2), 68–81. Available at: https://so06.tci-thaijo.org/index.php/IJBS/article/view/109260
  12. Grobler, A., van Rensburg, M. J. (2019). Organisational climate, person–organisation fit and turn over intention: a generational perspective within a South African Higher Education Institution. Studies in Higher Education, 44 (11), 2053–2065. doi: https://doi.org/10.1080/03075079.2018.1492533
  13. Busari, A. H., Mughal, Y. H., Khan, S. N., Rasool, S., Kiyani, A. A. (2017). Analytical cognitive style moderation on promotion and turnover intention. Journal of Management Development, 36 (3), 438–464. doi: https://doi.org/10.1108/jmd-12-2015-0184
  14. Turnbull, A. E., Dinglas, V. D., Friedman, L. A., Chessare, C. M., Sepúlveda, K. A., Bingham, C. O., Needham, D. M. (2018). A survey of Delphi panelists after core outcome set development revealed positive feedback and methods to facilitate panel member participation. Journal of Clinical Epidemiology, 102, 99–106. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclinepi.2018.06.007
  15. Belton, I., MacDonald, A., Wright, G., Hamlin, I. (2019). Improving the practical application of the Delphi method in group-based judgment: A six-step prescription for a well-founded and defensible process. Technological Forecasting and Social Change, 147, 72–82. doi: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2019.07.002
  16. Shariff, N. M., Abd Razak, R. (2021). Exploring hospitality graduates’ competencies in Malaysia for future employability using Delphi method: a study of Competency-Based Education. Journal of Teaching in Travel & Tourism, 1–19. doi: https://doi.org/10.1080/15313220.2021.1950103
  17. Maistrenko, O., Ryzhov, Y., Khaustov, D., Tsbulia, S., Nastishin, Y. (2021). Decision-Making Model for Task Execution by a Military Unit in Terms of Queuing Theory. Military Operations Research, 26 (1), 59–69. doi: https://doi.org/10.5711/1082598326159
  18. Maistrenko, O., Karavanov, O., Riman, O., Kurban, V., Shcherba, A., Volkov, I. et. al. (2021). Devising a procedure for substantiating the type and volume of redundant structural-functional elements of reconnaissance-firing systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (3 (110)), 31–42. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.229031
  19. Krippendorff, K. (2018). Content analysis: An introduction to its methodology. Sage publications, 472.
  20. Manizade, A. G., Mason, M. M. (2011). Using Delphi methodology to design assessments of teachers’ pedagogical content knowledge. Educational Studies in Mathematics, 76 (2), 183–207. doi: https://doi.org/10.1007/s10649-010-9276-z
  21. Hrabovetskyi, B. (2010). Metody ekspertnykh otsinok: teoriya, metodolohiya, napriamky vykorystannia. Vinnytsia, 171. Available at: http://hrabovecky.vk.vntu.edu.ua/file/a0a40b7bd74c5d39fe693b7b2c99f38f.pdf
  22. Tarsitano, A., Lombardo, R. (2013). A Coefficient of Correlation Based on Ratios of Ranks and Anti-ranks. Jahrbücher Für Nationalökonomie Und Statistik, 233 (2), 206–224. doi: https://doi.org/10.1515/jbnst-2013-0205
  23. Romdhani, H., Lakhal-Chaieb, L., Rivest, L.-P. (2014). An exchangeable Kendall’s tau for clustered data. Canadian Journal of Statistics, 42 (3), 384–403. doi: https://doi.org/10.1002/cjs.11223
  24. Openko, P. V., Hohoniants, S. Y., Starkova, O. V., Herasymenko, K. V., Yastrebov, M. I., Prudchenko, A. O. (2019). Problem of Choosing a DBMS in Modern Information System. 2019 IEEE International Conference on Advanced Trends in Information Theory (ATIT). doi: https://doi.org/10.1109/atit49449.2019.9030517
  25. Gawande, K., Reinhardt, G. Y., Silva, C. L., Bearfield, D. (2013). Comparing Discrete Distributions: Survey Validation and Survey Experiments. Political Analysis, 21 (1), 70–85. doi: https://doi.org/10.1093/pan/mps036
  26. Moore, D. S. (2017). Tests of Chi-Squared Type. Goodness-of-Fit Techniques, 63–96. doi: https://doi.org/10.1201/9780203753064-3
  27. Maistrenko, O., Khoma, V., Karavanov, O., Stetsiv, S., Shcherba, A. (2021). Devising a procedure for justifying the choice of reconnaissance-firing systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (3 (109)), 60–71. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.224324
  28. Susko, E. (2013). Likelihood ratio tests with boundary constraints using data-dependent degrees of freedom. Biometrika, 100 (4), 1019–1023. doi: https://doi.org/10.1093/biomet/ast032
  29. Saris, W. E., Gallhofer, I. N. (Eds.) (2014). Design, evaluation, and analysis of questionnaires for survey research. John Wiley & Sons. doi: https://doi.org/10.1002/9781118634646
  30. SSC of Ukraine. Statistical Information. Available at: http://ukrstat.gov.ua/
  31. Cherednichenko, O., Fursova, A. (2020). To the convergence of education and business. Osvita i suspilstvo V, 241–245.
  32. Leeb, H., Pötscher, B. M., Ewald, K. (2015). On Various Confidence Intervals Post-Model-Selection. Statistical Science, 30 (2). doi: https://doi.org/10.1214/14-sts507

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-28

Як цитувати

Майстренко, О. В., Хома, В. В., Щерба, А. А., Ольшевський, Ю. В., Переверзін, Ю. П., Попков, О. Б., Корнієнко, О. С., Шатило, О. О., & Манелюк, А. В. (2022). Удосконалення методики визначення чинників, які впливають на потребу закладів вищої освіти у фахівцях вищої кваліфікації . Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(3(115), 86–96. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251027

Номер

Том 1 № 3(115) (2022): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Oleksandr Maistrenko, Vitalii Khoma, Andrii Shcherba, Yurii Olshevskyi, Yurii Pereverzin, Oleh Popkov, Alexander Kornienko, Oleksandr Shatilo, Andriy Maneliyk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.