Встановлення раціональних умов вилучення олії з відходів гідратації олій

Автор(и)

  • Ольга Миколаївна Близнюк Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-2595-8421
  • Наталія Юріївна Масалітіна Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0001-7347-2584
  • Лілія Сергіївна Мироненко Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-7345-6450
  • Оксана Володимирівна Жулінська Відокремлений структурний підрозділ "Житлово-комунальний фаховий коледж Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова", Україна https://orcid.org/0000-0002-0509-198X
  • Тетяна Олександрівна Денисенко Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна https://orcid.org/0000-0001-7755-9855
  • Сергій Сергійович Некрасов Сумський державний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-9157-2829
  • Сергій Володимирович Станкевич Державний біотехнологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-8300-2591
  • Олександр Миколайович Брагін Державний біотехнологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-8104-4088
  • Олексій Васильович Романов Державний біотехнологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-8144-4911
  • Тетяна Анатоліївна Романова Державний біотехнологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-5179-8241

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251034

Ключові слова:

відхід гідратації, концентрат фосфатидний, лимонна кислота, кислотне число, пероксидне число

Анотація

В результаті гідратації олій утворюється відхід – концентрат фосфатидний, що є багатокомпонентною системою. Цінними складовими концентрату є олія та фосфатиди, розділення яких є актуальним завданням для промисловості.

Досліджено процес обробки концентрату фосфатидного соняшникового лимонною кислотою (гідратацію) з метою більш повного перетворення негідратованих форм фосфатидів на гідратовані та відділення олії від концентрату.

Особливістю роботи є дослідження залежності виходу та масової частки вологи у вилученій олії від технологічних параметрів гідратації.

Досліджено зразок концентрату фосфатидного з нестандартними показниками якості згідно СОУ 15.4-37-212:2004 (CAS 3436-44-0): масова частка вологи та летких речовин – 4,0 %, масова частка фосфатидів – 37,0 %.

Концентрат піддавали обробці розчином лимонної кислоти за температури 45 °C (концентрація розчину 10 %). Встановлено раціональні умови обробки концентрату: тривалість (25 хв.) та концентрацію лимонної кислоти по відношенню до маси концентрату фосфатидного (25 %). За цих умов вихід олії склав 76,1 %, масова частка вологи в олії склала 18,6 %. Показники, що характеризують придатність олії до вживання в їжу та її безпечність для організму, є у межах норм (кислотне число 3,7 мг КОН/г, пероксидне число 5,1 ½ О ммоль/кг) для олії соняшникової нерафінованої невимороженої першого ґатунку за ДСТУ 4492. Така олія може бути направлена на рафінацію, одержання жирних кислот та біодизелю, а після додаткового очищення ‑ на переробку на харчові продукти.

Результати дослідження дають можливість раціонально використовувати ресурси та прогнозувати вихід та якість олії, виділеної з концентрату фосфатидного. Одержана олія може бути доступною сировиною для різних галузей промисловості

Біографії авторів

Ольга Миколаївна Близнюк, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра біотехнології, біофізики та аналітичної хімії

Наталія Юріївна Масалітіна, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра біотехнології, біофізики та аналітичної хімії

Лілія Сергіївна Мироненко, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат технічних наук

Кафедра біотехнології, біофізики та аналітичної хімії

Оксана Володимирівна Жулінська, Відокремлений структурний підрозділ "Житлово-комунальний фаховий коледж Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова"

Кандидат технічних наук

Циклова комісія готельно-ресторанна справа

Тетяна Олександрівна Денисенко, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Кандидат хімічних наук

Кафедра фізичної, органічної та неорганічної хімії

Сергій Сергійович Некрасов, Сумський державний університет

Кандидат технічних наук

Кафедра технології машинобудування, верстатів та інструментів

Сергій Володимирович Станкевич, Державний біотехнологічний університет

Кандидат сільськогосподарських наук

Кафедра ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту та карантину рослин ім. Б. М. Литвинова

Олександр Миколайович Брагін, Державний біотехнологічний університет

Кандидат сільськогосподарських наук

Кафедра генетики, селекції та насінництва

Олексій Васильович Романов, Державний біотехнологічний університет

Кандидат сільськогосподарських наук

Кафедра плодоовочівництва і зберігання продукції рослинництва

Тетяна Анатоліївна Романова, Державний біотехнологічний університет

Кандидат сільськогосподарських наук

Кафедра агрохімії

Посилання

  1. Galstyan, A. G., Aksyonova, L. M., Lisitsyn, A. B., Oganesyants, L. A., Petrov, A. N. (2019). Modern Approaches to Storage and Effective Processing of Agricultural Products for Obtaining High Quality Food Products. Herald of the Russian Academy of Sciences, 89 (2), 211–213. doi: https://doi.org/10.1134/s1019331619020059
  2. Rani, R., Badwaik, L. S. (2021). Functional Properties of Oilseed Cakes and Defatted Meals of Mustard, Soybean and Flaxseed. Waste and Biomass Valorization, 12 (10), 5639–5647. doi: https://doi.org/10.1007/s12649-021-01407-z
  3. Casado, V., Martín, D., Torres, C., Reglero, G. (2012). Phospholipases in Food Industry: A Review. Methods in Molecular Biology, 495–523. doi: https://doi.org/10.1007/978-1-61779-600-5_29
  4. Stepycheva, N. V., Makarov, S. V., Kucherenko, P. N. (2012). Secondary material resources of oil-producing plants. Russian Journal of General Chemistry, 82 (5), 969–976. doi: https://doi.org/10.1134/s1070363212050301
  5. Küllenberg, D., Taylor, L. A., Schneider, M., Massing, U. (2012). Health effects of dietary phospholipids. Lipids in Health and Disease, 11 (1). doi: https://doi.org/10.1186/1476-511x-11-3
  6. Ghouila, Z., Sehailia, M., Chemat, S. (2019). Vegetable Oils and Fats: Extraction, Composition and Applications. Plant Based “Green Chemistry 2.0”, 339–375. doi: https://doi.org/10.1007/978-981-13-3810-6_12
  7. Lu, F. S. H., Nielsen, N. S., Baron, C. P., Jensen, L. H. S., Jacobsen, C. (2012). Physico-chemical Properties of Marine Phospholipid Emulsions. Journal of the American Oil Chemists’ Society, 89 (11), 2011–2024. doi: https://doi.org/10.1007/s11746-012-2105-z
  8. Winkler-Moser, J. K., Mehta, B. M. (2015). Chemical Composition of Fat and Oil Products. Handbook of Food Chemistry, 365–402. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-642-36605-5_32
  9. Begić, M., Nezirević-Nizić, E., Čorbo, S., Podrug, S., Ašimović, Z., Muminović, Š. (2020). Fatty Acid Composition and Stability of Cold-Pressed Vegetable Oils. IFMBE Proceedings, 303–312. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-40049-1_39
  10. K voprosu o fosfatidnom kontsentrate. APK Inform. Available at: https://www.apk-inform.com/ru/oilprocessing/9778
  11. Demidov, I. N., Kramarenko, A. A. (2008). Sposoby polucheniya fosfolipidnykh produktov. Voprosy khimii i khimicheskoy tekhnologii, 2, 58–63. Available at: https://udhtu.edu.ua/public/userfiles/file/VHHT/2008/2/Demidov.pdf
  12. Mel'nikov, K. A. (2000). Vydelenie letsitinov iz fosfatidnogo kontsentrata podsolnechnogo masla. Maslozhirovaya promyshlennost', 2, 21–22.
  13. Martovschuk, V. I., Martovschuk, E. V., Bagrov, A. A., Zabolotniy, A. V. (2012). Pat. No. 2487162 RU. Sposob polucheniya fosfatidnogo kontsentrata. declareted: 05.03.2012; published: 10.07.2013.
  14. Kaya, D., Hung, Y.-T. (2021). Advances in Treatment of Vegetable Oil Refining Wastes. Environmental and Natural Resources Engineering, 325–375. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-54626-7_8
  15. Shestakova, E. A., Raspopov, D. S., Verboloz, E. I. (2019). Development of flow technology for the purification and production of food sunflower phospholipids. Proceedings of the Voronezh State University of Engineering Technologies, 81 (1), 125–131. doi: https://doi.org/10.20914/2310-1202-2019-1-125-131
  16. Cerminati, S., Paoletti, L., Aguirre, A., Peirú, S., Menzella, H. G., Castelli, M. E. (2019). Industrial uses of phospholipases: current state and future applications. Applied Microbiology and Biotechnology, 103 (6), 2571–2582. doi: https://doi.org/10.1007/s00253-019-09658-6

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-28

Як цитувати

Близнюк, О. М., Масалітіна, Н. Ю., Мироненко, Л. С., Жулінська, О. В., Денисенко, Т. О., Некрасов, С. С., Станкевич, С. В., Брагін, О. М., Романов, О. В., & Романова, Т. А. (2022). Встановлення раціональних умов вилучення олії з відходів гідратації олій. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(6(115), 17–23. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251034

Номер

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин