Ранжування технологічно-вагомих чинників, що визначають якість відтворення елементів доповненої реальності

Автор(и)

  • Дарина Іванівна Баранова Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-6335-6026
  • Василь Миколайович Скиба Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-4534-1960
  • Тетяна Володимирівна Розум Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-1837-1080
  • Катерина Ігорівна Золотухіна Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-6915-0651

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251225

Ключові слова:

доповнена реальність, маркер доповненої реальності, відтворення маркерів

Анотація

Робота присвячена дослідженню факторів впливу на процес відтворення елементів доповненої реальності.

Об’єктом дослідження є технологічно вагомі параметри впливу на процес відтворення елементів доповненої реальності при наведені камери телефону чи планшету на спеціальне зображення-маркер. Основна проблема дослідження – недостатність інформації стосовно проведення технологічного процесу створення продукції з елементами доповненої реальності та велика кількість параметрів, які слід враховувати при виборі тої чи іншої технологічної операції, оскільки зміни значення цих факторів сильно впливають на коректність відтворення AR-елементів та використання такого роду продукції у подальшому.

У ході дослідження було визначено, що в останні роки дослідження перемістилися зі сфери науки у поліграфію та розваг. Це пояснюється можливостями технології – вау-ефект, увиразнення контенту, легкість створення  тощо – розвитком цифрових технологій та конкуренцією з цифровими продуктами.

Також було виявлено низьку дослідженість сфери продукції з нестабільними умовами використання – одяг, паковання тощо. Це можна пояснити розвитком поліграфічних технологій та можливостей у цій сфері лише останнім часом, збільшенням популярності такого роду продукції тільки в останні роки і як наслідок недостатнім рівнем знань у цій сфері. Проте така продукція має значно більшу популярність на ринку, що підкреслюється значним падінням обсягів виробництва книжок, журналів тощо.

Результати дослідження вагомості чинників у процесах відтворення маркерів дозволило виділити найбільш вагомі з них (параметри маркеру, характеристики матеріалів, умови використання тощо). Системний та комплексний підхід до розгляду факторів впливу цього дослідження дозволить розробити методи нормалізації процесу створення AR-продукції з нестабільними умовами використання, що дозволить виготовляти роботоздатну та надійну продукцію за будь-яких умов

Біографії авторів

Дарина Іванівна Баранова, Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Аспірант

Кафедра репрографії

Василь Миколайович Скиба, Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра репрографії

Тетяна Володимирівна Розум, Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра репрографії

Катерина Ігорівна Золотухіна, Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук, доцент, заступник директора з навчально-методичної роботи

Посилання

  1. Azuma, R. T. (1995). Predictive Tracking for Augmented Reality. TR95-007. UNC-Chapel Hill. Available at: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.294.9259&rep=rep1&type=pdf
  2. Martindale, J. (2019). What is augmented reality? Available at: https://www.digitaltrends.com/virtual-reality/what-is-augmented-reality/
  3. Yakovlev, B. S., Pustov, S. I. (2013). Klassifikatsiya i perspektivnye napravleniya ispol'zovaniya tekhnologii dopolnennoy real'nosti. Izvestiya Tul'skogo gosudarstvennogo universiteta. Tekhnicheskie nauki. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/klassifikatsiya-i-perspektivnye-napravleniya-ispolzovaniya-tehnologii-dopolnennoy-realnosti
  4. Yavuz, M., Çorbacıoğlu, E., Başoğlu, A. N., Daim, T. U., Shaygan, A. (2021). Augmented reality technology adoption: Case of a mobile application in Turkey. Technology in Society, 66, 101598. doi: https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2021.101598
  5. Verkhova, G., Akimov, S., Kotelnikov, M. (2019). Markerless augmented reality technology in modern education. Problems of Information Technology, 10 (2), 29–35. doi: https://doi.org/10.25045/jpit.v10.i2.05
  6. Hu, X., Goh, Y. M., Lin, A. (2021). Educational impact of an Augmented Reality (AR) application for teaching structural systems to non-engineering students. Advanced Engineering Informatics, 50, 101436. doi: https://doi.org/10.1016/j.aei.2021.101436
  7. Zelinska, S. О. (2018). Abilities of the use of technologies of augmented reality in informational and educational environment of higher educational establishment. Scientific Bulletin of Mukachevo State University Series “Pedagogy and Psychology”, 1 (7), 97–99. doi: https://doi.org/10.31339/2413-3329-2018-1(7)-97-99
  8. Smith, C., Friel, C. J. (2021). Development and use of augmented reality models to teach medicinal chemistry. Currents in Pharmacy Teaching and Learning, 13 (8), 1010–1017. doi: https://doi.org/10.1016/j.cptl.2021.06.008
  9. Hincapie, M., Diaz, C., Valencia, A., Contero, M., Güemes-Castorena, D. (2021). Educational applications of augmented reality: A bibliometric study. Computers & Electrical Engineering, 93, 107289. doi: https://doi.org/10.1016/j.compeleceng.2021.107289
  10. Theodoropoulos, A., Lepouras, G. (2021). Augmented Reality and programming education: A systematic review. International Journal of Child-Computer Interaction, 30, 100335. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijcci.2021.100335
  11. Scaravetti, D., Doroszewski, D. (2019). Augmented Reality experiment in higher education, for complex system appropriation in mechanical design. Procedia CIRP, 84, 197–202. doi: https://doi.org/10.1016/j.procir.2019.04.284
  12. Wedel, M., Bigné, E., Zhang, J. (2020). Virtual and augmented reality: Advancing research in consumer marketing. International Journal of Research in Marketing, 37 (3), 443–465. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijresmar.2020.04.004
  13. Jung, T., tom Dieck, M. C. (Eds.) (2018). Augmented reality and virtual reality: Empowering human, place and business. Springer, 384. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-64027-3
  14. Prasad Mohanty, B., Goswami, L. (2021). Advancements in augmented reality. Materials Today: Proceedings. doi: https://doi.org/10.1016/j.matpr.2021.03.696
  15. Catalán, A., Gidlöf, F. (2018). Exploring the Use of Augmented Reality in the Experience Industry. Uppsala. Available at: http://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:1223688/FULLTEXT01.pdf
  16. The 6 Biggest Challenges Facing Augmented Reality. Available at: https://medium.com/the-mission/the-6-biggest-challenges-facing-augmented-reality-8d48c470286d
  17. Zhmyhov, Y. Y., Shabliy, I. V., Ohirko, I. V. (2020). Use of graph theory in printing technologies. Book Qualilogy, 1 (37), 79–83. doi: https://doi.org/10.32403/2411-3611-2020-1-37-79-83
  18. Kudriashova, A. V., Sosnovskyi, I. Y., Nadybska, N. M., Seraphym, O. V. (2020). Research of quality factors of software testing. Scientific Papers, 2 (61), 11–18. doi: https://doi.org/10.32403/1998-6912-2020-2-61-11-18
  19. Senkivskyi, V. M., Senkivska, N. Y., Kudriashova, A. V. (2019). Optimization of the factor priority model on the quality of designing postprinting processes. Scientific Papers, 2 (59), 22–29. doi: https://doi.org/10.32403/1998-6912-2019-2-59-22-29
  20. Repeta, V. B., Hurhal, N. S., Senkivskyi, V. M., Shybanov, V. V. (2012). The model of hierarchy factors UV-flexographic printing process. Polihrafiya i vydavnycha sprava, 4, 76–81. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pivs_2012_4_15
  21. Busacker, G. R., Saaty, T. L. (1965). Finite Graphs and Networks: An Introduction with Applications. McGraw-Hill, 294.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-25

Як цитувати

Баранова, Д. І., Скиба, В. М., Розум, Т. В., & Золотухіна, К. І. (2022). Ранжування технологічно-вагомих чинників, що визначають якість відтворення елементів доповненої реальності. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(4 (115), 51–65. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251225

Номер

Том 1 № 4 (115) (2022): Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Розділ

Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Daryna Baranova, Vasyl Skyba, Tetiana Rozum, Kateryna Zolotukhina

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.