Удосконалення інноваційної екосистеми в університетах

Автор(и)

  • Ірина Вячеславівна Гонтарева Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-2242-378X
  • Олександр Сергійович Літвінов Одеський національний економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-1424-6904
  • Наталя Григорівна Гребенник Одеський національний економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-1554-0697
  • Наталія Олександрівна Небаба Університет митної справи та фінансів, Україна https://orcid.org/0000-0003-1264-106X
  • Вікторія Олександрівна Літвінова Одеський національний економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-3998-904X
  • Ганна Володимирівна Чимшир Дунайський інститут Національного університету «Одеська морська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-7352-0678

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251799

Ключові слова:

інноваційна екосистема університету, комерціалізація знань, трансфер технологій, стартап, інноваційна діяльність

Анотація

Світовою практикою доведено, що університети можуть стати джерелом інновацій та центрами інноваційного руху. Однак дослідження розвитку інноваційних екосистем університетів в умовах обмеженого фінансування та перманентних кризових явищ в економіці майже відсутні. Це є характерною рисою багатьох країн світу, що розвиваються або трансформуються. Інструментом зменшення дії негативних факторів є підвищення рівня організації інноваційних екосистем університетів.

Наслідками створення інноваційної екосистеми університету визначено підвищення ступеня комерціалізація знань науковців та студентів університетів. покращення людського капіталу та активізація співпраці науки, освіти, бізнесу та владних структур в сфері наукових досліджень та інновацій. Виділено основних учасників інноваційної екосистеми університету та описані її основні функціональні ролі. Зокрема, до функціональних ролей відносяться: освіта (інноваційні та підприємницькі освітні програми), фундаментальна наука (наукові парки, науково-дослідні лабораторії), прикладна наука (стартап-акселератори, бізнес-інкубатори, стартап-клуби) та комерціалізація (центри трансферу знань та технологій). Розглянуто досвід створення окремих елементів інноваційних екосистем університетів світу та наведені позитивні результати. Досліджено сутність понять комерціалізація знань, трансфер технологій та запропоновані основні методичні підходи до створення Центру трансферу знань та технологій на базі університету. Виділено мету, завдання, напрямки та функції Центру трансферу знань та технологій. Запропоновано акцентувати увагу на роботі за конкретними запитами на будь-якій стадії розробки ідеї на принципах індивідуального підходу адресної допомоги, відкритості до комунікацій та супровід впродовж усіх стадій інноваційного проєкту

Біографії авторів

Ірина Вячеславівна Гонтарева, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Доктор економічних наук, професор

Кафедра маркетингу, менеджменту та підприємництва

Олександр Сергійович Літвінов, Одеський національний економічний університет

Доктор економічних наук, доцент, проректор з наукової роботи

Наталя Григорівна Гребенник, Одеський національний економічний університет

Кандидат економічних наук, доцент

Центр трансферу знань та технологій

Наталія Олександрівна Небаба, Університет митної справи та фінансів

Доктор економічних наук

Кафедра міжнародних економічних відносин та регіональних студій

Вікторія Олександрівна Літвінова, Одеський національний економічний університет

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економіки підприємства та організації підприємницької діяльності

Ганна Володимирівна Чимшир, Дунайський інститут Національного університету «Одеська морська академія»

Кандидат економічних наук

Кафедра загальнонаукових дисциплін

Посилання

  1. Le Grange, L. I., Buys, A. J. (2012). A review of technology transfer mechanisms. The South African Journal of Industrial Engineering, 13 (1), 81–99. doi: https://doi.org/10.7166/13-1-320
  2. Kundu, N., Bhar, C., Pandurangan, V. (2015). Development of Framework for an Integrated Model for Technology Transfer. Indian Journal of Science and Technology, 8 (35). doi: https://doi.org/10.17485/ijst/2015/v8i35/74280
  3. Rothwell, R. (1991). External networking and innovation in small and medium-sized manufacturing firms in Europe. Technovation, 11 (2), 93–112. doi: https://doi.org/10.1016/0166-4972(91)90040-b
  4. Barrie, J., Zawdie, G., João, E. (2019). Assessing the role of triple helix system intermediaries in nurturing an industrial biotechnology innovation network. Journal of Cleaner Production, 214, 209–223. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.12.287
  5. Cai, Y., Ma, J., Chen, Q. (2020). Higher Education in Innovation Ecosystems. Sustainability, 12 (11), 4376. doi: https://doi.org/10.3390/su12114376
  6. Brasseur, T.-M., Mladenow, A., Strauss, C. (2017). Open business model innovation: Literature review and agenda for future research. Business Informatics, 4, 7–16. doi: https://doi.org/10.17323/1998-0663.2017.4.7.16
  7. Bogers, M., West, J. (2010). Contrasting Innovation Creation and Commercialization within Open, User and Cumulative Innovation. SSRN Electronic Journal. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.1751025
  8. Portuguez Castro, M., Ross Scheede, C., Gómez Zermeño, M. G. (2019). The Impact of Higher Education on Entrepreneurship and the Innovation Ecosystem: A Case Study in Mexico. Sustainability, 11 (20), 5597. doi: https://doi.org/10.3390/su11205597
  9. Bittencourt, B. A., Carneiro Zen, A., Gazaro Dos Santos, D. A. (2020). Orchestrating University Innovation Ecosystem: The case of a Brazilian University. Revue internationale d'intelligence economique, Lavoisier, 69–95. Available at: https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-02865709/document
  10. Durst, S., Poutanen, P. (2013). Success factors of innovation ecosystems: A literature review. CO-CREATE 2013: The Boundary-Crossing Conference on Co-Design in Innovation, 27–38. Available at: https://www.academia.edu/4007245/Success_factors_of_innovation_ecosystems_A_literature_review
  11. Gontareva, I., Borovyk, M., Babenko, V, Perevozova, I., Mokhnenko, A. (2019). Identification of efficiency factors for control over information and communication provision of sustainable development in higher education institutions. WSEAS Transactions on Environment and Development, 15, 593–604. Available at: https://www.wseas.org/multimedia/journals/environment/2019/b245115-062.pdf
  12. Kangas, R., Aarrevaara, T. (2020). Higher Education Institutions as Knowledge Brokers in Smart Specialisation. Sustainability, 12 (7), 3044. doi: https://doi.org/10.3390/su12073044
  13. Thomas, E., Faccin, K., Asheim, B. T. (2020). Universities as orchestrators of the development of regional innovation ecosystems in emerging economies. Growth and Change, 52 (2), 770–789. doi: https://doi.org/10.1111/grow.12442
  14. Iglesias-Sánchez, P. P., Jambrino-Maldonado, C., de las Heras-Pedrosa, C. (2019). Training Entrepreneurial Competences with Open Innovation Paradigm in Higher Education. Sustainability, 11 (17), 4689. doi: https://doi.org/10.3390/su11174689
  15. Christensen, C. M. (1997). The Innovator's Dilemma: When New Technologies Cause Great Firms to Fail. Boston, MA: Harvard Business School Press. Available at: https://www.hbs.edu/faculty/Pages/item.aspx?num=46
  16. Allen, D. W. E., Potts, J. (2016). How innovation commons contribute to discovering and developing new technologies. International Journal of the Commons, 10 (2), 1035–1054. doi: https://doi.org/10.18352/ijc.644
  17. Kommertsializatsiya tekhnologiy na ranney stadii. Issledovanie global'nyh praktik: Universitety, Korporatsii, Gosudarstvo. Available at: http://ukros.ru/archives/9803
  18. Florida, R. (2014). The Creative Class and Economic Development. Economic Development Quarterly, 28 (3), 196–205. doi: https://doi.org/10.1177/0891242414541693
  19. Cai, Y., Ramis Ferrer, B., Luis Martinez Lastra, J. (2019). Building University-Industry Co-Innovation Networks in Transnational Innovation Ecosystems: Towards a Transdisciplinary Approach of Integrating Social Sciences and Artificial Intelligence. Sustainability, 11 (17), 4633. doi: https://doi.org/10.3390/su11174633
  20. Pattnaik, P. N., Pandey, S. C. (2014). University spinoffs: what, why, and how? Technology Innovation Management Review, 4 (12), 44–50. doi: https://doi.org/10.22215/timreview/857
  21. Cruz-Amarán, D., Guerrero, M., Hernández-Ruiz, A. D. (2020). Changing Times at Cuban Universities: Looking into the Transition towards a Social, Entrepreneurial and Innovative Organization. Sustainability, 12 (6), 2536. doi: https://doi.org/10.3390/su12062536
  22. Pererva, P., Kuchynskyi, V., Kobielieva, T., Kosenko, A., Maslak, O. (2021). Economic substantiation of outsourcing the information technologies and logistic services in the intellectual and innovative activities of an enterprise. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (13 (112)), 6–14. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.239164
  23. Global'niy innovatsionniy indeks 2020 g. Kto budet finansirovat' innovatsii. Available at: https://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/reportpdf/GII_2020_KeyFindings_RU_web.pdf
  24. Gontareva, I. (2021). Innovative entrepreneurship in conditions of limitations and crisis. Herald of Khmelnytskyi National University, 1 (5), 185–189. doi: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2021-298-5(1)-31
  25. Osipov, G. V., Strikhanov, M. N., Sheregi, F. E. (2014). Interaction of science and industry: sociological analysis. Moscow: TSSP i M, 364. Available at: https://5top100.ru/upload/iblock/22f/nauka_proizvodstvo_chast1_2013_chast_1_17_01_14.pdf
  26. Ukrainskyi fond startapiv. Available at: https://usf.com.ua/
  27. Kuratko, D. F., Audretsch, D. B. (2021). The future of entrepreneurship: the few or the many? Small Business Economics. doi: https://doi.org/10.1007/s11187-021-00534-0
  28. Robyty startapy na parakh: YEP i Diya.Biznes zapuskaiut «Pidpryiemnytskyi universytet» u novomu navchalnomu rotsi. Available at: https://www.kmu.gov.ua/news/robiti-startapi-na-parah-yep-i-diyabiznes-zapuskayut-pidpriyemnickij-universitet-u-novomu-navchalnomu-roci
  29. Gontareva, I., Babenko, V., Shmatko, N., Litvinov, O., Obruch, H. (2020). The Model of Network Consulting Communication at the Early Stages of Entrepreneurship. Wseas Transactions on Environment and Development, 16, 390–396. doi: https://doi.org/10.37394/232015.2020.16.39
  30. Startup University. Available at: http://oneu.edu.ua/ru/startup-university/
  31. About AUTM. Available at: http://www.autm.net/autm-info/
  32. Metodychni rekomendatsiyi shchodo stvorennia ta diyalnosti tsentriv TT. Available at: https://mon.gov.ua/ua/nauka/innovacijna-diyalnist-ta-transfer-tehnologij/metodichni-materiali
  33. Ukrainska intehrovana systema transferu tekhnolohiy. Available at: http://untt.com.ua/ua/about/info
  34. Informatsiyno-analitychna zapyska shchodo vplyvu diyalnosti u sferi transferu tekhnolohiy na finansovyi stan pidpryiemstv, ustanov ta orhanizatsiy. Available at: https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/2021/Transefer.tekhnolohiy/06/23/Zvit.vplyv.na.finstan.u.2020.rotsi.sayt.MON-23.06.21.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-28

Як цитувати

Гонтарева, І. В., Літвінов, О. С., Гребенник, Н. Г., Небаба, Н. О., Літвінова, В. О., & Чимшир, Г. В. (2022). Удосконалення інноваційної екосистеми в університетах. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(13(115), 59–68. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251799

Номер

Том 1 № 13(115) (2022): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Irina Gontareva, Oleksandr Litvinov, Natalia Hrebennyk, Natalia Nebaba, Viktoriia Litvinova, Anna Chimshir

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.