Коагуляційне очищення стоків молокопереробних підприємств відхідним FeSO4
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.252309Ключові слова:
стоки молочних підприємств, коагуляційне очищення, коагуляція, флокуляція, ультразвукова активаціяАнотація
Зі зростанням населення Землі проблема дефіциту харчів стає глобальною, і для виживання людства необхідно суттєво збільшити виробництво продуктів харчування, а відтак зростає забруднення довкілля.
Теоретично та практично обґрунтовано доцільність коагуляційного очищення стоків молокопереробних підприємств. Як коагулянт запропоновано використовувати багатотонажний відхід промислових підприємств – технічний феруму(ІІ) сульфат.
Показано, що для експериментальних досліджень доцільно використовувати імітати молочних стоків на основі сухого молока.
Потенціометричним титруванням імітатів молочних стоків встановлено наявність двох точок (рН=4,2 та 8,3), які характеризують межі буферної ємності розчинів. Обґрунтовано доцільність проведення процесу коагуляції молочних стоків в слаболужному середовищі за рН≥8,3, а для доведення вихідних стоків до цього значення рН використовувати 10 %-ну суспензію Са(ОН)2. Експериментально підтверджено ефективність реагентного очищення молочних стоків за умови почергового введення коагулянта (технічного FeSO4) та флокулянта (поліакриламіду) у кількостях 120 та 40 мг/дм3 відповідно, ступінь освітлення молочних стоків становлять 90 %, а залишкове значення ХСК – 76 мгО2/дм3.
Показано, що завдяки дії ультразвуку вдалось значно скоротити час взаємодії і необхідну для досягнення рН≥8,3 кількість суспензії Са(ОН)2.
Таким чином, є підстави стверджувати про перспективність розроблення високоефективної технології коагуляційного очищення стоків молокопереробних підприємств, а одержані результати та зроблені висновки про технологічну доцільність використання у ролі коагулянта технічного FeSO4 можуть знайти практичне застосування і в інших технологіях коагуляційного водоочищення стоків за умови доведення їхнього значення рН до 8,3
Посилання
- Ahmad, T., Aadil, R. M., Ahmed, H., Rahman, U. ur, Soares, B. C. V., Souza, S. L. Q. et. al. (2019). Treatment and utilization of dairy industrial waste: A review. Trends in Food Science & Technology, 88, 361–372. doi: https://doi.org/10.1016/j.tifs.2019.04.003
- Kumar Awasthi, M., Paul, A., Kumar, V., Sar, T., Kumar, D., Sarsaiya, S. et. al. (2022). Recent trends and developments on integrated biochemical conversion process for valorization of dairy waste to value added bioproducts: A review. Bioresource Technology, 344, 126193. doi: https://doi.org/10.1016/j.biortech.2021.126193
- Shewa, W. A., Dagnew, M. (2020). Revisiting Chemically Enhanced Primary Treatment of Wastewater: A Review. Sustainability, 12 (15), 5928. doi: https://doi.org/10.3390/su12155928
- Muniz, G. L., Borges, A. C., Silva, T. C. F. da. (2020). Performance of natural coagulants obtained from agro-industrial wastes in dairy wastewater treatment using dissolved air flotation. Journal of Water Process Engineering, 37, 101453. doi: https://doi.org/10.1016/j.jwpe.2020.101453
- El Foulani, A.-A., Jamal-eddine, J., Lekhlif, B. (2022). Study of aluminium speciation in the coagulant composite of polyaluminium chloride-chitosan for the optimization of drinking water treatment. Process Safety and Environmental Protection, 158, 400–408. doi: https://doi.org/10.1016/j.psep.2021.12.028
- Lapointe, M., Papineau, I., Peldszus, S., Peleato, N., Barbeau, B. (2021). Identifying the best coagulant for simultaneous water treatment objectives: Interactions of mononuclear and polynuclear aluminum species with different natural organic matter fractions. Journal of Water Process Engineering, 40, 101829. doi: https://doi.org/10.1016/j.jwpe.2020.101829
- Qasim, W., Mane, A. V. (2013). Characterization and treatment of selected food industrial effluents by coagulation and adsorption techniques. Water Resources and Industry, 4, 1–12. doi: https://doi.org/10.1016/j.wri.2013.09.005
- Chakraborty, T., Balusani, D., Smith, S., Santoro, D., Walton, J., Nakhla, G., Ray, M. B. (2020). Reusability of recovered iron coagulant from primary municipal sludge and its impact on chemically enhanced primary treatment. Separation and Purification Technology, 231, 115894. doi: https://doi.org/10.1016/j.seppur.2019.115894
- Mahmoued, E. K. (2013). Application of cement kiln dust for chemically enhanced primary treatment of municipal wastewater. Desalination and Water Treatment, 52 (25-27), 4698–4704. doi: https://doi.org/10.1080/19443994.2013.810384
- Sam, J., Kirankumar, P. S., Sanath, K., Prathish, K. P. (2021). Development of saleable chloride free iron oxide from hazardous waste in titanium industries via layered double hydroxide formation. Journal of Environmental Management, 290, 112566. doi: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2021.112566
- Kalymon, Y., Helesh, A., Yavorskyi, O. (2012). Hydrolytic Sulphate Acid Evaporation by Waste Gases from Burning Furnaces of Meta-Titanic Acid Paste. Chemistry & Chemical Technology, 6 (4), 423–429. doi: https://doi.org/10.23939/chcht06.04.423
- Savchuk, L., Znak, Z., Kurylets, O., Mnykh, R., Olenych, R. (2017). Research into processes of wastewater treatment at plants of meat processing industry by flotation and coagulation. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (10 (87)), 4–9. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.101736
- Ostroumova, T. A. (2004). Himiya i fizika moloka. Kemerovo, 196.
- Wang, Q., Ma, Y. (2020). Effect of temperature and pH on salts equilibria and calcium phosphate in bovine milk. International Dairy Journal, 110, 104713. doi: https://doi.org/10.1016/j.idairyj.2020.104713
- Bai, Y., Zhao, D. (2015). The acid–base buffering properties of Alxa bactrian camel milk. Small Ruminant Research, 123 (2-3), 287–292. doi: https://doi.org/10.1016/j.smallrumres.2014.10.011
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Oksana Kurylets, Andriy Helesh, Viktor Vasiichuk, Zenoviy Znak, Anna Romaniv
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
