Виявлення закономірностей розвитку бебіекономіки як складової нанорівня господарської системи

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.252334

Ключові слова:

бебіекономіка, економіка домогосподарства, бебііндустрія, економіка навчального процесу та виховання

Анотація

Дослідження підтвердило, що господарська система визначається різними складовими, зокрема вона включає реальний сектор економіки, що формується на мега-, макро-, мезо-, мікро- та нанорівнях. Крім того, було доведено, що нанорівень визначається діяльністю окремих індивідів, економічна активність яких починається з народження та відношення батьків, з відвідування різних освітніх та виховних навчальних закладів, з навчання в університеті. Окремий сегмент нанорівня економічної системи – це бебііндустрія, що відповідальна за виробництво товарів та послуг для дітей та майбутніх батьків. Всі ці аспекти є виразниками розвитку бебіекономіки. Було виокремлено та визначено таку економічну категорію, як бебіекономіка. У дослідженні застосовані такі методи: аналіз, синтез, структурний аналіз, системний підхід, спостереження, порівняння, багатофакторної регресії. Ці методи дозволили досягти таких результатів, які передбачають виокремлення бебіекономіки як складової наноекономіки та визначення таких компонентів бебіекономічного сегменту наноекноміки, як економіка сім‘ї чи домогосподарства, бебііндустрія, економіка навчального процесу та виховання. Для цього був застосований ціннісно-інституційний підхід. Крім того, був проведений багатофакторний аналіз впливу показників розвитку бебіекономіки на чисельність населення країни з перехідною економікою з доходами нижче прожиткового мінімуму. Цей аналіз визначив прямий але незначний зв’язок між цими явищами, що засвідчує необхідність активізувати та створити політику щодо бебіекономіки в подібних державах. Теоретичне значення отриманих результатів визначається введенням нової економічної категорії «бебіекономіка» для формування наноекономічної складової в рамках соціально-економічних систем

Біографії авторів

Тетяна Геннадіївна Остапенко, Національний авіаційний університет

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Igor Britchenko, State Higher Vocational School Memorial of Prof. Stanislaw Tarnowski in Tarnobrzeg

Doctor of Science in Economics, Professor

Department of Economic Science

Peter Lošonczi, University of Security Management in Košice

PhD in Economics, Vice-Rector for Scientific Work and Educational Process

Сергій Петрович Матвеєв, Харківський національний університет внутрішніх справ

Кандидат економічних наук, старший викладач

Кафедра правового забезпечення підприємницької діяльності та фінансової безпеки

Посилання

  1. Bradley, S., Green, C. (Eds.) (2020). The Economics of Education: A Comprehensive Overview. Academic Press, 562.
  2. Dumciuviene, D. (2015). The Impact of Education Policy to Country Economic Development. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 191, 2427–2436. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.04.302
  3. Maragkou, K. (2020). Socio-economic inequality and academic match among post-compulsory education participants. Economics of Education Review, 79, 102060. doi: https://doi.org/10.1016/j.econedurev.2020.102060
  4. Barua, R., Shastry, G. K., Yang, D. (2020). Financial education for female foreign domestic workers in Singapore. Economics of Education Review, 78, 101920. doi: https://doi.org/10.1016/j.econedurev.2019.101920
  5. Toutkoushian, R. K., Paulsen, M. B. (2016). Economics of Higher Education. Background, Concepts, and Applications. Springer, 390. doi: https://doi.org/10.1007/978-94-017-7506-9
  6. Noblit, G. W., Pink, W. T. (Eds.) (2016). Education, Equity, Economy: Crafting a New Intersection. Springer, 237. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-21644-7
  7. Arrow, K. J. (1962). The Economic Implications of Learning by Doing. The Review of Economic Studies, 29 (3), 155. doi: https://doi.org/10.2307/2295952
  8. Kleyner, G. (2004). Nanoekonomika. Voprosy ekonomiki, 12, 70–93.
  9. Holzmann, P., Boudreau, T., Holt, J., Lawrence, M., O’Donnell, M. (2008). The Household Economy Approach. A guide for programme planners and policy-makers. Published by Save and Children, 140. Available at: https://www.savethechildren.org.uk/content/dam/global/reports/HEA_Guide.pdf
  10. North, D. (1990). Institutions, institutional change and economic performance. Cambridge University Press. doi: https://doi.org/10.1017/cbo9780511808678
  11. Abreo, C., Bustillo, R., Rodriguez, C. (2021). The role of institutional quality in the international trade of a Latin American country: evidence from Colombian export performance. Journal of Economic Structures, 10 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s40008-021-00253-5
  12. Menger, K. (2014). Issledovaniya o metodah sotsial'nyh nauk i politicheskoy ekonomii v osobennosti. Moscow: Dekret-Media, 569.
  13. Vizer, F. (1992). Problema vmeneniya dohoda. Teoriya obschestvennogo hozyaystva. Moscow: Ekonomika. Available at: http://ek-lit.narod.ru/viz005.htm
  14. Bryu, S. L., Makkonnell, K. R. (2008). Ekonomiks: printsipy, problemy i politika. Moscow: OZON.RU, 468.
  15. Hodovana, T. L. (2017). Formuvannia ekonomichnoho myslennia molodshykh shkoliariv. KRVUZ «Tsentr detskoho y yunosheskoho tvorchestva». Available at: http://metodportal.com/node/53362

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-28

Як цитувати

Остапенко, Т. Г., Britchenko, I., Lošonczi, P., & Матвеєв, С. П. (2022). Виявлення закономірностей розвитку бебіекономіки як складової нанорівня господарської системи. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(13(115), 92–102. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.252334

Номер

Том 1 № 13(115) (2022): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Tetiana Ostapenko, Igor Britchenko, Peter Lošonczi, Serhii Matveiev

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.