Розробка компетентнісного методу формування інформаційних просторів виконавців освітніх проєктів в динамічному середовищі

Автор(и)

  • Олександр Юрійович Кучанський Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0003-1277-8031
  • Андрій Олександрович Білощицький Astana IT University; Київський національний університет будівництва і архітектури, Казахстан https://orcid.org/0000-0001-9548-1959
  • Юрій Васильович Андрашко Ужгородський національний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-2306-8377
  • Їнсін Ван Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Політехнічний коледж м. Янчень, Україна https://orcid.org/0000-0002-7718-2119

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.253043

Ключові слова:

інформаційний простір, виконавець освітнього проєкту, множинна модель, наукова комунікація

Анотація

В роботі описано понятійний апарат для формування інформаційних просторів виконавців освітніх проєктів в динамічному середовищі. Розроблено множинну модель ідентифікації виконавця освітнього проєкту, враховуючи компетентнісний підхід та динаміку складників інформаційного простору. Для оцінювання компетентностей виконавців освітніх проєктів розраховуються три складники: оцінка знань виконавця, оцінка продуктивності виконавця, оцінка особистісних якостей виконавця. На основі отриманих оцінок формуються узагальнені оцінки рівня компетентностей кожного виконавця. Ці оцінки для кожного виконавця певного освітнього проєкту використовуються для визначення рівня продуктивності та потенціалу даного проєкту. Для знаходження узагальненої оцінки потенціалу проєкту використано метод найменших квадратів для побудови лінії регресії, що вказує на тенденцію розвитку компетентностей виконавців проєкту.

Запропоновано етапи побудови інформаційних просторів виконавців освітніх проєктів в динамічному середовищі. Експериментально перевірена гіпотеза дослідження щодо того, що поступальний динамічний розвиток виконавців освітніх проєктів здійснює вплив на потенціал цих проєктів. Для верифікації описаного методу побудови було відібрано десять освітніх проєктів, які реалізувались за період з 2014 по 2020 роки. Результати вказують на те, що оцінка компетентностей виконавців проєктів, що зафіксована на момент закінчення проєкту, практично повністю збігається з оцінкою евалюаторів після завершення проєктів. Ранги, отримані після фінальної оцінки проєктів, та ранги за розрахованими оцінками продуктивності співпадають на 40 %. Оцінка проєктів здебільшого орієнтована на репутацію та продуктивність виконавців, і не достатньо враховує трансформацію компетентностей виконавців, впродовж реалізації проєктів

Спонсор дослідження

  • Стаття написана в межах державного замовлення на виконання наукової програми за бюджетною програмою 217 «Development of Science», IRN № AP08857218 з темою: Information technology for assessment of scientific activity of universities, research institutes and their subdivisions».

Біографії авторів

Олександр Юрійович Кучанський, Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Київський національний університет будівництва і архітектури

Доктор технічних наук, професор

Кафедра інформаційних систем та технологій

Кафедра кібербезпеки та комп’ютерної інженерії

Андрій Олександрович Білощицький, Astana IT University; Київський національний університет будівництва і архітектури

Доктор технічних наук, професор

Кафедра інформаційних технологій

Юрій Васильович Андрашко, Ужгородський національний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра системного аналізу і теорії оптимізації

Їнсін Ван, Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Політехнічний коледж м. Янчень

Аспірант

Кафедра інформаційних систем та технологій

Посилання

  1. Erasmus+ Programme Guide. Available at: https://erasmus-plus.ec.europa.eu/programme-guide/erasmusplus-programme-guide
  2. Communication from the commission to the council, the european parliament, the economic and social committee and the committee of the regions. Towards a European research area. Available at: https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2000:0006:FIN:EN:PDF
  3. European research area (ERA). Available at: https://ec.europa.eu/info/research-and-innovation/strategy/era_en
  4. Lukianov, D., Kolesnikov, O., Dmitrenko, K., Gogunskii, V. (2017). Analysis of the structural models of competencies in project management. Technology Audit and Production Reserves, 2 (2 (34)), 4–11. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2017.100393
  5. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide) (2016). Project Management Institute, 618. Available at: https://pdfroom.com/books/a-guide-to-the-project-management-body-of-knowledge-pmbok-guide/Zavd9vZOgKD
  6. Cartwright, C., Yinger, M. (2007). Project management competency development framework. Paper presented at PMI® Global Congress 2007 – EMEA. Budapest.
  7. IPMA standards – Individual Competence Baseline (ICB4). Available at: https://www.ipma.world/individuals/standard/
  8. Kononenko, I., Sushko, H. (2021). Method of the IT project team creation based on maximizing it’s competencies. Bulletin of NTU “KhPI”. Series: Strategic Management, Portfolio, Program and Project Management, 1 (3), 9–15. doi: https://doi.org/10.20998/2413-3000.2021.3.2
  9. Pollack, J., Matous, P. (2019). Testing the impact of targeted team building on project team communication using social network analysis. International Journal of Project Management, 37 (3), 473–484. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijproman.2019.02.005
  10. Fu, F., Hauert, C., Nowak, M. A., Wang, L. (2008). Reputation-based partner choice promotes cooperation in social networks. Physical Review E, 78 (2). doi: https://doi.org/10.1103/physreve.78.026117
  11. Xu, H., Kuchansky, A., Gladka, M. (2021). Devising an individually oriented method for selection of scientific activity subjects for implementing scientific projects based on scientometric analysis. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (3 (114)), 93–100. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.248040
  12. Bushuyev, D., Bushuieva, V., Kozyr, B., Ugay, A. (2020). Erosion of competencies of innovative digitalization projects. Scientific Journal of Astana IT University, 1, 70–83. doi: https://doi.org/10.37943/aitu.2020.1.63658
  13. Biloshchytskyi, A., Kuchansky, A., Andrashko, Y., Omirbayev, S., Mukhatayev, A., Faizullin, A., Toxanov, S. (2021). Development of the set models and a method to form information spaces of scientific activity subjects for the steady development of higher education establishments. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (2 (111)), 6–14. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.233655
  14. Gladka, M., Kravchenko, O., Hladkyi, Y., Borashova, S. (2021). Qualification and Appointment of Staff for Project Work in Implementing IT Systems Under Conditions of Uncertainty. 2021 IEEE International Conference on Smart Information Systems and Technologies (SIST). doi: https://doi.org/10.1109/sist50301.2021.9465897
  15. Matyushenko, I., Danova, M., Feoktystova, O., Melnyk, R. (2019). Formation of Teams of Performers of Projects at Innovative Enterprises within the Framework of the Industry 4.0 Concept. International Journal of Supply Chain Management, 8 (4), 962–969. Available at: https://www.researchgate.net/profile/Igor-Matyushenko/publication/336603754_Formation_of_Teams_of_Performers_of_Projects_at_Innovative_Enterprises_within_the_Framework_of_the_Industry_40_Concept/links/5da8137b92851caa1baa7167/Formation-of-Teams-of-Performers-of-Projects-at-Innovative-Enterprises-within-the-Framework-of-the-Industry-40-Concept.pdf
  16. Biloshchytskyi, A., Biloshchytska, S., Kuchansky, A., Bielova, O., Andrashko, Y. (2018). Infocommunication system of scientific activity management on the basis of project-vector methodology. 2018 14th International Conference on Advanced Trends in Radioelecrtronics, Telecommunications and Computer Engineering (TCSET). doi: https://doi.org/10.1109/tcset.2018.8336186
  17. Biloshchytskyi, A., Kuchansky, A., Paliy, S., Biloshchytska, S., Bronin, S., Andrashko, Y. et. al. (2018). Development of technical component of the methodology for project­vector management of educational environments. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (2 (92)), 4–13. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.126301
  18. Kuchansky, A., Andrashko, Y., Biloshchytskyi, A., Danchenko, E., Ilarionov, O., Vatskel, I., Honcharenko, T. (2018). The method for evaluation of educational environment subjects' performance based on the calculation of volumes of M-simplexes. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (4 (92)), 15–25. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.126287
  19. Saville, P., Holdsworth, R., Nyfield, G., Cramp, L., Mabey, W. (2007). Occupational Personality Questionnaire, (OPQ32). BPS Review. Available at: https://www.hrmforce.com/wp-content/uploads/2021/03/OPQ32-BPS-Review-2007.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-28

Як цитувати

Кучанський, О. Ю., Білощицький, А. О., Андрашко, Ю. В., & Ван, Ї. (2022). Розробка компетентнісного методу формування інформаційних просторів виконавців освітніх проєктів в динамічному середовищі. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(3(115), 66–73. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.253043

Номер

Том 1 № 3(115) (2022): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Alexander Kuchansky, Andrii Biloshchytskyi, Yurii Andrashko, Yingxing Wang

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.