Удосконалення моделі прийняття рішень у процесах зовнішнього забезпечення якості вищої освіти

Автор(и)

  • Тетяна Григорівна Фесенко Харківський національний університет радіоелектроніки, Україна https://orcid.org/0000-0001-9636-9598
  • Ігор Вікторович Рубан Харківський національний університет радіоелектроніки, Україна https://orcid.org/0000-0002-4738-3286
  • Катерина Іванівна Карпенко Харківський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-6579-1785
  • Галина Григорівна Фесенко Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Україна https://orcid.org/0000-0001-7133-484X
  • Андрій Анатолійович Коваленко Харківський національний університет радіоелектроніки, Україна https://orcid.org/0000-0002-2817-9036
  • Анатолій Вікторович Якунін Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, Україна https://orcid.org/0000-0002-0635-1755
  • Григорій Васильович Фесенко Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Україна https://orcid.org/0000-0001-9749-8746

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.253351

Ключові слова:

забезпечення якості, вища освіта, акредитація, експертна оцінка, модель інтегральної оцінки

Анотація

Розглядаються особливості процесів зовнішнього забезпечення якості в системі менеджменту вищої освіти. Зазначається, що якість освітніх програм (ОП) закладів вищої освіти контролюється агентствами із забезпечення якості (Quality Assurance Agency, QAА) із використанням системи акредитації. Визначено ключові особливості акредитаційного процесу в частині експертного оцінювання. Висвітлено проблему управління акредитаційним процесом – суб’єктивність та недостатня узгодженість експертних рішень.

Застосовано кореляційний метод для визначення взаємозалежностей у експертних оцінках (компетентністю, змістовною спрямованістю суджень, сприйняття лінгвістичної шкали оцінок). Виявлені типи змінних дозволяють пояснити існуючу міру суб’єктивності, яка впливає на колективний звіт експертів.

Запропоновано комплексну методику кількісного оцінювання якості ОП в умовах невизначеності на основі врахування відносної важливості відповідних критеріїв і субкритеріїв, а також рівнів компетентності експертів із використанням апарату нечіткої математики. Розроблено базову модель формування колегіального експертного висновку щодо якості ОП на прикладі системи критеріїв якості, затверджених українським QAА. Варіації експертних значень вагових коефіцієнтів та параметрів нечітких чисел у розрізі лінгвістичної шкали оцінок («А – В – Е – F») дозволили застосовувати засоби обчислювального експерименту. Застосування даної моделі дозволить менеджерам позитивно вплинути на існуючу двозначність способу оцінювання, що вимагає керуватися стандартними критеріями й водночас визначати інноваційність ОП. У цілому застосування запропонованого оціночного інструментарію щодо якості ОП уможливлює прийняття експертами та менеджерами рішень на більш високому рівні академічної та управлінської культури

Біографії авторів

Тетяна Григорівна Фесенко, Харківський національний університет радіоелектроніки

Доктор технічних наук, професор

Кафедра електронних обчислювальних машин

Ігор Вікторович Рубан, Харківський національний університет радіоелектроніки

Доктор технічних наук, професор, перший проректор

Кафедра електронних обчислювальних машин

Катерина Іванівна Карпенко, Харківський національний медичний університет

Доктор філософських наук, професор, завідувачка кафедри

Кафедра філософії

Галина Григорівна Фесенко, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

Доктор філософських наук, доцент, професор

Кафедра історії і культурології

Андрій Анатолійович Коваленко, Харківський національний університет радіоелектроніки

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра електронних обчислювальних машин

Анатолій Вікторович Якунін, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра вищої математики

Григорій Васильович Фесенко, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра ремонту машин, експлуатації енергетичних засобів та охорони праці

Посилання

  1. Martin, M. A., Uvalic-Trumbic, S. (2021). A New Generation of External Quality Assurance: Dynamics of change and innovative approaches. New trends in higher education. Paris: UNESCO, International Institute for Educational Planning, 112. Available at: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000377497/PDF/377497eng.pdf.multi
  2. Martin, M., Parikh, S. (2017). Quality management in higher education: developments and drivers: results from an international survey. Paris: UNESCO, International Institute for Educational Planning, 99. Available at: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000260226/PDF/260226eng.pdf.multi
  3. Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG) (2015). Brussels: EURASHE, 32. Available at: https://www.enqa.eu/wp-content/uploads/2015/11/ESG_2015.pdf
  4. Nabaho, L., Turyasingura, W. (2019). Battling Academic Corruption in Higher Education: Does External Quality Assurance (EQA) Offer a Ray of Hope? Higher Learning Research Communications, 9 (1). doi: https://doi.org/10.18870/hlrc.v9i1.449
  5. Augusti, G., Birch, J., Payzin, E. (2011). EUR-ACE: A System of Accreditation of Engineering Programmes Allowing National Variants. INQAAHE Conference. Madrid. Available at: https://www.inqaahe.org/sites/default/files/pictures/EUR_ACE%20a%20System%20of%20Accreditation%20of%20Engineering%20Programmes_Giuliano%20Augusti_Jim%20Birch_A%20Erbil%20Payzin.pdf
  6. Karpenko, K., Magapu, V. V. A. (2018). Gender factors in education. Gender policy of cities: History and Modern : abstract V international Scientific Conference, Kharkiv, March 15–16, 2018. Kharkiv : O. M. Beketov NUUEK, 6, 156-158. https://eprints.kname.edu.ua/51547/1/ilovepdf_com-156-158.pdf
  7. Accreditation Agency in Health and Social Sciences. Available at: https://ahpgs.de/en/welcome-to-the-ahpgs/
  8. Pletsan, K., Fesenko, G., Mazepa, T., Syrotynska, N., Moskaljova, A., Osaula, V. (2021). Training of future managers of the culture sphere. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 11/02-XXII, 17–20. Available at: http://www.magnanimitas.cz/ADALTA/110222/papers/A_03.pdf
  9. Papanthymou, A., Darra, M. (2017). Quality Management in Higher Education: Review and Perspectives. Higher Education Studies, 7 (3), 132. doi: https://doi.org/10.5539/hes.v7n3p132
  10. Langfeldt, L., Stensaker, B., Harvey, L., Huisman, J., Westerheijden, D. F. (2009). The role of peer review in Norwegian quality assurance: potential consequences for excellence and diversity. Higher Education, 59 (4), 391–405. doi: https://doi.org/10.1007/s10734-009-9255-4
  11. Moser, M., Treskova, S. (2020). Deviations between Accreditation Recommendations of Expert Panels and Final Decisions of the German Accreditation Council. Thematic analysis. Bayreuth: ACQUIN, 13. Available at: https://www.acquin.org/wp-content/uploads/2021/01/Accreditation-Decisons_-Deviations-between-Accredition-Council-and-Accreditation-Reccommendation-of-Expert-Panels.pdf
  12. Chiyevo Garwe, E. (2018). The Role of International and Regional Quality Assurance Bodies. Higher Education Research, 3 (1), 15. doi: https://doi.org/10.11648/j.her.20180301.14
  13. Rubio-Arostegui, J. A. (2017). Expert‑panel accreditation evaluation‑practices: an autoethnographic case study of the Community of Madrid. Annual Review. Debats. Revista de Cultura, Poder i Societat, 2, 151–162. doi: https://doi.org/10.28939/iam.debats-en.2017-11
  14. Abebe, R. T. (2021). Trust Between Quality Assurance Agencies and Higher Education Institutions and its Implications for Quality Management Models. Tampere: Tampere University, 381. Available at: http://urn.fi/URN:ISBN:978-952-03-1869-7
  15. Ransom, T., Knepler, E., Zapata-Gietl, C. (2018). New Approaches to Judging Quality in Higher Education. Profiles of Emerging Methods. Apart From Traditional Accreditation. Washington: Council for Higher Education Accreditation, 32. Available at: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED588479.pdf
  16. European, Ukrainian and Kazakh policies, strategies and practices of quality assurance in higher education: Case Study (2021). Available at: http://web.elth.ucv.ro/eduqas/wp-content/uploads/sites/2/2021/07/R1.-Case-study.pdf
  17. Fesenko, G. G., Shakhov, А. V., Fesenko, Т. G., Yakunin, А. V. (2020). Monitoring of the educational management system by the gender maturity evaluation models (case study of Ukrainian universities). Bulletin of NTU “KhPI”. Series: Strategic Management, Portfolio, Program and Project Management, 1, 68–77. doi: https://doi.org/10.20998/2413-3000.2020.1.10
  18. Fesenko, T., Shakhov, A., Fesenko, G. (2017). Modeling of maturity of gender-oriented project management office. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (3 (89)), 30–38. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.110286
  19. Fesenko, T., Fesenko, G. (2017). Developing gender maturity models of project and program management system. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (3 (85)), 46–55. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.28031
  20. Rekomendatsiyi shchodo zastosuvannia kryteriyiv otsiniuvannia yakosti osvitnoi prohramy (2020). Kyiv: Orion, 66. Available at: https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2020/12/Рекомендації-щодо-застосування-критеріїв-оцінювання-якості-ОП.pdf
  21. Pegat, A. (2013). Nechetkoe modelirovanie i upravlenie. Moscow: BINOM. Laboratoriya znaniy, 798. Available at: https://rucont.ru/file.ashx?guid=48250170-6d18-4467-a884-f4dd019d1f57
  22. Danylevskyi, M. P., Yakunin, A. V., Kuznetsova, H. A. (2012). Elementy obchysliuvalnoi matematyky. Kharkiv: KhNAMH, 156. Available at: https://eprints.kname.edu.ua/24617/1/2009%2070Л%20печ%20ЕОМ_для_OiA_ВМ2_10_одн_файлом.PDF
  23. Richards, J. A., Jia, X. (2006). Remote Sensing Digital Image Analysis. Springer, 439. doi: https://doi.org/10.1007/3-540-29711-1

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-28

Як цитувати

Фесенко, Т. Г., Рубан, І. В., Карпенко, К. І., Фесенко, Г. Г., Коваленко, А. А., Якунін, А. В., & Фесенко, Г. В. (2022). Удосконалення моделі прийняття рішень у процесах зовнішнього забезпечення якості вищої освіти. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(3(115), 74–85. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.253351

Номер

Том 1 № 3(115) (2022): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Tetiana Fesenko, Igor Ruban, Kateryna Karpenko, Galyna Fesenko, Andriy Kovalenko, Anatolii Yakunin, Hryhorii Fesenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.