Визначення закономірностей розповсюдження шумового навантаження від автомобільних доріг і автодорожніх мостів у залежності від відстаней до житлових будівель

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.253389

Ключові слова:

автомобільні дороги, транспортні споруди, шумові навантаження, захисні екрани, акустичні характеристики, транспортний потік

Анотація

Удосконалено модель оцінки транспортного шуму від автомобільних доріг у придорожній смузі при дії шумового навантаження від транспортного потоку, що рухається на відкритій ділянці автомобільної дороги та по мосту.

Встановлено, що із збільшенням відстані від джерела звуку до координат вимірювання шумового навантаження шум зменшується, як при наявності шумозахисного екрану так і у випадку відкритої ділянки автомобільної дороги. На відстані 100 м від джерела звуку рівень шумового навантаження зменшується на 13,4 % у випадку руху автомобіля по мосту і на 13,3 % при русі автомобіля на відкритій ділянці автомобільної дороги.

Встановлено, що рівень шуму на мостах перевищує рівень шумового забруднення від автомобільної дороги до 10 дБ, що пояснюється розповсюдженням різних частот шумового навантаження від мосту.

Встановлено, що через особливу природу звукових хвиль дифракція через шумові екрани не змінює всі частоти рівномірно. Високі частоти дифрагують у меншій степені; тоді як більш низькі частоти – глибше в «тіньову» зону позаду екрану. Тому екран більш ефективний для зменшення хвиль звуку з високою частотою у порівнянні з хвилями звуку з більш низькими частотами.

Проведено експериментальні дослідження ефективності шумозахисних екранів із металевих перфорованих конструкцій на ділянках автомобільних доріг загального користування із врахуванням відстаней від джерел шуму до місць проведення вимірювань шумового навантаження.

Встановлено, що шумозахисні екрани із стального листа (перфорованого) зменшують рівень шумового навантаження від транспортних засобів на навколишнє середовище до 14 %.

Встановлено, що при русі автомобілів по автомобільній дорозі еквівалентний рівень звуку на відстані 1 м перед шумозахисним екраном становить 88,6 дБА, а максимальний рівень звуку на відстані 1 м перед шумозахисним екраном становить 103,9 дБА.

Встановлено, що при наявності стічного отвору у шумозахисному екрані його акустична ефективність зменшується до 3 дБА

Біографії авторів

Сергій Володимирович Ласлов, Національний транспортний університет

Науковий співробітник

Кафедра «Мости, тунелі та гідротехнічні споруди»

Олександр Павлович Токін, Національний транспортний університет

Кандидат технічних наук, доцент, професор

Кафедра «Виробництво, ремонт та матеріалознавство»

Артур Миколайович Онищенко, Національний транспортний університет

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра «Мости, тунелі і гідротехнічні споруди»

Посилання

  1. Shumove zabrudnennia. Available at: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F
  2. Krasnova, Y. A. (2020). Legal regulation of environmental safety from noise exposure in the EU. Scientific Journal of Public and Private Law, 4, 66–71. doi: http://doi.org/10.32844/2618-1258.2020.4.11
  3. Noise and light pollution (2010). Council of Europe, Parliamentary Assembly. Resolution No. 1776. Available at: http://www.assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-XML2HTML-en.asp?fileid=17923&
  4. Ivanov, N. I., Semenov, N. G., Tiurina, N. V. (2012). Akusticheskie ekrany dlia snizheniia shuma v zhiloi zastroike. Bezopasnost zhiznedeiatelnosti, 4, 1–24.
  5. Menounou, P., Papaefthymiou, E. S. (2010). Shadowing of directional noise sources by finite noise barriers. Applied Acoustics, 71 (4), 351–367. doi: http://doi.org/10.1016/j.apacoust.2009.10.002
  6. Ahmed, A., Fahim, M. A., Seddeq, H. S. (2010). Noise prediction for outdoor cooling systems; case study. Journal of American Science, 6 (11), 899–905. Available at: http://www.jofamericanscience.org/journals/am-sci/am0611/124_4021am0611_899_905.pdf
  7. Hasebe, M. (2012). Barrier with a wedge-shaped device composed of wells on the top plane. Inter Noise. New York, 1555–1564.
  8. Maffei, L., Masullo, M., Aletta, F. (2012). Influence of the design of railway noise barriers on soundscape perception. Inter Noise. New York, 21–24.
  9. Guidorzi, P., Klepάček, J., Garai, M. (2012). On the of reflection Index measurements on noise barriers. Euronoise. Prague, 1314–1319.
  10. Shubin, I. L. (2011). Akusticheskii raschet i proektirovanie konstruktsii shumozaschitnykh ekranov. Moscow, 332. Available at: https://www.dissercat.com/content/akusticheskii-raschet-i-proektirovanie-konstruktsii-shumozashchitnykh-ekranov
  11. Plotkin, K. J., Gurovich, Y. A., Laboratories, W. (2009). Truck noise source heights for barrier analysis as determined from beamforming. Inter Noise. Ottawa, 1–9.
  12. Pospelov, P. I., Schit, B. A., Strokov, D. M. (2010). Povyshenie kachestva proektirovaniia shumozaschitnykh meropriiatii na ulitsakh i dorogakh. Vtoroi Vserossiiskii Dorozhnyi Kongress. Moscow: MOO «Dorozh. Kongress», 439.
  13. Gribov, S. A. (2011). Osobennosti proektirovaniia i proizvodstva shumozaschitnykh ekranov. Zaschita naseleniia ot povyshennogo shumovogo vozdeistviia. Saint Petersburg.
  14. Markov S. B. (2011). Vliianie mestnykh uslovi na opredelenie effektivnosti shumozaschitnykh ekranov na meste ikh ustanovki. Zaschita naseleniia ot povyshennogo shumovogo vozdeistviia. Saint Petersburg.
  15. Evgenev, G. I. (2005). Primenenie shumozaschitnykh ekranov na avtomobilnykh dorogakh SSHA. Obzornaia informatsiia. FDA «Rosavtodor» Ministerstva transporta RF. Available at: https://snip.ruscable.ru/Data1/56/56231/index.htm
  16. Shubin, I. L., Schurova, N. E. (2010). Vliianie shumozaschitnykh barerov na okruzhaiuschuiu sredu. Vestnik MGSU, 1, 255–261. Available at: https://noosphere.ru/pubs/530803
  17. Summary of Noise Barriers Constructed (2010). Washington: Department of Transportation. Available at: https://www.fhwa.dot.gov/ENVIRonment/noise/noise_barriers/inventory/summary/sstates7.cfm
  18. Castineira-Ibanez, S. (2012). Characterization of an Acoustic Barrier Made up of arrangements of Multi-Phenomena Cylindrical scatterers based on Fractal Geometries Euronoise. Prague, 1289–1293.
  19. Partheeban, P., Karthik, K., Navin Elamparithi, P., Somasundaram, K., Anuradha, B. (2021). Urban road traffic noise on human exposure assessment using geospatial technology. Environmental Engineering Research, 27 (5). doi: http://doi.org/10.4491/eer.2021.249
  20. Sysyn, M., Kovalchuk, V., Nabochenko, O., Kovalchuk, Y., Voznyak, O. (2019). Experimental Study of Railway Trackbed Pressure Distribution Under Dynamic Loading. The Baltic Journal of Road and Bridge Engineering, 14 (4), 504–520. doi: http://doi.org/10.7250/bjrbe.2019-14.455
  21. Sysyn, M., Kovalchuk, V., Gerber, U., Nabochenko, O., Pentsak, A. (2020). Experimental study of railway ballast consolidation inhomogeneity under vibration loading. Pollack Periodica, 15 (1), 27–36. doi: http://doi.org/10.1556/606.2020.15.1.3
  22. Kovalchuk, V., Kravets, I., Nabochenko, O., Onyshchenko, A., Fedorenko, O., Pentsak, A. et. al. (2021). Devising a procedure for assessing the subgrade compaction degree based on the propagation rate of elastic waves. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (5 (109)), 6–15. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.225520
  23. Sysyn, M., Kovalchuk, V., Gerber, U., Nabochenko, O., Parneta, B. (2019). Laboratory Evaluation of Railway Ballast Consolidation by the Non-Destructive Testing. Communications – Scientific Letters of the University of Zilina, 21 (2), 81–88. doi: http://doi.org/10.26552/com.c.2019.2.81-88
  24. Beca, I. M., Iliescu, M. (2017). The Sunet System for Monitoring Noise Pollution in Cluj-Napoca. Romanian Journal of Transport Infrastructure, 6 (2), 33–44. doi: http://doi.org/10.1515/rjti-2017-0058
  25. Kapski Kapski, D., Kasyanik, V., Lobashov, O., Volynets, A., Kaptsevich, O., Galkin, A. (2019). Estimating the Parameters of Traffic Flows on the Basis of Processing of Localization Data on the Movement of Vehicles. Communications – Scientific Letters of the University of Zilina, 21 (2), 89–99. doi: http://doi.org/10.26552/com.c.2019.2.89-99
  26. Mishra, R. K., Parida, M., Rangnekar, S. (2010). Evaluation and analysis of traffic noise along bus rapid transit system corridor. International Journal of Environmental Science & Technology, 7 (4), 737–750. doi: http://doi.org/10.1007/bf03326183
  27. Gallo, M. (2020). A Piecewise-Defined Function for Modelling Traffic Noise on Urban Roads. Infrastructures, 5 (8). doi: http://doi.org/10.3390/infrastructures5080063
  28. Maghrour Zefreh, M., Torok, A. (2018). Theoretical Comparison of the Effects of Different Traffic Conditions on Urban Road Traffic Noise. Journal of Advanced Transportation. doi: http://doi.org/10.1155/2018/7949574
  29. Sharma, L. K., Bu, H., Franzen, D. W., Denton, A. (2016). Use of corn height measured with an acoustic sensor improves yield estimation with ground based active optical sensors. Computers and Electronics in Agriculture, 124, 254–262. doi: http://doi.org/10.1016/j.compag.2016.04.016
  30. Melnyk, M., Lobur, M., Vasyliuk, I., Mazur, V., Hemich, N. (2011). The mathematical model of length defining position of dominated noise source in traffic flow. Proc. of the XI Intern. Conf. on the experience of designing and application of CAD systems in microelectronics (CADSM’2011). Lviv – Polyana: Publishing House Vezha & Co.
  31. Jonasson, H. G., Storeheier, S. (2001). Nord 2000. New Nordic prediction method for rail traffic noise. Digitala Vetenskapliga Arkivet, 51.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-25

Як цитувати

Ласлов, С. В., Токін, О. П., & Онищенко, А. М. (2022). Визначення закономірностей розповсюдження шумового навантаження від автомобільних доріг і автодорожніх мостів у залежності від відстаней до житлових будівель. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(10(115), 55–64. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.253389

Номер

Том 1 № 10(115) (2022): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Sergii Laslov, Oleksndr Tokin, Artur Onyshchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.