Посилення та відновлення пошкоджених залізобетонних конструкцій композитними пластиками
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.254728Ключові слова:
відновлення залізобетонних конструкцій, фіброармовані пластики, попередня напруга, однопрогонова залізобетонна балкаАнотація
Формулюються напрями розвитку методів відновлення експлуатаційної придатності залізобетонних конструкцій. Помилки проєктувальників та недотримання технології бетонування монолітних залізобетонних конструкцій призводять до утворення в залізобетонних балках та плитах перекриття тріщин та прогинів неприпустимої величини, а також до недостатньої міцності елементів. Для таких конструкцій потрібне не тільки збільшення несучої здатності, але й відновлення експлуатаційної придатності пошкоджених конструкцій. Для відновлення згинальних залізобетонних конструкцій пропонується поверхневе посилення попередньо напруженими фіброармованими пластиками, що забезпечується створенням у пошкоджених елементах будівельного підйому. Фіброармовані пластики володіють високим модулем деформацій, пружним характером діаграми, підвищеною морозостійкістю, добре переносять втомні впливи, стійкі до дії хімічно активних речовин. На відміну від традиційних методів посилення, поверхневі методи посилення відрізняються високою ефективністю посилення, корозійною стійкістю, низькою трудомісткістю, короткими термінами виконання робіт та підвищення міцності, економічною доцільністю. В результаті досліджень встановлено, що застосування фіброармованих пластиків не тільки збільшує несучу здатність залізобетонних конструкцій, але й сприяє зменшенню ширини тріщин, що утворилися. Тим самим можна уникнути збільшення перерізу конструкцій та скорочується термін виконання робіт, які могли б призвести до додаткових витрат
Посилання
- Bakis, C. E., Bank, L. C., Brown, V. L., Cjzenza, E. (2002). Fibre-Reinforced Polimer Composites for Construction-State of the Art Review. Journal of Composites in Construction.
- Bespaev, A. A, Kuralov, U. S., Altigenov, U. B. (2011). Usilenie zhelezobetonnykh konstruktsiy polimernymi materialami. Vestnik Natsional'noy inzhenernoy akademii RK, Almaty.
- Yang, J., Haghani, R., Blanksvärd, T., Lundgren, K. (2021). Experimental study of FRP-strengthened concrete beams with corroded reinforcement. Construction and Building Materials, 301, 124076. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2021.124076
- Lin, X., Zhang, Y. X. (2013). Bond–slip behaviour of FRP-reinforced concrete beams. Construction and Building Materials, 44, 110–117. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2013.03.023
- Triantafyllou, G. G., Rousakis, T. C., Karabinis, A. I. (2018). Effect of patch repair and strengthening with EBR and NSM CFRP laminates for RC beams with low, medium and heavy corrosion. Composites Part B: Engineering, 133, 101–111. doi: https://doi.org/10.1016/j.compositesb.2017.09.029
- Singh, S. B. (2013). Shear response and design of RC beams strengthened using CFRP laminates. International Journal of Advanced Structural Engineering, 5 (1), 16. doi: https://doi.org/10.1186/2008-6695-5-16
- Fu, B., Tang, X. T., Li, L. J., Liu, F., Lin, G. (2018). Inclined FRP U-jackets for enhancing structural performance of FRP-plated RC beams suffering from IC debonding. Composite Structures, 200, 36–46. doi: https://doi.org/10.1016/j.compstruct.2018.05.074
- Hussein, M., Afefy, H. M. E.-D., Khalil, A.-H. A.-K. (2013). Innovative Repair Technique for RC Beams Predamaged in Shear. Journal of Composites for Construction, 17 (6), 04013005. doi: https://doi.org/10.1061/(asce)cc.1943-5614.0000404
- Campione, G., Minafò, G. (2012). Behaviour of concrete deep beams with openings and low shear span-to-depth ratio. Engineering Structures, 41, 294–306. doi: https://doi.org/10.1016/j.engstruct.2012.03.055
- Hussain, Q., Pimanmas, A. (2015). Shear strengthening of RC deep beams with openings using Sprayed Glass Fiber Reinforced Polymer Composites (SGFRP) : Part 1. Experimental study. KSCE Journal of Civil Engineering, 19 (7), 2121–2133. doi: https://doi.org/10.1007/s12205-015-0243-1
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Zhanna Mukhanbetzhanova, Aliy Bespayev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
