Аналіз впливу електронних валют на фінансові показники на основі інформаційних технологій

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.254839

Ключові слова:

МАС, фінанси, електронна валюта, інформаційні технології, фінансові показники, фінансове прогнозування

Анотація

Електронна валюта є формою цифрової валюти, що використовує шифрування для захисту транзакцій, обмеження виробництва нових одиниць та перевірки передачі активів. Основними об'єктами даного дослідження є обмінний курс та дохідність біткоїну. Для вимірювання волатильності визначається стандартне відхилення логарифмічної дохідності. Для визначення нормальності даних у роботі використовувався спеціальний тест. Також з використанням графіка, карти статистичного управління процесами та інших методів були зроблені висновки про високу волатильність. Для підтвердження результатів було досліджено тестування даних на нормальність (випадковий тест). В якості основного показника достовірності результатів розглядався F-тест. Значення F склало 9.3. Фінансові показники розраховані з використанням часу та валюти з верхніми та нижніми межами. Максимальна межа становить 34 при значенні G 0,34. Крім того, з використанням вільних та фіксованих лімітів була досліджена та проаналізована електронна валюта, заснована на ринковій дохідності для обох основних змінних часу та валюти. Згідно з цими даними, найбільше значення становить 23 в умовах фіксованої межі та 18,4 за загальної тенденції. Метод МАС, заснований на фінансових показниках, був вивчений з використанням підходу МАС зі значеннями дохідності для валюти. Верхня межа досягла 544 при значенні G 0,43. Дедалі більше людей оцінюють волатильність. Через нинішній високий рівень волатильності інвестування в біткоїн вважається високоризикованим напрямком. Метою даного дослідження є допомога інвесторам у розробці стратегії максимального збільшення дохідності за мінімізації ризику

Біографії авторів

Salma Mansour Saad, Mustansiriyah University

Assistant Professor

Department of Accounting

Collage of Administration and Economics

Ali Khazaal Jabbar, University of Misan

Senior Lecturer

Department Business of Administration

College of Administration and Economics

Посилання

  1. Okafor, A., Adeleye, B. N., Adusei, M. (2021). Corporate social responsibility and financial performance: Evidence from U.S tech firms. Journal of Cleaner Production, 292, 126078. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2021.126078
  2. Ichsan, R., Suparmin, S., Yusuf, M., Ismal, R., Sitompul, S. (2021). Determinant of Sharia Bank's Financial Performance during the Covid-19 Pandemic. Budapest International Research and Critics Institute (BIRCI-Journal): Humanities and Social Sciences, 4 (1), 298–309.‏ doi: https://doi.org/10.33258/birci.v4i1.1594
  3. Hannoon, A., Al-Sartawi, A. M. A. M., Khalid, A. A. (2021). Relationship Between Financial Technology and Financial Performance. The Big Data-Driven Digital Economy: Artificial and Computational Intelligence, 337–344. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-73057-4_26
  4. Barauskaite, G., Streimikiene, D. (2020). Corporate social responsibility and financial performance of companies: The puzzle of concepts, definitions and assessment methods. Corporate Social Responsibility and Environmental Management, 28 (1), 278–287. doi: https://doi.org/10.1002/csr.2048
  5. Nguyen, T. H. H., Elmagrhi, M. H., Ntim, C. G., Wu, Y. (2021). Environmental performance, sustainability, governance and financial performance: Evidence from heavily polluting industries in China. Business Strategy and the Environment, 30 (5), 2313–2331. doi: https://doi.org/10.1002/bse.2748
  6. Ramzan, M., Amin, M., Abbas, M. (2021). How does corporate social responsibility affect financial performance, financial stability, and financial inclusion in the banking sector? Evidence from Pakistan. Research in International Business and Finance, 55, 101314. doi: https://doi.org/10.1016/j.ribaf.2020.101314
  7. Liu, Y., Saleem, S., Shabbir, R., Shabbir, M. S., Irshad, A., Khan, S. (2021). The relationship between corporate social responsibility and financial performance: a moderate role of fintech technology. Environmental Science and Pollution Research, 28 (16), 20174–20187. doi: https://doi.org/10.1007/s11356-020-11822-9
  8. Hameedi, K. S., Al-Fatlawi, Q. A., Ali, M. N., Almagtome, A. H. (2021). Financial performance reporting, IFRS implementation, and accounting information: Evidence from Iraqi banking sector. The Journal of Asian Finance, Economics and Business, 8 (3), 1083–1094.‏ doi: https://doi.org/10.13106/jafeb.2021.vol8.no3.1083
  9. Bruna, M. G., Lahouel, B. B. (2022). CSR & financial performance: Facing methodological and modeling issues commentary paper to the eponymous FRL article collection. Finance Research Letters, 44, 102036. doi: https://doi.org/10.1016/j.frl.2021.102036
  10. Kuo, T.-C., Chen, H.-M., Meng, H.-M. (2021). Do corporate social responsibility practices improve financial performance? A case study of airline companies. Journal of Cleaner Production, 310, 127380. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2021.127380
  11. Baah, C., Opoku-Agyeman, D., Acquah, I. S. K., Agyabeng-Mensah, Y., Afum, E., Faibil, D., Abdoulaye, F. A. M. (2021). Examining the correlations between stakeholder pressures, green production practices, firm reputation, environmental and financial performance: Evidence from manufacturing SMEs. Sustainable Production and Consumption, 27, 100–114. doi: https://doi.org/10.1016/j.spc.2020.10.015
  12. Bahta, D., Yun, J., Islam, M. R., Bikanyi, K. J. (2020). How does CSR enhance the financial performance of SMEs? The mediating role of firm reputation. Economic Research-Ekonomska Istraživanja, 34 (1), 1428–1451. doi: https://doi.org/10.1080/1331677x.2020.1828130
  13. Gawron, M., Strzelecki, A. (2021). Consumers’ Adoption and Use of E-Currencies in Virtual Markets in the Context of an Online Game. Journal of Theoretical and Applied Electronic Commerce Research, 16 (5), 1266–1279. doi: https://doi.org/10.3390/jtaer16050071
  14. Levi, D. A. (2019). The typology problem of digital currencies and their role in global digital economy development. Revista ESPACIOS, 40 (16).‏ Available at: http://www.revistaespacios.com/a19v40n16/19401609.html
  15. Shaban, O. S. (2020). Digital Currencies: Its Features and Macroeconomic Implications. Springer Proceedings in Business and Economics, 477–489. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-38253-7_31
  16. Filippou, I., Taylor, M. P. (2021). Pricing ethics in the foreign exchange market: Environmental, Social and Governance ratings and currency premia. Journal of Economic Behavior & Organization, 191, 66–77. doi: https://doi.org/10.1016/j.jebo.2021.08.037
  17. Zaremba, A., Long, H., Karathanasopoulos, A. (2019). Short-term momentum (almost) everywhere. Journal of International Financial Markets, Institutions and Money, 63, 101140. doi: https://doi.org/10.1016/j.intfin.2019.101140
  18. Mazikana, A. T. (2020). The Effects of Inflation on Preparation of Financial Statements of the Retail Sector in Zimbabwe: A Case Study of OK Zimbabwe Limited (2018–2019). SSRN Electronic Journal. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.3660417
  19. Arend, R. J. (2021). Comprehensive Opportunity Assessment Using Commercial and Moral Intensities. Administrative Sciences, 11 (4), 148. doi: https://doi.org/10.3390/admsci11040148
  20. Whyte, C. (2019). Cryptoterrorism: Assessing the Utility of Blockchain Technologies for Terrorist Enterprise. Studies in Conflict & Terrorism, 1–24. doi: https://doi.org/10.1080/1057610x.2018.1531565
  21. Dabrowski, M. (2017). Potential Impact of Financial Innovation on Financial Services and Monetary Policy. SSRN Electronic Journal. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.3009307
  22. Polillo, S. (2012). Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication. The Wiley-Blackwell Encyclopedia of Globalization. doi: https://doi.org/10.1002/9780470670590.wbeog528
  23. Farooqui, S. A. (2022). “Digital Currencies” an unsecure and unclear economic window, need to regulate or to ban in India. RESEARCH REVIEW International Journal of Multidisciplinary, 7 (1), 58–64. doi: https://doi.org/10.31305/rrijm.2022.v07.i01.008
  24. Kobrin, S. J. (1997). Electronic Cash and the End of National Markets. Foreign Policy, 107, 65. doi: https://doi.org/10.2307/1149333
  25. Jacynycz, V., Calvo, A., Hassan, S., Sánchez-Ruiz, A. A. (2016). Betfunding: A Distributed Bounty-Based Crowdfunding Platform over Ethereum. Advances in Intelligent Systems and Computing, 403–411. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-40162-1_44
  26. Silahtaroğlu, G., Dinçer, H., Yüksel, S. (2021). Defining the Significant Factors of Currency Exchange Rate Risk by Considering Text Mining and Fuzzy AHP. Multiple Criteria Decision Making, 145–168. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-74176-1_7

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-28

Як цитувати

Saad, S. M., & Jabbar, A. K. . (2022). Аналіз впливу електронних валют на фінансові показники на основі інформаційних технологій. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(13 (116), 31–37. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.254839

Номер

Том 2 № 13 (116) (2022): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Salma Mansour Saad, Ali Khazaal Jabbar

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.