Вплив використання переробленого грубого заповнювача на ефективність самоущільнюючого бетону (СУБ) і його застосування

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.255266

Ключові слова:

самоущільнюючий бетон, перероблений великий заповнювач, міцність на стиск, міцність на розрив, осадження

Анотація

Попит на самоущільнюючий бетон є дуже високим, тому що цей бетон має високу плинність і стійкість до розшарування. Природні заповнювачі мають високу цінність, у той час як бетонних матеріалів для зносу є вдосталь і вони мають низьку цінність. Щоб перероблений грубий заповнювач можна було використовувати як бетонний матеріал, в цьому дослідженні аналізуються характеристики самоущільнюючого бетону (СУБ) з використанням переробленого грубого заповнювача з будівельних відходів. Були проведені випробування на знос заповнювача, твердість заповнювача, міцність бетону на стиск і міцність бетону на розтяг. Випробування на знос відноситься до стандарту AASHTO T-96-74, ASTM C-131-55 та SNI 2417-2008. У цьому тесті використовується перероблений грубий заповнювач, промитий таким чином, щоб вміст шламу був чистим; після цього його обпалювали з використаним заповнювачем, заповнювачем, що пройшов через сито 12,5 мм і 9,5 мм, що залишився на ситі. Об'єкт, що випробовувався, знаходився під тиском 40 тонн зі швидкістю 4 тонни/хвилину. Випробування бетону на міцність при стиску відноситься до СНІ 03-1974-2011 з використанням ваг з точністю 0,3% від маси бетону, бетонопресу і закупорювальної машини. У той час як випробування бетону на відривне розтягування відноситься до СНиП 03-2491-2014, проводиться на 7, 21 та 28 добу з циліндричним випробувальним об'єктом. Варіації перероблених заповнювачів починаються з 0%, 25%, 50%, 75% та 100%. Міцність конструкції на стиск становить 25 МПа. Результати показали, що перероблені заповнювачі мають гарну градацію, високу абсорбцію та низьку питому вагу порівняно із природними заповнювачами. Перероблений грубий заповнювач знижує міцність бетону на стиск та викликає зменшення осадження, тим самим знижуючи межу міцності бетону на розрив

Спонсор дослідження

  • We want to thank the State Polytechnic of Malang for funding the research to completion.

Біографії авторів

Akhmad Suryadi, State Polytechnic of Malang

Doctor of Civil Engineering, Associate Profesor

Department of Civil Engineerin

Qomariah Qomariah, State Polytechnic of Malang

Master of Civil Engineering, Associate Profesor

Department of Civil Engineerin

Sugeng Hadi Susilo, State Polytechnic of Malang

Doctor of Mechanical Engineering, Associate Profesor

Department of Mechanical Engineering

Посилання

  1. Boudali, S., Abdulsalam, B., Rafiean, A. H., Poncet, S., Soliman, A., ElSafty, A. (2021). Influence of Fine Recycled Concrete Powder on the Compressive Strength of Self-Compacting Concrete (SCC) Using Artificial Neural Network. Sustainability, 13 (6), 3111. doi: https://doi.org/10.3390/su13063111
  2. Tang, W., Khavarian, M., Yousefi, A., Chan, R. W. K., Cui, H. (2019). Influence of Surface Treatment of Recycled Aggregates on Mechanical Properties and Bond Strength of Self-Compacting Concrete. Sustainability, 11 (15), 4182. doi: https://doi.org/10.3390/su11154182
  3. Guo, Z., Jiang, T., Zhang, J., Kong, X., Chen, C., Lehman, D. E. (2020). Mechanical and durability properties of sustainable self-compacting concrete with recycled concrete aggregate and fly ash, slag and silica fume. Construction and Building Materials, 231, 117115. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2019.117115
  4. Duan, Z., Singh, A., Xiao, J., Hou, S. (2020). Combined use of recycled powder and recycled coarse aggregate derived from construction and demolition waste in self-compacting concrete. Construction and Building Materials, 254, 119323. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2020.119323
  5. Rajhans, P., Chand, G., Kisku, N., Panda, S. K., Nayak, S. (2019). Proposed mix design method for producing sustainable self compacting heat cured recycled aggregate concrete and its microstructural investigation. Construction and Building Materials, 218, 568–581. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2019.05.149
  6. Abed, M., Nemes, R., Lublóy, É. (2020). Performance of Self-Compacting High-Performance Concrete Produced with Waste Materials after Exposure to Elevated Temperature. Journal of Materials in Civil Engineering, 32 (1), 05019004. doi: https://doi.org/10.1061/(asce)mt.1943-5533.0002989
  7. Mohammed, S. I., Najim, K. B. (2020). Mechanical strength, flexural behavior and fracture energy of Recycled Concrete Aggregate self-compacting concrete. Structures, 23, 34–43. doi: https://doi.org/10.1016/j.istruc.2019.09.010
  8. Kou, S. C., Poon, C. S. (2009). Properties of self-compacting concrete prepared with coarse and fine recycled concrete aggregates. Cement and Concrete Composites, 31 (9), 622–627. doi: https://doi.org/10.1016/j.cemconcomp.2009.06.005
  9. Grubor, M., Štirmer, N., Jelčić Rukavina, M., Baričević, A. (2020). Effect of Recycled Tire Polymer Fibers on Autogenous Deformation of Self-Compacting Concrete. RILEM Technical Letters, 5, 33–40. doi: https://doi.org/10.21809/rilemtechlett.2020.115
  10. Abed, M., Nemes, R., Tayeh, B. A. (2020). Properties of self-compacting high-strength concrete containing multiple use of recycled aggregate. Journal of King Saud University - Engineering Sciences, 32 (2), 108–114. doi: https://doi.org/10.1016/j.jksues.2018.12.002
  11. Gao, S., Liu, Q., Han, F., Fu, Y. (2021). Mix Design of Recycled Coarse Aggregate Self-Compacting Concrete Based on Orthogonal Test and Analysis of Mercury Intrusion Porosimetry. Advances in Materials Science and Engineering, 2021, 1–16. doi: https://doi.org/10.1155/2021/4829673
  12. Abed, M., Nemes, R. (2019). Mechanical Properties of Recycled Aggregate Self-Compacting High Strength Concrete Utilizing Waste Fly Ash, Cellular Concrete and Perlite Powders. Periodica Polytechnica Civil Engineering. doi: https://doi.org/10.3311/ppci.13136
  13. Sasanipour, H., Aslani, F. (2019). Effect of specimen shape, silica fume, and curing age on durability properties of self-compacting concrete incorporating coarse recycled concrete aggregates. Construction and Building Materials, 228, 117054. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2019.117054
  14. Bahrami, N., Zohrabi, M., Mahmoudy, S. A., Akbari, M. (2020). Optimum recycled concrete aggregate and micro-silica content in self-compacting concrete: Rheological, mechanical and microstructural properties. Journal of Building Engineering, 31, 101361. doi: https://doi.org/10.1016/j.jobe.2020.101361
  15. Singh, R. B., Singh, B. (2018). Rheological behaviour of different grades of self-compacting concrete containing recycled aggregates. Construction and Building Materials, 161, 354–364. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2017.11.118
  16. Mo, K. H., Ling, T.-C., Cheng, Q. (2020). Examining the Influence of Recycled Concrete Aggregate on the Hardened Properties of Self-compacting Concrete. Waste and Biomass Valorization, 12 (2), 1133–1141. doi: https://doi.org/10.1007/s12649-020-01045-x
  17. Revilla-Cuesta, V., Skaf, M., Santamaría, A., Ortega-López, V., Manso, J. M. (2021). Assessment of longitudinal and transversal plastic behavior of recycled aggregate self-compacting concrete: A two-way study. Construction and Building Materials, 292, 123426. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2021.123426

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-30

Як цитувати

Suryadi, A., Qomariah, Q., & Susilo, S. H. (2022). Вплив використання переробленого грубого заповнювача на ефективність самоущільнюючого бетону (СУБ) і його застосування. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(6 (116), 41–47. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.255266

Номер

Том 2 № 6 (116) (2022): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Akhmad Suryadi, Qomariah Qomariah, Sugeng Hadi Susilo

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.