Виявлення закономірностей жирно-кислотного складу сафлору від агрокліматичних умов
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.255336Ключові слова:
сафлор, технології переробки, жирно-кислотний склад олій, фізико-хімічні властивості, зміна клімату, харчова цінністьАнотація
Об’єктом дослідження є виявлення закономірностей жирно-кислотного складу швидкоростучої однорічної рослини – сафлор від агрокліматичних умов проростання. Темпи зростання сафлору та характеристики олії, що видобувається, значною мірою залежать від зовнішньої температури та вологи. Наприклад, при низьких температурах ріст сафлори значно сповільнюється. При збільшенні температури та тривалості світлового дня центральне стебло починає розгалужуватися, збільшуючись швидше. На цвітіння переважно впливає тривалість світлового дня. Період, від закінчення цвітіння до дозрівання, зазвичай, становить 28–30 днів. Проте загальний період дозрівання врожаю залежить від сорту, розташування, часу посіву та агрокліматичних умов вирощування. Потреба у воді значно зростає в період цвітіння сафлору, що зрештою позначається на показниках жирно-кислотного складу та врожайності. Разом з тим, сафлор чутливий до вологи з точки зору хвороб. У випадку надлишку води він схильний до кореневої гнилі. Також, часті дощі та висока вологість після дозрівання можуть спровокувати проростання насіння на головці. З вищевикладеного випливає, що для отримання високого врожаю, із заданими характеристиками жирно-кислотного складу сафлорової олії, необхідно враховувати кількісні показники вологи та її сезонність, а також температурний режим у вегетаційний період зростання.
Дослідження проводилися на прикладі посушливої або напівзасушливої, різко континентальної, зі спекотним літом та холодною зимою, Центральної Азії. Встановлено залежності фізико-хімічних показників рослинних олій від агрокліматичних показників. Отримані результати та висновки дозволять аграріям прогнозувати отримання продукції олійних культур із заданими характеристиками залежно від параметрів клімату, що змінюються
Посилання
- Guterres, A. (2020). Red Code for Humanity. Report of the Interdepartmental Group of Experts on Climate Change. UN Secretary-General.
- Nurbekov, A., Kassam, A., Sydyk, D., Ziyadullaev, Z., Dzhumshudov, I., Mumindzhanov, Kh. et. al. (2016). Praktika pochvozaschitnogo i resursosberegayuschego zemledeliya v Azerbaydzhane, Kazakhstane i Uzbekistane. FAO, 94. Available at: https://www.fao.org/3/i5694r/i5694r.pdf
- Steberl, K., Hartung, J., Munz, S., Graeff-Hönninger, S. (2020). Effect of Row Spacing, Sowing Density, and Harvest Time on Floret Yield and Yield Components of Two Safflower Cultivars Grown in Southwestern Germany. Agronomy, 10 (5), 664. doi: https://doi.org/10.3390/agronomy10050664
- Kumari, S., Choudhary, R. C., Kumara Swamy, R. V., Saharan, V., Joshi, A., Munot, J. (2017). Assessment of genetic diversity in safflower (Carthamus tinctorius L.) genotypes through morphological and SSR marker. Journal of Pharmacognosy and Phytochemistry, 6 (5), 2723–2731. Available at: https://www.phytojournal.com/archives/2017/vol6issue5/PartAM/6-5-239-897.pdf
- Ambreen, H., Kumar, S., Kumar, A., Agarwal, M., Jagannath, A., Goel, S. (2018). Association Mapping for Important Agronomic Traits in Safflower (Carthamus tinctorius L.) Core Collection Using Microsatellite Markers. Frontiers in Plant Science, 9. doi: https://doi.org/10.3389/fpls.2018.00402
- Nadeem, M. A., Nawaz, M. A., Shahid, M. Q., Doğan, Y., Comertpay, G., Yıldız, M. et. al. (2017). DNA molecular markers in plant breeding: current status and recent advancements in genomic selection and genome editing. Biotechnology & Biotechnological Equipment, 32 (2), 261–285. doi: https://doi.org/10.1080/13102818.2017.1400401
- Gecgel, U., Demirci, M., Esendal, E. (2007). Seed yield, oil content and fatty acids composition of safflower (Carthamus tinctorius L.) varieties sown in spring and winter. International Journal of Molecular Sciences, 1, 11–15.
- GrowNotes Safflower Northern, Grains Research and Development Corporation, Australia (2017). GRDC.
- Houmanat, K., Mazouz, H., Fechtali, M., Nabloussi, A. (2017). Evaluation and pooling of safflower (Carthamus tinctorius L.) accessions from different world origins using agro-morphological traits. International Journal of Advanced Research, 5 (7), 926–934. doi: https://doi.org/10.21474/ijar01/4798
- Nasiev, B. N., Bushnev, А. S., Zhylkybay, А. М. (2021). The results of studying of biologized technology of safflower cultivation in the Western Kazakhstan. Oil Crops, 2 (186), 75–80. doi: https://doi.org/10.25230/2412-608x-2021-2-186-75-80
- Melikhov, V. V. (2019). Novye mekhanizmy adaptatsii sel'skokhozyaystvennykh rasteniya k izmeneniyu klimaticheskikh usloviy. Oroshaemoe zemledelie, 4.
- Prakhova, T. Ya., Kshnikatkina, A. N., Schanin, A. A. (2020). Yield properties and adaptability of safflower (Carthamus Tinctorius) varieties in the conditions of forest-steppe of the middle Volga Region. Niva Povolzh`ia, 2 (55). doi: https://doi.org/10.36461/np.2020.2.55.008
- Arutyunyan, N. S., Arisheva, E. A., Yanova, L. M., Kamyshan, M. A. (1983). Laboratornyy praktikum po tekhnologii pererabotki zhirov. Moscow: Legkaya i pischevaya promyshlennost', 152.
- Annual Bulletin of monitoring the state and climate change in Kazakhstan (2020). RSE «KAZHYDROMET». Available at: https://www.kazhydromet.kz/uploads/files/403/file/619e16aeb6ec1ezhegodnyy-byulleten-monitoringa-sostoyaniya-i-izmeneniya-klimata-kazahstana-za-2020.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Mukhtar Tultabayev, Urishbay Chomanov, Tamara Tultabayeva, Aruzhan Shoman, Kuchkar Dodaev, Utkir Azimov, Umyt Zhumanova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
