Розробка моделі вирішення референціальних відносин у багатомовній системі
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.255786Ключові слова:
отримання інформації, міра близькості, референціальні фактори, семантичний аналіз тексту, анафораАнотація
Розглядається підхід до вирішення референціальних відносин під час вилучення інформації з тексту. Запропонований підхід є спробою інтеграції багатофакторної моделі коефіцієнта активації з підходом до вирішення референціональної неоднозначності тексту при поповненні онтології. Порівняння знайдених об'єктів проводиться на основі оцінки близькості атрибутів та зв'язків об'єктів. Пропонується онтологічна інтерпретація відносин та заходи подібності атрибутів, що беруть за основу багатофакторну модель. Ця модель відрізняється тим, що дозволяє внести в обіг поняття «риторична відстань», «лінійна відстань», «одушевленість», «відстань між абзацами» та «синтаксична та семантична роль антецеденту». Пропонується багатофакторна модель, яка є необхідним та достатнім компонентом мети пояснення міри подібності референтів для вибору найкращого претендента. Система підрахунку та її модифікація були виявлені шляхом спроб і помилок, робота здійснювалася до того часу, поки підібрані числові ваги не стали пояснювати весь наявний матеріал. Дослідження також розбирає фактори вибору референціальних пристроїв, які дозволяють працювати зі складними реченнями та текстами. Більше того, пропонуються приклади знаходження міри близькості у багатомовній системі для казахських, російських та англійських мов. Для представленої роботи як джерело практичних завдань були використані тексти російською, англійською та казахською мовами. Вибір текстів здійснювався за допомогою новинних статей на сайтах, де пропонувалися переклади іншими мовами, включаючи названі вище.
Автори проробили масивну практичну роботу, яка підтверджує правильність тези, яку вони розглядають
Посилання
- Kudriavtceva, A. S. (2020). Referent activation and probabilistic evaluation of referential choice: a study of English newspaper texts. Computational Linguistics and Intellectual Technologies.
- Zhanturina, B. N., Makarenko, A. S. (2021). Referential ambiguity and discourse factors. Voenno-filologicheskiy zhurnal, 3, 13‒21.
- Voronina, L. V. (2020). Relevance of the reference and referential mean within the antecedent-anaphoric complex with purpose semantics in political discourse. Bulletin of the Moscow State Regional University (Russian Philology), 5, 16–25. doi: https://doi.org/10.18384/2310-7278-2020-5-16-25
- Garanina, N. O., Sidorova, E. A., Seryi, A. S. (2018). Multiagent Approach to Coreference Resolution Based on the Multifactor Similarity in Ontology Population. Programming and Computer Software, 44 (1), 23–34. doi: https://doi.org/10.1134/s0361768818010036
- Sidorova, E. A., Garanina, N. O., Kononenko, I. S. (2018). Mnogomestnye ontologicheskie otnosheniya v zadache razresheniya koreferentsii. Shestnadtsataya natsional'naya konferentsiya po iskusstvennomu intellektu s mezhdunarodnym uchastiem KII-2018.
- Sidorova, E. A., Garanina, N. O., Kononenko, I. S., Sery, A. S. (2018). Approach to coreference resolution based on ontological similarity measure. Intellekt. Yazyk. Komp'yuter, 1, 347‒351.
- Ganieva, S. K. (2021). Indexical shift: typology and analysis. Aktual'nye problemy yazykoznaniya, 49‒56.
- Sokolova, O. V. (2021). Lingvopragmaticheskie i semanticheskie parametry yazykovoy i diskursivnoy kreativnosti v reklame. Kritika i semiotika, 2, 52‒70.
- Solov'ev, S. S., Garshina, V. V. (2020). Ispol'zovanie mashinnogo obucheniya dlya razresheniya koreferentsii. Sbornik studencheskikh nauchnykh rabot fakul'teta komp'yuternykh nauk VGU, 259‒265.
- Kupriyanova, A. D., Shilin, I. A. (2018). Primenenie metodov mashinnogo obucheniya k zadache razresheniya koreferentsii. Al'manakh nauchnykh rabot molodykh uchenykh Universiteta ITMO, 2, 387‒389.
- Kibrik, A. A. (1999). Reference and Working Memory. Current Issues in Linguistic Theory, 29. doi: https://doi.org/10.1075/cilt.176.04kib
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Yerzhan Zhumabay, Gulzhamal Kalman, Madina Sambetbayeva, Aigerim Yerimbetova, Assem Ayapbergenova, Almagul Bizhanova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
