Розробка та оцінка ефективності інтеграційного шлюзу для взаємодії системи управління навчанням із зовнішніми системами та службами державних інформаційних систем
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.258089Ключові слова:
інтеграційний шлюз, система управління навчанням, служба інтеграції, технологія передачі репрезентативного стануАнотація
У роботі представлені результати розробки інформаційної технології взаємодії системи управління навчанням з державними інформаційними системами Республіки Казахстан у сфері вищої освіти. Інтеграція з даними системами здійснюється на основі інтеграційного шлюзу, що входить до освітнього порталу Східно-Казахстанського технічного університету імені Д. Серікбаєва. Проаналізовано та описано підходи до організації обміну даними із зовнішніми інформаційними системами, визначено механізми інтеграції національної бази даних Республіки Казахстан з єдиною системою управління вищою освітою. Створений інтеграційний шлюз в рамках освітнього порталу взаємодіє з інформаційними системами за технологією передачі репрезентативного стану, передача даних здійснюється у текстовому форматі. Реалізований шлюз дозволяє отримувати необхідні дані з бази даних освітнього порталу, формувати пакети даних для передачі, підключатися до зовнішньої системи та передавати дані. Для оцінки ефективності роботи шлюзу були проведені обчислювальні експерименти, в ході яких дані різного обсягу передавалися через створений шлюз у державні інформаційні системи та фіксувався час їхньої передачі. На основі отриманих даних були отримані залежності часу передачі від обсягу переданих даних для кожної інформаційної системи, з якою здійснюється взаємодія, та побудовано їхнє графічне відображення. За результатами експериментів показано, що час передачі має поліноміальну залежність від обсягу даних, що дозволяє взаємодіяти із зазначеними інформаційними системами в режимі реального часу
Спонсор дослідження
- The study is carried out within the framework of the project funded by the Ministry of Education and Science of the Republic of Kazakhstan AP08856846
Посилання
- Calvert, C. E. (2014). Developing a model and applications for probabilities of student success: a case study of predictive analytics. Open Learning: The Journal of Open, Distance and e-Learning, 29 (2), 160–173. doi: https://doi.org/10.1080/02680513.2014.931805
- Kuzilek, J., Hlosta, M., Herrmannova, D., Zdrahal, Z., Vaclavek, J., Wolff, A. (2015). OU Analyse: analysing at-risk students at The Open University. Learning Analytics Review, LAK15-1, 1–16. Available at: http://oro.open.ac.uk/42529/
- Herodotou, C., Rienties, B., Hlosta, M., Boroowa, A., Mangafa, C., Zdrahal, Z. (2020). The scalable implementation of predictive learning analytics at a distance learning university: Insights from a longitudinal case study. The Internet and Higher Education, 45, 100725. doi: https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2020.100725
- IHEP. Available at: https://www.ihep.org/about-ihep/
- Wolf, M., Taimuty, M., Patel, M., Meteyer, J. (2016). The Dean’s information challenge: from data to dashboard. EduCause Review. Available at: https://er.educause.edu/articles/2016/11/the-deans-information-challenge-from-data-to-dashboard
- The Ed Tech Revolution is About to Become the Learner Revolution (2014). Education Design Lab. Available at: https://eddesignlab.org/resources/the-ed-tech-revolution-is-about-to-become-the-learner-revolution-2014/
- Adams, B. S., Cummins, M., Davis, A., Freeman, A., Hall Giesinger, C., Anantha-Narayanan, V. (2017). NMC horizon report: 2017 higher education edition. Austin, Texas: The New Media Consortium.
- Williamson, B. (2018). The hidden architecture of higher education: building a big data infrastructure for the “smarter university.” International Journal of Educational Technology in Higher Education, 15 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s41239-018-0094-1
- Heidi Plus: Higher education business intelligence. Available at: https://www.hesa.ac.uk/services/heidi-plus
- Roberson, A. J., Roriso, J., Voight, M. (2017). A blueprint for better information: Recommendations for a federal postsecondary student-level data network. Washington, DC: Institute for Higher Education Policy. Available at: https://www.ihep.org/publication/a-blueprint-for-better-information-recommendations-for-a-federal-postsecondary-student-level-data-network/
- Serikbayeva, S., Tussupov, J., Sambetbayeva, M., Yerimbetova, A., Sadirmekova, Z., Tungatarova, A. et. al. (2021). Development of a model and technology of access to documents in scientific and educational activities. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (2 (114)), 44–58. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.248506
- Fedkin, E., Denissova, N., Krak, I., Dyomina, I. (2021). Automation of Scheduling Training Sessions in Educational Institutions using Genetic Algorithms. 2021 11th IEEE International Conference on Intelligent Data Acquisition and Advanced Computing Systems: Technology and Applications (IDAACS). doi: https://doi.org/10.1109/idaacs53288.2021.9660939
- Shor, A. M. (2020). Comparative analysis of approaches in the development of API web applications. StudNet, 3 (9), 533–540.
- Kuznetsova, R. V. (2020). Problems of integration of information systems on the platform "1C: Enterprise 8" with external information systems. Russian science: trends and opportunities: collection of scientific articles. Moscow: Publishing House "Pero", 100–104.
- Zuev, V., Kakisheva, L., Denissova, N., Kumargazhanova, S., Smailova, S. (2021). Development of a Set of Requirements for the Hardware and Software of LMS Services of the University. International Journal of Emerging Technologies in Learning (iJET), 16 (21), 210. doi: https://doi.org/10.3991/ijet.v16i21.25239
- Kumargazhanova, S., Erulanova, A., Soltan, G., Suleimenova, L., Zhomartkyzy, G. (2018). System of indicators for monitoring the activities of an educational institution. 2018 Ural Symposium on Biomedical Engineering, Radioelectronics and Information Technology (USBEREIT). doi: https://doi.org/10.1109/usbereit.2018.8384580
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Yevgeniy Fedkin, Saule Kumargazhanova, Natalya Denissova, Saule Smailova, Saule Rakhmetullina, Lazzat Kakisheva, Iurii Krak
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
