Застосування похідних продуктів переробки дикорослих ягід для збагачення пресованого цукру

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.258127

Ключові слова:

збагачений пресований цукор, осмотична дегідратація, похідні переробки дикорослих ягід, амінокислотний спектр

Анотація

Дослідження присвячене питанню збагачення пресованого цукру з метою підвищення його біологічної цінності. В якості добавок до цукру передбачене використання похідних продуктів переробки дикорослих ягід Hippophaerhamnoides L., Viburnumopulus, Sambucusnigra, Sorbusaucuparia. Технологія переробки дикорослих ягід включає їх попереднє заморожування, часткове зневоднення методом осмотичної дегідратації та подальше висушування. Утворений осмотичний розчин запропоновано використовувати для зволоження цукру перед його пресуванням та висушуванням.Важливим практичним аспектом даної розробки є можливість відійти від сезонності на цукрових заводах. Оскільки доцільно переробляти дикорослі ягоди по завершенню бурякопереробного сезону. Для забезпечення запропонованої технології можна використовувати деяке існуюче технологічне обладнання. Хроматографічним методом проведено аналіз амінокислотного спектру похідних продуктів переробки дикорослих ягід, визначено у їх складі 17 амінокислот, в тому числі й незамінних. Найбільша концентрація амінокислот (55,47 мг/100 г) виявлена у похідному продукті переробки Sambucusnigra. Найменше амінокислот переходить в продукт переробки Viburnumopulus (3,63 мг/100 г). Експеримент показав, що додавання до цукру 10 % похідних продуктів переробкидикорослих ягід Hippophaerhamnoides L.,Viburnumopulus, Sambucusnigra, Sorbusaucuparia позитивно впливає на органолептичні показники готового продукту. Найвищу оцінку за всіма органолептичними показниками (зовнішній вигляд, смак і запах, чистота розчину) отримав цукор, збагачений похідним продуктом переробки Hippophaerhamnoides. У ньому було виявлено лише 16 амінокислот у кількості 16,14 мг/100 г. Із знайдених амінокислот найбільшою була концентрація серину (7,43 мг/100 г). Вцукрі із додаванням розчину після часткового зневоднення Viburnumopulus спостерігався незначний характерний запах добавки. В цукрі із додаванням похідного продукту переробки Sorbusaucuparia відчувалася приємна гірчинка, що свідчить про перехід в осмотичний розчин сорбінової кислоти із плодів

Біографії авторів

Марина Михайлівна Самілик, Сумський національний аграрний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технологій та безпечності харчових продуктів

Дар’я Андріївна Корнієнко, Сумський національний аграрний університет

Аспірант

Кафедра технологій та безпечності харчових продуктів

Наталія Вікторівна Болгова, Сумський національний аграрний університет

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра технологій та безпечності харчових продуктів

Вікторія Вікторівна Соколенко, Сумський національний аграрний університет

Старший викладач

Кафедра технологій та безпечності харчових продуктів

Надія Дмитрівна Богомол, Сумський національний аграрний університет

Викладач

Кафедра фізичного виховання

Посилання

  1. Sharma, P., Gaur, V. K., Kim, S.-H., Pandey, A. (2020). Microbial strategies for bio-transforming food waste into resources. Bioresource Technology, 299, 122580. doi: https://doi.org/10.1016/j.biortech.2019.122580
  2. Mohan, N. (2020). Sugar Fortification: Possibilities and Future Prospects. Sugar and Sugar Derivatives: Changing Consumer Preferences, 133–149. doi: https://doi.org/10.1007/978-981-15-6663-9_9
  3. Pambo, K., Otieno, D., Okello, J. J. (2015). Willingness-to-Pay for Sugar Fortification in Western Kenya. 2015 AAEA & WAEA Joint Annual Meeting. California. doi: https://doi.org/10.22004/ag.econ.202970
  4. Kumar, Y., Yadav, D. N., Ahmad, T., Narsaiah, K. (2015). Recent Trends in the Use of Natural Antioxidants for Meat and Meat Products. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 14 (6), 796–812. doi: https://doi.org/10.1111/1541-4337.12156
  5. Quintana-Hernandez, P., Maldonado-Caraza, D., Cornejo-Serrano, M., Villalobos-Oliver, E. (2019). Development of a process for sugar fortification with vitamin-A. Revista Mexicana de Ingeniería Química, 19 (3), 1163–1174. doi: https://doi.org/10.24275/rmiq/proc841
  6. Slavyanskiy, A., Gribkova, V., Nikolaeva, N., Mitroshina, D. (2021). Granulated Sugar-Containing Functional Products in Jelly Fillings. Food Processing: Techniques and Technology, 51 (4), 859–868. doi: https://doi.org/10.21603/2074-9414-2021-4-859-868
  7. Mitroshina, D., Slavyanskiy, A., Nikolaeva, N., Lebedeva, N., Gribkova, V., Razinkina, N. (2022). Razrabotka novykh vidov funktsional'nykh produktov na osnove sakharozy. Sakhar, 2, 32–37. doi: https://doi.org/10.24412/2413-5518-2022-2-32-37
  8. Nikolaeva, N., Mitroshina, D., Slavyanskiy, A., Gribkova, V., Lebedeva, N. (2021) Kristally sakharozy kak osnova sakharsoderzhaschikh produktov. Sakhar, 8, 34–38. doi: https://doi.org/10.24412/2413-5518-2021-8-34-38
  9. Carocho, M., Barreiro, M. F., Morales, P., Ferreira, I. C. F. R. (2014). Adding Molecules to Food, Pros and Cons: A Review on Synthetic and Natural Food Additives. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 13 (4), 377–399. doi: https://doi.org/10.1111/1541-4337.12065
  10. Gokoglu, N. (2018). Novel natural food preservatives and applications in seafood preservation: a review. Journal of the Science of Food and Agriculture, 99 (5), 2068–2077. doi: https://doi.org/10.1002/jsfa.9416
  11. Ueda, J. M., Pedrosa, M. C., Heleno, S. A., Carocho, M., Ferreira, I. C. F. R., Barros, L. (2022). Food Additives from Fruit and Vegetable By-Products and Bio-Residues: A Comprehensive Review Focused on Sustainability. Sustainability, 14 (9), 5212. doi: https://doi.org/10.3390/su14095212
  12. Laufenberg, G., Kunz, B., Nystroem, M. (2003). Transformation of vegetable waste into value added products: (A) the upgrading concept; (B) practical implementations. Bioresource Technology, 87 (2), 167–198. doi: https://doi.org/10.1016/s0960-8524(02)00167-0
  13. Tlais, A. Z. A., Fiorino, G. M., Polo, A., Filannino, P., Di Cagno, R. (2020). High-Value Compounds in Fruit, Vegetable and Cereal Byproducts: An Overview of Potential Sustainable Reuse and Exploitation. Molecules, 25 (13), 2987. doi: https://doi.org/10.3390/molecules25132987
  14. Dilucia, F., Lacivita, V., Conte, A., Del Nobile, M. A. (2020). Sustainable Use of Fruit and Vegetable By-Products to Enhance Food Packaging Performance. Foods, 9 (7), 857. doi: https://doi.org/10.3390/foods9070857
  15. Zielińska, A., Nowak, I. (2017). Abundance of active ingredients in sea-buckthorn oil. Lipids in Health and Disease, 16 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s12944-017-0469-7
  16. Wei, E., Yang, R., Zhao, H., Wang, P., Zhao, S., Zhai, W. et. al. (2019). Microwave-assisted extraction releases the antioxidant polysaccharides from seabuckthorn (Hippophae rhamnoides L.) berries. International Journal of Biological Macromolecules, 123, 280–290. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2018.11.074
  17. Veberic, R., Jakopic, J., Stampar, F., Schmitzer, V. (2009). European elderberry (Sambucus nigra L.) rich in sugars, organic acids, anthocyanins and selected polyphenols. Food Chemistry, 114 (2), 511–515. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2008.09.080
  18. Termentzi, A., Alexiou, P., Demopoulos, V. J., Kokkalou, E. (2008). The aldose reductase inhibitory capacity ofSorbus domesticafruit extracts depends on their phenolic content and may be useful for the control of diabetic complications. Die Pharmazie - An International Journal of Pharmaceutical Sciences, 63 (9), 693–696. doi: https://doi.org/10.1691/ph.2008.8567
  19. Samilyk, M., Helikh, A., Bolgova, N., Potapov, V., Sabadash, S. (2020). The application of osmotic dehydration in the technology of producing candied root vegetables. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (11 (105)), 13–20. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.204664
  20. Yolanda,V., Antono, L., Kurniati, A. (2017). Sensory Evaluation of Sweet Taste and Daily Sugar Intake in Normoglycemic Individuals with and without Family History of Type 2 Diabetes: A Comparative Cross-sectional Study, International Journal of Diabetes Research, 6 (3), 54–62. Available at: http://article.sapub.org/10.5923.j.diabetes.20170603.02.html
  21. Hrushetsky, R., Hrynenko, I., Van Klink, H. (2019). Innovative Technologies of Taste Supplements. Restaurant and Hotel Consulting. Innovations, 2 (1), 36–44. doi: https://doi.org/10.31866/2616-7468.2.1.2019.170409

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-30

Як цитувати

Самілик, М. М., Корнієнко, Д. А., Болгова, Н. В., Соколенко, В. В., & Богомол, Н. Д. (2022). Застосування похідних продуктів переробки дикорослих ягід для збагачення пресованого цукру. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(11 (117), 39–44. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.258127

Номер

Том 3 № 11 (117) (2022): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Maryna Samilyk, Daria Korniienko, Natalia Bolgova, Viktoriia Sokolenko, Nadija Boqomol

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.