Розробка форматів реалізації інтелектуалізаційної бізнес-моделі торговельних підприємств

Автор(и)

  • Катерина Сергіївна Хаврова Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського, Україна https://orcid.org/0000-0003-0003-7754
  • Тетяна Валеріївна Кожухова Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського, Україна https://orcid.org/0000-0001-6758-9890
  • Юлія Геннадіївна Бочарова Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського, Україна https://orcid.org/0000-0002-4829-8948
  • Наталя Сергіївна Іванова Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського, Україна https://orcid.org/0000-0002-5010-2668
  • Наталія Сергіївна Приймак Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського, Україна https://orcid.org/0000-0002-0313-2581

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.258384

Ключові слова:

саморозвиток працівників, інтелектуальні продукти, система радарів, оцінка діяльності, інтелектуальний капітал, бізнес-модель, кластер

Анотація

Загальною для всіх торговельних підприємств є проблема порушення основ формування інтелектуалізаційної діяльності. То ж проблематика інтелектуалізації діяльності підприємств є досить актуальною з практичної точки зору. Одним з корисних інструментів, використання якого дозволяє перевести проблематику інтелектуалізації діяльності, є формування бізнес-моделі. У процесі дослідження запропоновано змістовну частину інтелектуалізаційної бізнес-моделі підприємства та введено відповідне поняття Основні групи індикаторів оцінки рівня інтелектуалізації бізнес-моделі підприємства було об’єднано в наступні кластери: кваліфікацій (Q), здібностей (S), можливостей (V). Рівень інтелектуалізації діяльності підприємства оцінювали за допомогою емпіричного та графічного методу, оскільки обрані індикатори оцінки за своїм змістом можуть мати тільки бальні оцінки. Запропонована методологія формування системи радарів для визначення формату бізнес-моделей інтелектуалізації діяльності торговельних підприємств ґрунтується на визначення кластерів індикаторів для оцінки рівня інтелектуалізації підприємства за інтегральним показником. За системою радарів визначено формати інтелектуалізації діяльності підприємств: інноваційний, інтегрований, раціональний, контентоорієнтований, диригирування. Досліджено, що потенціал підвищення рівня інтелектуалізації інтегрованого формату бізнес-моделі підприємства дорівнює близько 14 %. Висновок про рівень інтелектуалізації діяльності підприємства зроблено на основі визначення шкали значень експертних оцінок. Апробація оцінки рівня інтелектуалізації діяльності підприємства проводилася окремо для кожного формату за всіма пропонованими кластерами індикаторів оцінки. За результатами апробації розроблено рекомендації щодо вибору формату бізнес-моделі для досліджуваних підприємств

Біографії авторів

Катерина Сергіївна Хаврова, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського

Доктор економічних наук, доцент

Кафедра Економіки та Бізнесу

Тетяна Валеріївна Кожухова, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського

Доктор економічних наук, проректор з науково-педагогічної роботи, міжнародних звʼязків та розвитку

Кафедра економіки та міжнародних економічних відносин

Юлія Геннадіївна Бочарова, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економіки та міжнародних економічних відносин

Наталя Сергіївна Іванова, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського

Доктор економічних наук, професор

Кафедра маркетингу, менеджменту та публічного адміністрування

Наталія Сергіївна Приймак, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського

Доктор економічних наук, доцент

Кафедра маркетингу, менеджменту та публічного адміністрування

Посилання

  1. Shang, H. (2020). Model and Algorithms of Enterprise Informatization Software Selection Based on Grey Relational Analysis. Ingénierie Des Systèmes d Information, 25 (1), 107–112. doi: https://doi.org/10.18280/isi.250114
  2. Wang, Q., Ma, G., He, S., Huang, Q., Gu, W. (2020). Industrial Intelligent Optimization System Based on Industrial Internet Platform. 2020 IEEE 11th International Conference on Software Engineering and Service Science (ICSESS). doi: https://doi.org/10.1109/icsess49938.2020.9237724
  3. Liu, Y., Zhao, Y., Li, K., Yu, S. (2020). Access control based intelligent workshop integrated automation system based on workflow engine. Computers & Electrical Engineering, 87, 106747. doi: https://doi.org/10.1016/j.compeleceng.2020.106747
  4. Timmers, P. (1998). Business Models for Electronic Markets. Electronic Markets, 8 (2), 3–8. doi: https://doi.org/10.1080/10196789800000016
  5. Slyvotskyi, A. (2001). Mihratsiya kapitalu: Yak u zamyslakh na kilka krokiv vyperedyty svoikh konkurentiv. Kyiv: Pulsary, 296.
  6. Revutska, N. V. (2002). Teoretychni aspekty formuvannia biznes-modeli pidpryiemstva. Stratehiya ekonomichnoho rozvytku Ukrainy, 6 (13), 232–235.
  7. Lihonenko, L. O., Tarasiuk, M. V., Khilenko, O. O. (2005). Antykryzove upravlinnia pidpryiemstvom. Kyiv: KNTEU, 376.
  8. Mazaraky, A. A. (2006). Torhovlia. Denhy. Mentalytet. Kyiv: KNYHA, 632.
  9. Gordijn, J., Akkermans, H., van Vliet, H. (2000). Business Modelling Is Not Process Modelling. Lecture Notes in Computer Science, 40–51. doi: https://doi.org/10.1007/3-540-45394-6_5
  10. Magretta, J. (2002). Why business models matter. Harvard Business Review, 80 (5), 87–92. Available at: https://hbr.org/2002/05/why-business-models-matter
  11. Stähler, P. (2002). Business models as an unit of analysis for strategizing. Proceedings of the International Workshop on Business Models. Lausanne. Available at: https://www.scirp.org/(S(lz5mqp453edsnp55rrgjct55))/reference/ReferencesPapers.aspx?ReferenceID=1352618
  12. Moreva, E. L. (2017). The business model and its role in the development of the innovation policy (analysis of foreign concepts). Finance: Theory and Practice, 21 (4), 126–137. doi: https://doi.org/10.26794/2587-5671-2017-21-4-126-137
  13. Pavlova, V. A., Khavrova, K. S. (2020). Management system for intelligence of trade enterprises. Academy Review, 1 (52), 50–57. doi: https://doi.org/10.32342/2074-5354-2020-1-52-5
  14. Cavallo, A., Ghezzi, A., Ruales Guzmán, B. V. (2020). Driving internationalization through business model innovation: Evidences from an AgTech company. Multinational Business Review, 28 (2), 201–220. doi: https://doi.org/10.1108/mbr-11-2018-0087
  15. Cavallo, A., Ghezzi, A., Rossi-Lamastra, C. (2020). Small-medium enterprises and innovative startups in entrepreneurial ecosystems: exploring an under-remarked relation. International Entrepreneurship and Management Journal, 17 (4), 1843–1866. doi: https://doi.org/10.1007/s11365-020-00698-3
  16. Ghezzi, A., Cavallo, A. (2020). Agile Business Model Innovation in Digital Entrepreneurship: Lean Startup Approaches. Journal of Business Research, 110, 519–537. doi: https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2018.06.013
  17. Lichtenthaler, U. (2020). Agile Innovation. International Journal of Service Science, Management, Engineering, and Technology, 11 (1), 157–167. doi: https://doi.org/10.4018/ijssmet.2020010110
  18. Ahammad, M. F., Basu, S., Munjal, S., Clegg, J., Shoham, O. B. (2021). Strategic agility, environmental uncertainties and international performance: The perspective of Indian firms. Journal of World Business, 56 (4), 101218. doi: https://doi.org/10.1016/j.jwb.2021.101218
  19. Basu, S., Munjal, S., Malik, A., Vrontis, D. (2021). Investigating the causal configurations of cost-efficient firms at the bottom of the pyramid. International Business Review, 30 (5), 101810. doi: https://doi.org/10.1016/j.ibusrev.2021.101810
  20. Agrawal, V., Atasu, A., Ülkü, S. (2021). Leasing, Modularity, and the Circular Economy. Management Science, 67 (11), 6782–6802. doi: https://doi.org/10.1287/mnsc.2020.3829
  21. Adamides, E., Karacapilidis, N. (2020). Information technology for supporting the development and maintenance of open innovation capabilities. Journal of Innovation & Knowledge, 5 (1), 29–38. doi: https://doi.org/10.1016/j.jik.2018.07.001
  22. Akter, S., Hossain, M. A., Lu, Q. (Steven), Shams, S. M. R. (2021). Big data-driven strategic orientation in international marketing. International Marketing Review, 38 (5), 927–947. doi: https://doi.org/10.1108/imr-11-2020-0256

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-31

Як цитувати

Хаврова, К. С., Кожухова, Т. В., Бочарова, Ю. Г., Іванова, Н. С., & Приймак, Н. С. (2022). Розробка форматів реалізації інтелектуалізаційної бізнес-моделі торговельних підприємств. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(13(118), 6–11. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.258384

Номер

Том 4 № 13(118) (2022): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Kateryna Khavrova, Tetiana Kozhukhova, Yuliia Bocharova, Natalia Ivanova, Nataliia Pryimak

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.