Реалізація технології реінжинірингу для скорочення термінів технічної підготовки виробництва агрегатів авіаційної техніки

Автор(и)

  • Валерій Терентійович Сікульський Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-5944-4728
  • Катерина Володимирівна Майорова Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0003-3949-0791
  • Юрій Анатолійович Воробйов Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0001-6401-7790
  • Максим Миколайович Бойко Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-4982-839X
  • Олег Леонідович Комісаров АТ «Мотор Січ», Україна https://orcid.org/0000-0002-8429-0521

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.258550

Ключові слова:

технічна підготовка виробництва, реінжиніринг, складальна одиниця, аналітичний еталон, авіаційна техніка

Анотація

Об’єктом дослідження є технічна підготовка виробництва (ТПВ) авіаційної техніки (АТ) із застосуванням технології реінжинірингу. Було вирішено проблему зниження термінів ТПВ АТ при вирішенні прямих та зворотних завдань формоутворення з використанням реінжинірингу. Дослідження засноване на рівнянні розрахунку трудомісткості створення складальної одиниці (СО) як математичної моделі формування та накопичення складових загальної трудомісткості на всіх етапах. Отримано такі результати. Запропоновано схему ув’язування однорідних складових частин (СЧ) виробу, отриманих із використанням плазово-шаблонного методу (ПШМ), з аналітичним еталоном (АЕ) при застосуванні методу реінжинірингу. Схема узагальнює та структурує технологію реінжинірингу для вирішення прямих та зворотних завдань формоутворення та може бути використана для вирішення завдань прототипування, виготовлення та відновлення оснащення, а також контролю виробів на всіх етапах виробництва. На прикладі стабілізатора вертольота показано, що при вирішенні прямого завдання формоутворення трудомісткість складає від 294,94 до 315,06 люд.-год, а при вирішенні зворотного завдання – від 194,78 до 213,22 люд.-год. Порівняльний аналіз трудомісткості ТПВ виявив відмінність у 1,5 рази на користь трудомісткості вирішення зворотного завдання. Порівняння трудомісткості створення АЕ стабілізатора вертольота дозволило встановити, що трудомісткість розв’язання зворотного завдання у 3,7 разів менша за трудомісткість вирішення прямого завдання. Надано рекомендації для скорочення термінів ТПВ АТ із застосуванням реінжинірингу. Отримані результати можна використовувати для оцінки трудомісткості та термінів виконання ТПВ АТ та в цілому об’єктів машинобудування при застосуванні технології реінжинірингу

Біографії авторів

Валерій Терентійович Сікульський, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Доктор технічних наук, професор

Кафедра технології виробництва літальних апаратів

Катерина Володимирівна Майорова, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Кандидат технічних наук, завідувач кафедри

Кафедра технології виробництва літальних апаратів

Юрій Анатолійович Воробйов, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Доктор технічних наук, професор

Кафедра технології виробництва літальних апаратів

Максим Миколайович Бойко, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Аспірант

Кафедра технології виробництва літальних апаратів

Олег Леонідович Комісаров, АТ «Мотор Січ»

Директор з виробництва

Посилання

  1. passenger totals drop 60 percent as COVID-19 assault on international mobility continues. Available at: https://www.icao.int/Newsroom/Pages/2020-passenger-totals-drop-60-percent-as-COVID19-assault-on-international-mobility-continues.aspx
  2. Podrez, N. V., Bozheeva, T. V. (2017). Choosing the method of aircraft equipment linkage in modern production conditions. Modern Technologies. System Analysis. Modeling, 3 (55), 152-158. doi: https://doi.org/10.26731/1813-9108.2017.3(55).152-158
  3. Boyd, K. (2022). Predicting Performance Capabilities and Designing a New Wing for an Unknown Aircraft Using Reverse Engineering Techniques. Ohio State University. Available at: https://etd.ohiolink.edu/apexprod/rws_olink/r/1501/10?clear=10&p10_accession_num=osu1618312172848158
  4. Lee, J. J., Yoon, H. (2015). A comparative study of technological learning and organizational capability development in complex products systems: Distinctive paths of three latecomers in military aircraft industry. Research Policy, 44 (7), 1296–1313. doi: https://doi.org/10.1016/j.respol.2015.03.007
  5. ISO 17599:2015. Technical product documentation (TPD) – General requirements of digital mock-up for mechanical products. Available at: https://www.iso.org/standard/62208.html
  6. Bruni, A., Concettoni, E., Cristalli, C., Nisi, M. (2019). Smart Inspection Tools in robotized aircraft panels manufacturing. 2019 IEEE 5th International Workshop on Metrology for AeroSpace (MetroAeroSpace). doi: https://doi.org/10.1109/metroaerospace.2019.8869690
  7. Frigo, M. A., Silva, E. C. C. da, Barbosa, G. F. (2016). Augmented Reality in Aerospace Manufacturing: A Review. Journal of Industrial and Intelligent Information. doi: https://doi.org/10.18178/jiii.4.2.125-130
  8. Eschen, H., Kötter, T., Rodeck, R., Harnisch, M., Schüppstuhl, T. (2018). Augmented and Virtual Reality for Inspection and Maintenance Processes in the Aviation Industry. Procedia Manufacturing, 19, 156–163. doi: https://doi.org/10.1016/j.promfg.2018.01.022
  9. Shabalkin, D. Yu., Buyandukov, A. S., Luk'yanov, N. A. (2016). Primenenie sistemy virtual'nogo inzhiniringa v konstruktorsko-tekhnologicheskoy podgotovke na aviastroitel'nom predpriyatii. Novye tekhnologii, materialy i oborudovanie rossiyskoy aviakosmicheskoy otrasli AKTO-2016, 287–291.
  10. Streltsov, P. A., Kiselev, E. S. (2016). Improving the efficiency of high-speed milling of non-rigid intricate workpieces by improvement the control program for the machine tools with CNC in CAM-system. Izvestiya Samarskogo nauchnogo tsentra Rossiyskoy akademii nauk, 18 (1-2), 416–420. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/povyshenie-effektivnosti-vysokoskorostnogo-frezerovaniya-slozhnoprofilnyh-zagotovok-putem-sovershenstvovaniya-upravlyayuschih
  11. Sibagatullina, L. I., Veselovskaya, V. S., Gorodilov, A. B. (2015). Puti sokrascheniya srokov i zatrat podgotovki proizvodstva aviatsionnoy produktsii. XXII Tupolevskie chteniya (shkola molodykh uchenykh): mezhdunarodnaya molodezhnaya nauchnaya konferentsiya. Kazan': Foliant, 382–387.
  12. Anwar, M. Y., Ikramullah, S., Mazhar, F. (2014). Reverse engineering in modeling of aircraft propeller blade - first step to product optimization. IIUM Engineering Journal, 15 (2). doi: https://doi.org/10.31436/iiumej.v15i2.497
  13. Łukaszewicz, A. (2015). Method for Propeller Reconstruction Using Reverse Engineering. Project: CAx systems education and application. Available at: https://www.researchgate.net/publication/268053431_Method_for_Propeller_Reconstruction_Using_Reverse_Engineering
  14. Maiorova, K., Vorobiov, I., Boiko, M., Suponina, V., Komisarov, O. (2021). Implementation of reengineering technology to ensure the predefined geometric accuracy of a light aircraft keel. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (1 (114)), 6–12. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.246414
  15. Sikulskyi, V., Sikulskyi, S., Maiorova, K., Suponina, V., Komisarov, O. (2022). The Process of Forming Integral Ribbed Panels by Sequential Local Phased Deformation with Information Support. Lecture Notes in Networks and Systems, 157–165. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-94259-5_15
  16. Babenko, A. H., Bondarevska, K. V. (2013). Normuvannia pratsi. Dnipropetrovsk: Dnipropetrovska derzhavna finansova akademiiak, 158. Available at: http://xn--e1ajqk.kiev.ua/wp-content/uploads/2019/12/Babenko-A.-G.-Normuvannya-praczi.pdf
  17. Kondić, Ž., Tunjić, Đ., Maglić, L., Novak, A. H. (2020). Tolerance Analysis of Mechanical Parts. Tehnički glasnik, 14 (3), 265–272. doi: https://doi.org/10.31803/tg-20200504092314
  18. Krivov, G. A., Matvienko, V. A., Vorob'ev, Yu. A. (2007). Tekhnologiya sborki uzlov i agregatov planera samoleta s ispol'zovaniem otverstiy v kachestve sborochnykh baz: SOU MPP 49.035-90:2007. Kiev, 156.
  19. Laha, R. G., Rohatgi, V. K. (2020). Probability theory. Courier Dover Publications, 576. Available at: https://books.google.com.ua/books?hl=en&lr=&id=R97YDwAAQBAJ
  20. Mas, F., Racero, J., Ríos, J., Arista, R., Gómez, A., Olmos, V. (2017). Development based on reverse engineering to manufacture aircraft custom-made parts. International Journal of Mechatronics and Manufacturing Systems, 10 (1), 40. doi: https://doi.org/10.1504/ijmms.2017.10005293
  21. Dubovska, R., Jambor, J., Majerik, J. (2014). Implementation of CAD/CAM System CATIA V5 in Simulation of CNC Machining Process. Procedia Engineering, 69, 638–645. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2014.03.037
  22. Hoque, A. S. M., Halder, P. K., Parvez, M. S., Szecsi, T. (2013). Integrated manufacturing features and Design-for-manufacture guidelines for reducing product cost under CAD/CAM environment. Computers & Industrial Engineering, 66 (4), 988–1003. doi: https://doi.org/10.1016/j.cie.2013.08.016

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-30

Як цитувати

Сікульський, В. Т., Майорова, К. В., Воробйов, Ю. А., Бойко, М. М., & Комісаров, О. Л. (2022). Реалізація технології реінжинірингу для скорочення термінів технічної підготовки виробництва агрегатів авіаційної техніки. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(1 (117), 25–32. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.258550

Номер

Том 3 № 1 (117) (2022): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Виробничо-технологічні системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Valeriy Sikulskiy, Kateryna Maiorova, Iurii Vorobiov, Maksym Boiko, Oleh Komisarov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.