Розробка запобіжних дій на виробництві курчат-бройлерів із застосуванням ультрафіолетового випромінювання для тривалого зберігання на основі аналізу ризиків

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.259091

Ключові слова:

ризики виробництва, м'ясо птиці, ультрафіолетове оброблення, термін зберігання, харчова безпека, курчата-бройлери

Анотація

Розвиток власного птахівництва та імпортозаміщення є основним рішенням забезпечення безпеки продукції у будь-якій державі. Для ефективного розвитку птахівництва необхідно подолати один із стримуючих факторів – недостатність сучасної системи контролю безпеки по всьому продовольчому ланцюгу. Особливо при розвитку системи глибокої переробки м'яса птиці – починаючи від передзабійного утримання, оброблення, приготування напівфабрикатів та ін. Також це дослідження було проведено з метою зниження ризиків збільшення мікробіологічної небезпеки на виробничому етапі. В результаті дослідження встановлено проміжний виробничий контроль, доведено, що для збільшення термінів зберігання охолодженого м'яса курчат-бройлерів доцільно проводити стерилізацію УФ-випромінюванням у дозах 200 мДж/см до 254 мДж/см. Досягнуто зниження ризиків розмноження потенційно-патогенної мікрофлори в м'ясі птиці при температурі охолодження тушки від +2 до +25 °C не більше 135 діб ризику. Дослідження мікробіологічних показників продуктів забою курчат-бройлерів дозволяють зробити висновок про можливість використання даної обробки з метою підвищення якості та безпеки готової продукції. Також вивчення впливу ультрафіолетового випромінювання на інактивацію ряду мікроорганізмів дуже важливе для зниження патогенних мікробіологічних показників при проміжному виробничому контролі. Отримані дані дозволяють збільшити термін реалізації та зберігання кінцевої продукції

Біографії авторів

Ulbala Tungyshbayeva, Almaty Technological University

PhD

Department of Food Safety and Quality

Raushangul Uazhanova, Almaty Technological University

Doctor of Technical Sciences, Professor

Department of Food Safety and Quality

Kamilya Tyutebayeva, Almaty Technological University

Master of Technical Sciences

Department of Food Safety and Quality

Desislav Balev, University of Food Technology

Doctor of Technical Sciences, Professor, Dean

Faculty of Technology

Посилання

  1. Koronavirus v Kazakhstane. Available at: https://index.minfin.com.ua/reference/coronavirus/geography/kazakhstan/
  2. Uazhanova, R., Tungyshbaeva, U., Kazhymurat, A., Mannino, S. (2018). Evaluation of the Effectiveness of Implementing Control Systems in the Increasing of Food Safety. Journal of Advanced Research in Dynamical & Control Systems, 10, 649–656. Available at: https://elibrary.ru/item.asp?id=38685389
  3. Kazhymurat, A., Uazhanova, R., Tlevlesova, D., Zhexenbay, N., Tungyshbayeva, U., Mannino, S. (2021). Optimization of the HACCP safety control system for collagen hydrolysate production by implementing the FMEA model. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (11 (110)), 50–60. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.230318
  4. Tungyshbayeva, U., Mannino, S., Uazhanova, R., Adilbekov, M. A., Yakiyayeva, M. A., Kazhymurat, A. (2021). Development of a methodology for determining the critical limits of the critical control points of the production of bakery products in the Republic of Kazakhstan. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (11 (111)), 57–69. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.234969
  5. Guschin, V. V., Rusanova, G. E., Riza-Zade, N. I. (2013). Problemy bezopasnosti ptitseproduktov i puti ee resheniya. Ptitsa i ptitseprodukty, 2, 44–49.
  6. Guschin, V. V., Rusanova, G. E., Riza-Zade, N. I. (2014). Mirovye tendentsii razvitiya tekhniki i tekhnologii pri proizvodstve produktov iz myasa ptitsy. Ptitsa i ptitseprodukty, 2, 20.
  7. Rekomendatsii po primeneniyu ul'trafioletovogo izlucheniya v zhivotnovodstve i ptitsevodstve (1979). Moscow: Kolos, 32.
  8. Musina, O. N., Konovalov, K. L. (2016). Food Raw Materials and Food Products Radiation Treatment. Pischevaya promyshlennost', 8, 46–49. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/radiatsionnaya-obrabotka-ioniziruyuschim-izlucheniem-prodovolstvennogo-syrya-i-pischevyh-produktov
  9. Kachanova, E. O., Guravchuk, E. V., Zaremskaya, A. A. (2019). Effect of radiation by ultraviolet amalham lamps on the number of litter mites. Theory and practice of parasitic disease control, 20, 252–257. doi: https://doi.org/10.31016/978-5-9902340-8-6.2019.20.252-257
  10. Safiullin, R. T., Titova, T. G., Nurtdinova, T. A. (2017). Complex program against the coccidiosis of birds to reduce the circulation of resistant forms of Eimeria spp. on the poultry ground. Russian Journal of Parasitology, 41 (3), 288–298.
  11. Sisin, E. I. (2016). Sravnivaem tekhnologii obezzarazhivaniya vozdukha v meditsinskikh organizatsiyakh. Sanepidkontrol'. Okhrana truda, 2, 75–83.
  12. Roque, K., Lim, G.-D., Jo, J.-H., Shin, K.-M., Song, E.-S., Gautam, R. et. al. (2016). Epizootiological characteristics of viable bacteria and fungi in indoor air from porcine, chicken, or bovine husbandry confinement buildings. Journal of Veterinary Science, 17 (4), 531. doi: https://doi.org/10.4142/jvs.2016.17.4.531
  13. Kolesnikov, R. O. (2017). Razrabotka innovatsionnogo ustroystva dlya formirovaniya biologicheskoy bezopasnosti obektov veterinarnogo nadzora. Innovatsionnye tekhnologii v sel'skom khozyaystve, veterinarii i pischevoy promyshlennosti: materialy 82-y Mezhdunarodniy nauchno-prakticheskaya konferentsiya «Agrarnaya nauka – Severo-Kavkazskomu federal'nomu okrugu». Vol. 2. Stavropol', 260–269.
  14. Zhuravchuk, E. V., Saleeva, I. P. (2019). Vliyanie otkrytogo UF obluchatelya s amal'gamnoy lampoy na produktivnost' tsyplyat-broylerov. Ptitsa i ptitseprodukty, 4, 46–49.
  15. Pinyaskina, E. V. (2011). Reaktiviruyuschee i protektornoe deystvie krasnogo sveta na drozhzhevye kletki, inaktivirovannye UF-izlucheniem. Izvestiya Samarskogo nauchnogo tsentra Rossiyskoy akademii nauk, 13 (1 (5)), 1137–1139.
  16. Mateyeva, A., Uazhanova, R., Saranov, I. et. al. (2017). Justification and development of the method for differentiation of "frozen-thawed" cycles of fish based on differential scanning calorimetry. Journal of Engineering and Applied Sciences, 12 (13), 3387–3394. Available at: https://www.researchgate.net/publication/319662993_Justification_and_development_of_the_method_for_differentiation_of_frozen-thawed_cycles_of_fish_based_on_differential_scanning_calorimetry
  17. Shalginbayev, D. B., Uazhanova, R. U., Antipova, L. V., Baibatyrov, T. A. (2020). Study of Sensory Characteristics of Poultry Meat Obtained With the Use of Modern Stunning Technology. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 994 (1), 012015. doi: https://doi.org/10.1088/1757-899x/994/1/012015
  18. Kolokolova, A. Y., Ilyuhina, N. V., Trishkaneva, M. V., Korolev, A. A. (2020). The effect of combining microwave and ultraviolet methods of plant materials processing on Salmonella culture inhibition. Proceedings of the Voronezh State University of Engineering Technologies, 82 (1), 76–81. doi: https://doi.org/10.20914/2310-1202-2020-1-76-81
  19. Timakova, R. T. (2018). Radiotechnology Appliance and Identification of the Irradiate Poultry Meat. Food Industry, 3 (2). doi: https://doi.org/10.29141/2500-1922-2018-3-2-8
  20. Sohaib, M., Anjum, F. M., Arshad, M. S., Rahman, U. U. (2015). Postharvest intervention technologies for safety enhancement of meat and meat based products; a critical review. Journal of Food Science and Technology, 53 (1), 19–30. doi: https://doi.org/10.1007/s13197-015-1985-y
  21. Timakova, R. T., Tikhonov, S. L., Tikhonova, N. V., Gorlov, I. F. (2018). Effect of various doses of ionizing radiation on the safety of meat semi-finished products. Foods and Raw Materials, 6 (1), 120–127. doi: https://doi.org/10.21603/2308-4057-2018-1-120-127
  22. Soglia, F., Silva, A. K., Lião, L. M., Laghi, L., Petracci, M. (2019). Effect of broiler breast abnormality and freezing on meat quality and metabolites assessed by 1 H-NMR spectroscopy. Poultry Science, 98 (12), 7139–7150. doi: https://doi.org/10.3382/ps/pez514
  23. Lukashenko, V. S., Lysenko, M. A., Stollyar, T. A., Kavtarashvili, A. Sh. et. al. (2013). Metodika provedeniya anatomicheskoy razdelki tushek, organolepticheskoy otsenki kachestva myasa i yaits sel'skokhozyaystvennoy ptitsy. Sergiev Posad: VNITIP, 35.
  24. Vasil'ev, A. I., Kostyuchenko, S. V., Yakimenko, V. V. (2016). Primenenie bakteritsidnogo UF-izlucheniya dlya obezzarazhivaniya vozdukha i poverkhnostey v pomescheniyakh. Hi+MED Vysokie tekhnologii v meditsine. Available at: https://himedtech.ru/articles/primenenie-bakteritsidnogo-uf-izlucheniya-dlya-obezzarazhivaniya-vozdukha-i-poverkhnostey-v-pomeshch.html
  25. Chisch, T. V., Kozmin, G. V., Polyackova, L. P., Melnickova, T. V. (2011). Radiation treatment as a technology accepting for food safety. Vestnik Rossiyskoy akademii estestvennykh nauk, 4, 44–49.
  26. Bobyleva, G. A. (2016). Zadacha ptitsevodcheskoy otrasli – realizatsiya doktriny prodovol'stvennoy bezopasnosti Rossiyskoy Federatsii. Ptitsa i ptitseprodukty, 5, 6–8.
  27. Sperber, W. H. (2005). HACCP does not work from Farm to Table. Food Control, 16 (6), 511–514. doi: https://doi.org/10.1016/j.foodcont.2003.10.013

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-30

Як цитувати

Tungyshbayeva, U., Uazhanova, R., Tyutebayeva, K., & Balev, D. (2022). Розробка запобіжних дій на виробництві курчат-бройлерів із застосуванням ультрафіолетового випромінювання для тривалого зберігання на основі аналізу ризиків . Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(11 (117), 53–59. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.259091

Номер

Том 3 № 11 (117) (2022): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Ulbala Tungyshbayeva, Raushangul Uazhanova, Kamilya Tyutebayeva, Desislav Balev

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.