Удосконалення методичного підходу щодо визначення кількості аспірантів, які плануються до вступу

Автор(и)

  • Олександр Васильович Майстренко Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0002-9900-5930
  • Вадим Станіславович Артамощенко Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0002-7734-4210
  • Володимир Валерійович Петушков Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, Україна https://orcid.org/0000-0001-6393-1062
  • Андрій Анатолійович Щерба Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна https://orcid.org/0000-0002-4696-3780
  • Максим Володимирович Баландін Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна https://orcid.org/0000-0002-9590-1471
  • Станіслав Васильович Стеців Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна https://orcid.org/0000-0003-1835-9874
  • Олександр Аміранович Георгадзе Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0002-9306-6660
  • Володимир Іванович Харабара Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Україна https://orcid.org/0000-0001-7912-6578
  • Олександр Ігорович Сівак Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна https://orcid.org/0000-0002-2451-1863

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.259707

Ключові слова:

підготовка в аспірантурі, плинність кадрів, заклад вищої освіти, фахівці вищої кваліфікації

Анотація

Процес управління закладом вищої в питаннях визначення кількості аспірантів, які плануються до вступу є об’єктом цього дослідження.

Проблемою, що вирішувалась, є неможливість обґрунтовано спрогнозувати потребу в кількості аспірантів для нівелювання негативних наслідків плинності кадрів у закладі вищої освіти.

Запропоновано удосконалений метод прогнозування тренду часового ряду показників, які формують потребу у фахівцях вищої кваліфікації

Особливістю зазначеного методу є можливість обґрунтовано визначити кількість: штатних посад фахівців вищої кваліфікації; звільнених; випускників аспірантури, які успішно захистили дисертацію за певний період. Завдяки цій особливості цього методу можна сформувати обґрунтовані вихідні дані для прогнозу негативних наслідків плинності кадрів у закладі вищої освіти.

Сфера практичного використання цього методу визначення прогнозованих показників є етап планування освітнього процесу у закладі вищої освіти.

Запропоновано комплексну методику визначення кількості аспірантів, які плануються до вступу в аспірантуру за спеціальностями.

Застосування запропонованої методики може дозволити з достатньою точністю отримати прогнозовані дані та запобігти надлишкового набору, або недонабору аспірантів, що вплине на витрату фінансів та якість організації вищої освіти. Прогнозована неточність існуючого підходу до визначення кількості аспірантів порівняно з запропонованим становить близько 35 %.

Особливістю методики є можливість обґрунтувати кількість аспірантів, яку потрібно набрати до аспірантури з урахуванням регіонального та галузевого контекстів. Також особливістю цієї методики є її універсальність як для будь-якої спеціальності, так і будь-якого закладу вищої освіти.

Сфера та умови практичного використання зазначеної сукупності методик визначення прогнозованих показників є процес управління закладом вищої освіти в питання визначення потреби в аспірантах

Біографії авторів

Олександр Васильович Майстренко, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Доктор військових наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник

Науково-методичний центр організації наукової та науково-технічної діяльності

Вадим Станіславович Артамощенко, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Кандидат військових наук, доцент

Науково-методичний центр організації наукової та науково-технічної діяльності

Володимир Валерійович Петушков, Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України

Кандидат технічних наук, начальник науково-дослідного відділу

Науково-дослідний відділ розвитку ракетного озброєння та військової техніки тактичного і оперативно-тактичного призначення науково-дослідного управління розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ

Андрій Анатолійович Щерба, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра комплексів та приладів артилерійської розвідки

Максим Володимирович Баландін, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Доктор філософії, старший викладач

Кафедра наземної артилерії

Станіслав Васильович Стеців, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра ракетних військ

Олександр Аміранович Георгадзе, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Кандидат військових наук, заступник начальника кафедри

Кафедра керівництва військами (силами) в мирний час

Володимир Іванович Харабара, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Кандидат військових наук

Кафедра керівництва військами (силами) в мирний час

Олександр Ігорович Сівак, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Науковий співробітник

Науково-дослідна лабораторія (програмно-математичного супроводу автоматизації управління комплексами озброєння ракетних військ та артилерії)

Посилання

  1. Tuhai, A. M., Hoiko, A. F., Yelishevych, M. A., Kryshtof, S. D., Voroniuk, O. I. (2014). Naukovo-metodychni zasady pobudovy systemy marketynhovoho upravlinnia kadrovym potentsialom vyshchoho navchalnoho zakladu. Shliakhy pidvyshchennia efektyvnosti budivnytstva v umovakh formuvannia rynkovykh vidnosyn, 31, 31–39. Available at: https://core.ac.uk/download/pdf/322454528.pdf
  2. Sychenko, V. V., Rybkina, S. O., Sokolova, E. T. (2021). Human resources policy development management in the higher education system. Public Administration and Customs Administration, 3 (30), 44–51. doi: https://doi.org/10.32836/2310-9653-2021-3.7
  3. Tarasenko, O. S. (2017). Economic security factors in higher education system of Ukraine. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohiy ta dyzainu. Seriya Ekonomichni nauky, 2 (109), 42–49. Available at: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/7276/1/V109_P042-049.pdf
  4. Levy, A. J., Joy, L., Ellis, P., Jablonski, E., Karelitz, T. M. (2012). Estimating Teacher Turnover Costs: A Case Study. Journal of Education Finance, 38 (2), 102–129. Available at:: http://www.jstor.org/stable/23353968
  5. Hoi, N., Zhuk, O. (2020). World experience in improvement of pedagogical staff development motivation system. Educational Horizons, 50 (1), 131–135. doi: https://doi.org/10.15330/obrii.50.1.131-135
  6. Gutsu, E. G., Nyagolova, M. D., Runova, T. A. (2018). Investigation of labor activity motivation of the higher education teacher. Vestnik of Minin University, 6 (3), 13. doi: https://doi.org/10.26795/2307-1281-2018-6-3-13
  7. Hodges, G. W., Tippins, D., Oliver, J. S. (2013). A study of highly qualified science teachers' career trajectory in the deep, rural south: Examining a link between deprofessionalization and teacher dissatisfaction. School Science and Mathematics, 113 (6), 263–274. doi: https://doi.org/10.1111/ssm.12026
  8. Sbruieva, A. A. (2019). Tendentsiyi reformuvannia doktorskoi pidhotovky u yevropeiskomu prostori vyshchoi osvity: sotsialnyi vymir zmin. Osvita dlia XXI stolittia: vyklyky, problemy, perspektyvy: materialy I Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsiyi. Vol. 1. Sumy, 184–188. Available at: https://jmm.sspu.edu.ua/images/konf_I_mignarodna_29_30_10_2019/Vol.%201.%20Conf.Proceedings.pdf#page=184
  9. Gandy, R., Harrison, P., Gold, J. (2018). Talent management in higher education: is turnover relevant? European Journal of Training and Development, 42 (9), 597–610. doi: https://doi.org/10.1108/ejtd-11-2017-0099
  10. Weiner, O. D. (2014). How should we be selecting our graduate students? Molecular Biology of the Cell, 25 (4), 429–430. doi: https://doi.org/10.1091/mbc.e13-11-0646
  11. Weingarten, H. P., Hicks, M., Kaufman, A. (Eds.) (2018). Assessing Quality in Postsecondary Education: International Perspectives. McGill-Queen’s University Press. doi: https://doi.org/10.2307/j.ctv8bt1jw
  12. Odegov, Yu. G., Labadzhyan, M. G. (2014). Kadrovaya politika i kadrovoe planirovanie. Moscow: Izdatel'stvo Yurayt, 444.
  13. Protsenko, O. (2019). Training of PhD in Universities of Greek Republic. The Pedagogical Process: Theory and Practice, 3-4, 111–116. doi: https://doi.org/10.28925/2078-1687.2019.3-4.111116
  14. Kaposlyoz, G., Rybchuk, O., Savchenko, A. (2016). Philosophy doctor preparation organization experience in some countries of the European Union. Military Education, 1 (33), 132–141. Available at: http://znp-vo.nuou.org.ua/index.php/2617-1775/article/view/179497
  15. Johnson, M. A. (2017). Contemporary higher education reform in Ecuador: Implications for faculty recruitment, hiring, and retention. Education Policy Analysis Archives, 25, 68. doi: https://doi.org/10.14507/epaa.25.2794
  16. Isa, F. M., Othman, S. N., Muhammad, N. M. N. (2016). Postgraduate Students' Recruitment Strategies in Higher Education Institutions of Malaysia. International Review of Management and Marketing, 6 (8S). Available at: https://www.proquest.com/openview/d4ad4b05e4c2dbcc787e6a7cd8a23705/1?pq-origsite=gscholar&cbl=816339
  17. Mellors-Bourne, R., Metcalfe, J., Pearce, Hooley, E. T. (2014). Understanding the recruitment and selection of postgraduate researchers by English higher education institutions. Cambridge: CRAC. Available at: http://hdl.handle.net/10545/326110
  18. Zhu, X. (2016). Forecasting Employee Turnover in Large Organizations. University of Tennessee. Available at: https://trace.tennessee.edu/utk_graddiss/3985
  19. Irani, S., Dwivedi, Y. K., Williams, M. D. (2014). Analysing factors affecting the choice of emergent human resource capital. Journal of the Operational Research Society, 65 (6), 935–953. doi: https://doi.org/10.1057/jors.2012.143
  20. Yarenko, A. (2015). Marketing research of quotations and definition of world currencies inflation risks. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohiy ta dyzainu. Seriya: Ekonomichni nauky, 4, 106–112. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vknutden_2015_4_15
  21. Maistrenko, O., Ryzhov, Y., Khaustov, D., Tsybulia, S., Nastishin, Y. (2021). Decision-Making Model for Task Execution by a Military Unit in Terms of Queuing Theory. Military Operations Research, 26 (1), 59–70. Available at: https://www.jstor.org/stable/26995958
  22. Openko, P. V., Hohoniants, S. Y., Starkova, O. V., Herasymenko, K. V., Yastrebov, M. I., Prudchenko, A. O. (2019). Problem of Choosing a DBMS in Modern Information System. 2019 IEEE International Conference on Advanced Trends in Information Theory (ATIT). doi: https://doi.org/10.1109/atit49449.2019.9030517
  23. Gawande, K., Reinhardt, G. Y., Silva, C. L., Bearfield, D. (2013). Comparing Discrete Distributions: Survey Validation and Survey Experiments. Political Analysis, 21 (1), 70–85. doi: https://doi.org/10.1093/pan/mps036
  24. Maistrenko, O., Khoma, V., Shcherba, A., Olshevskyi, Y., Pereverzin, Y., Popkov, O. et. al. (2022). Improving a procedure for determining the factors that influence the need of higher education institutions for specialists of the highest qualification. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (3 (115)), 86–96. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251027
  25. Yarenko, A. (2015). Systematization of quantitative methods of forecasting market conditions in marketing research. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohiy ta dyzainu. Seriya: Ekonomichni nauky, 3, 11–18. Available at: https://knutd.edu.ua/publications/pdf/Visnyk/2015-3/11_18.pdf
  26. Laburtseva, O. I. (2007). Osnovy marketynhu i planuvannia. Kyiv: KNUTD, 136.
  27. Kaminskyi, B. A. (2006). Upravlinnia personalom vyshchykh navchalnykh zakladiv. Ternopil, 208. Available at: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/15542/1/dis-Камінський-Б.А..pdf
  28. Balabaniuk, Zh. M. (2011). Analiz pokaznykiv rukhu personalu orhanizatsiyi. Efektyvna ekonomika, 8. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2011_8_9

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-30

Як цитувати

Майстренко, О. В., Артамощенко, В. С., Петушков, В. В., Щерба, А. А., Баландін, М. В., Стеців, С. В., Георгадзе, О. А., Харабара, В. І., & Сівак, О. І. (2022). Удосконалення методичного підходу щодо визначення кількості аспірантів, які плануються до вступу . Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(3 (117), 43–56. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.259707

Номер

Том 3 № 3 (117) (2022): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Oleksandr Maistrenko, Vadym Artamoshchenko, Volodymyr Petushkov, Andrii Shcherba, Maksim Balandin, Stanislav Stetsiv, Oleksandr Heorhadze, Volodymyr Kharabara, Oleksandr Sivak

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.