Аналіз впливу компетентності персоналу на невизначеність під час калібрування

Автор(и)

  • Володимир Станіславович Єременко Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", Україна https://orcid.org/0000-0002-4330-7518
  • Валентин Михайлович Мокійчук Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", Україна https://orcid.org/0000-0001-7400-4467
  • Наталія Вікторівна Пащенко Національний авіаційний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-7225-8161
  • Ольга Вікторівна Самойліченко Національний університет біоресурсів та природокористування України , Україна https://orcid.org/0000-0002-7272-5401
  • Ольга Анатоліївна Прядко Національний університет біоресурсів та природокористування України , Україна https://orcid.org/0000-0002-1069-171X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.259779

Ключові слова:

калібрувальні лабораторії, оцінювання невизначеності, компетентність персоналу, достовірність результатів, критерії оцінювання

Анотація

Об’єкт дослідження – оцінювання сумарної невизначеності під час калібрування в частині оцінювання складової, обумовленої компетентністю персоналу. Проблеми, що вирішувалися: відсутність регламентованих нормативними документами критеріїв прийняття рішення стосовно суттєвості впливу досліджуваної складової; вдосконалення існуючих статистик, які б дозволили мінімізувати похибки першого та другого роду для прийняття рішення стосовно впливу компетентності персоналу на невизначеність під час калібрування. Стисла інтерпретація отриманих результатів щодо помилок першого та другого роду та недостатньої потужності En – статистики, яку найчастіше використовують калібрувальні лабораторії, альтернативних статистик пояснюються порушенням умов їх використання. Запропонований метод на основі модифікованої En – статистики показує потужність більше 95 % та відсутність посилок першого та другого роду. Це пояснюється розробленою модифікацією, яка дозволяє враховувати максимально допустиму невизначеність. Особливістю є гнучкість формули, оскільки максимально допустиму невизначеність обирають згідно метрологічних правил щодо підбору еталонів. Вона відрізняється для різних засобів вимірювальної техніки, фахівець може бути допущений до калібрування менш точних ЗВТ і не допущений до високоточних. Сферою використання отриманих результатів можуть бути акредитовані калібрувальні лабораторії. Приведена методика дозволить отримувати достовірні дані для розробки внутрішніх методик оцінювання невизначеності під час калібрування. Умовами практичного використання запропонованого методу оцінювання впливу персоналу на основі модифікованої En статистики в калібрувальних лабораторіях є наявність методів калібрування, які значною мірою залежать від компетентності персоналу, таких як вимірювання лінійних та механічних величин

Біографії авторів

Володимир Станіславович Єременко, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра інформаційно-вимірювальної техніки

Валентин Михайлович Мокійчук, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра інформаційно-вимірювальної техніки

Наталія Вікторівна Пащенко, Національний авіаційний університет

Кафедра комп’ютерних систем та мереж

Ольга Вікторівна Самойліченко, Національний університет біоресурсів та природокористування України

PhD, Associate Professor

Department of Standardization and Certification of Agricultural Products

Ольга Анатоліївна Прядко, Національний університет біоресурсів та природокористування України

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції

Посилання

  1. ISO/IEC 17025:2017. General requirements for the competence of testing and calibration laboratories. URL: https://www.iso.org/ru/standard/66912.html
  2. How to Assess the Competence of Staff (2018). EUROLAB “Cook Book” – Doc No. 6. Available at: https://drive.google.com/file/d/1SiddJN67hJQKjm8sdDesXV3Y5_3gONMg/view
  3. EA-4/02 rev.03 – Expression of the uncertainty of measurement in calibration. Available at: https://www.accredia.it/en/documento/ea-4-02-rev-03-expression-of-the-uncertainty-of-measurement-in-calibration/
  4. ILAC Policy for Measurement Uncertainty in Calibration. Available at: https://ilac.org/?ddownload=123348
  5. ISO/IEC GUIDE 98-3:2008. Uncertainty of measurement — Part 3: Guide to the expression of uncertainty in measurement (GUM:1995). Available at: https://www.iso.org/standard/50461.html
  6. Quantifying Uncertainty in Analytical Measurement. EURACHEM, 133. Available at: https://www.eurachem.org/images/stories/Guides/pdf/QUAM2012_P1.pdf
  7. LaDuke, S. D. (2001). The role of staff development in assuring competence. Journal for Nurses in Staff Development (JNSD), 17 (5), 221–225. doi: https://doi.org/10.1097/00124645-200109000-00001
  8. Karthiyayini, N., Rajendran, C. (2021). An approach for benchmarking service excellence in accredited services of Indian calibration and testing laboratories. Materials Today: Proceedings, 46, 8218–8225. doi: https://doi.org/10.1016/j.matpr.2021.03.216
  9. Karthiyayini, N., Rajendran, C. (2017). Critical factors and performance indicators: accreditation of testing- and calibration-laboratories. Benchmarking: An International Journal, 24 (7), 1814–1833. doi: https://doi.org/10.1108/bij-04-2016-0058
  10. Karthiyayini, N., Rajendran, C., Kumaravel, M. (2018). Importance-performance analysis (IPA) for testing – and calibration – laboratories in India. Benchmarking: An International Journal, 25 (4), 1232–1244. doi: https://doi.org/10.1108/bij-12-2016-0190
  11. Macchi Silva, V. V., Ribeiro, J. L. D. (2019). Obtaining laboratory accreditation – required activities. International Journal of Health Care Quality Assurance, 32 (1), 71–83. doi: https://doi.org/10.1108/ijhcqa-10-2017-0191
  12. Mossalaeie, M. M. (2009). Laboratory quality regulations and accreditation standards in Iran. Clinical Biochemistry, 42 (4-5), 316. doi: https://doi.org/10.1016/j.clinbiochem.2008.09.030
  13. Vlachos, N. A., Michail, C., Sotiropoulou, D. (2002). Is ISO/IEC 17025 Accreditation a Benefit or Hindrance to Testing Laboratories? The Greek Experience. Journal of Food Composition and Analysis, 15 (6), 749–757. doi: https://doi.org/10.1006/jfca.2002.1097
  14. Aqidawati, E. F., Sutopo, W., Zakaria, R. (2019). Model to Measure the Readiness of University Testing Laboratories to Fulfill ISO/IEC 17025 Requirements (A Case Study). Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 5 (1), 2. doi: https://doi.org/10.3390/joitmc5010002
  15. Belezia, L. C., Almeida, M. F. L. de. (2021). Self-assessment model for testing and calibration laboratories based on ISO/IEC 17025:2017 requirements. Journal of Physics: Conference Series, 1826 (1), 012026. doi: https://doi.org/10.1088/1742-6596/1826/1/012026
  16. Yeremenko, V. S., Mokiychuk, V. M., Pashchenko, N. V. (2022) Kompetentnist personalu yak skladova nevyznachenosti kalibruvannia. 21 Mizhnarodna naukovo-tekhnichna konferentsiya «Pryladobuduvannia: stan i perspektyvy», 278–281.
  17. ISO/IEC 17043:2010. Conformity assessment – General requirements for proficiency testing. Available at: https://www.iso.org/ru/standard/29366.html
  18. ISO 5725-6:1994/COR 1:2001. Accuracy (trueness and precision) of measurement methods and results — Part 6: Use in practice of accuracy values — Technical Corrigendum 1. Available at: https://www.iso.org/ru/standard/36204.html
  19. Sobol', I. M. (1973). Chislennye metody Monte-Karlo. Moscow: Nauka, Glavnaya redaktsiya fiziko-matematicheskoy literatury, 312. Available at: https://www.twirpx.com/file/112117
  20. COOMET R/GM/19:2016. Rukovodstvo po otsenivaniyu dannykh dopolnitel'nykh slicheniy KOOMET. Available at: https://www.coomet.net/fileadmin/user_files/DOCUMENTS/PUBLICATIONS/Recommendations/R_19/Recommendation_R_GM_19_2016_Ru.pdf
  21. Kobzar', A. I. (2006). Prikladnaya matematicheskaya statistika. Dlya inzhenerov i nauchnykh rabotnikov. Moscow: Fizmatlit, 816. Available at: https://www.twirpx.com/file/38184/

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-30

Як цитувати

Єременко, В. С., Мокійчук, В. М., Пащенко, Н. В., Самойліченко, О. В., & Прядко, О. А. (2022). Аналіз впливу компетентності персоналу на невизначеність під час калібрування. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(3 (117), 35–42. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.259779

Номер

Том 3 № 3 (117) (2022): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Vladymir Eremenko, Valentyn Mokiichuk, Nataliia Pashchenko, Olha Samoilichenko, Olga Priadko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.