Исследование модификации структуры порошка форстерита фтор-ионами
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2010.2598Ключові слова:
золь-гель метод, керамічні порошки, форстеритоутворенняАнотація
Одержано модифікований порошок форстериту іоном F- золь-гель методом. Встановлено часткове заміщення іонів O2- на F- в структурі порошку. Показано вищий ступінь легування H2SiF6 порівняно с MgF2 за рахунок хімічної взаємодії компонентів в рідкій фазі.Посилання
- Kazakov A., Komarneni S., Roj R. Preparation and Dentification of Forsterite (Mg2SiO4) bi Nanocomposite Sol-Gel Processing // Materials Latters. 1990. V. 9. № 10. P. 405-409.
- Попова О.Н. Фазовый состав и морфология золь-гель порошка форстерита. // Успехи в химии и хим. технол. 2005. 19. №8. С. 69-72.
- Карякин Л.И. Петрография огнеупоров. Харьков: Металлургиздат, 1962. 314 с.
- Пат. 7208434 США, МПК С 04 В 35/20 (2006.01), С 04 В 35/465 (2006.01).
- Стоцкая О.А., Подденежный Е.Н., Бойко А.А., Богатырев В.М., Борисенко Н.В., Ясюкевич А.С., Мандрик А.В. Хромсодержащие нанокерамические порошки на основе форстерита и мулита – перспективные материалы для формирования активных лазерных сред и люминофоров // Перспективные материалы. 2006. №6. С. 34-39.
- Вахула Я.И., Луцюк И.В., Борщишин И.Д. Влияние величины рН и концентрации реагентов на гелеобразование магнийсиликатных коллоидных растворов // ЖПХ, 2008. Т.81. Вып.5. С. 872-874.
- Адрианов Н.Т., Стрельникова С.С., Дягилец С.М., Федорова С.Ю. Влияние природы исходных компонентов на синтез форстерита, полученного золь-гель методом // Стекло и керамика. 2002. №6. С. 16-19.
- Уманский Я.С., Скаков Ю.А., Иванов А.Н., Расторгуев Л.Н. Кристаллография, рентгенография и электронная микроскопия. М.: Металлургия, 1982. 632 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Я.И. Вахула, И.Д. Борщишин, И.В. Луцюк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
