Створення понятійної бази та аксіоматизація прикладної теорії ефективності складних технічних систем з розподіленими параметрами вхідних і вихідних продуктів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.260054Ключові слова:
кібернетичні показники, критерій ефективності, формалізація, аксіоматизація, оптимальне управління складних системАнотація
Об'єктом дослідження є процеси оптимального управління складними технічними системами з розподіленими у часі вхідними та вихідними продуктами.
Автоматичне формування оптимальних траєкторій управління технічних систем, що забезпечують максимальну ефективність виробничих процесів, обмежується недостатнім розвитком прикладної теорії ефективності складних систем.
Робота присвячена розвитку понятійної бази та аксіоматизації прикладної теорії ефективності технічних систем.
Розроблено систему визначень та систему аксіом, що описує показники функціонування кібернетичної моделі технічної системи. Отримана система аксіом формалізує техніку та методи визначення різних показників та отримання поточного значення показника ефективності роботи технічної системи. Отримані висловлювання дозволяють сформувати підсистему оцінки ефективності технічної системи, інваріантну щодо її внутрішньої структури та характеристик реалізованих нею процесів перетворення. Універсальність запропонованих показників та структурна єдність підсистеми оцінки ефективності дозволяють висловити думку про кібернетичний рівень цих рішень.
Наведено приклад практичного застосування запропонованої системи аксіом прикладної теорії ефективності.
Запропонований метод визначення показника ефективності може бути застосований до довільних технічних систем з розподіленим характером зміни вхідних та вихідних продуктів. Кібернетичний рівень абстракцій, застосованих для визначення ефективності складних систем, дозволяє перейти до вирішення задачі формалізації та повної автоматизації процесів оптимального управління складними технічними системами з розподіленими вхідними та вихідними продуктами
Посилання
- Ngutor, N., Adamu, I., Omolehin, J. O., Rauf, K. (2014). Operations Research - What It is all about. Universal Journal of Applied Science, 2 (3), 57–63. doi: https://doi.org/10.13189/ujas.2014.020301
- Kindornay, S., Morton, B. (2020). Development Effectivness: Towards New Understandings. NGO Management, 315–322. doi: https://doi.org/10.1201/9781849775427-33
- Kumari, S., Mandal, R. K. (2020). Effectivness of Space Vector PWM in Three-Phase Inverter. 2020 International Conference on Emerging Frontiers in Electrical and Electronic Technologies (ICEFEET). doi: https://doi.org/10.1109/icefeet49149.2020.9187000
- Leitner, S., Wall, F. (2011). Effectivity of Multi Criteria Decision-Making in Organisations: Results of an Agent-Based Simulation. Emergent Results of Artificial Economics, 79–90. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-642-21108-9_7
- Bracke, S., Radetzky, M., Rosebrock, C., Ulutas, B. (2019). Efficiency and effectivity of high precision grinding manufacturing processes: An approach based on combined DEA and cluster analyses. Procedia CIRP, 79, 292–297. doi: https://doi.org/10.1016/j.procir.2019.02.069
- Jing, B., Qian, Z., Pei, Y., Zhang, L., Yang, T. (2020). Improving wind turbine efficiency through detection and calibration of yaw misalignment. Renewable Energy, 160, 1217–1227. doi: https://doi.org/10.1016/j.renene.2020.07.063
- Da Cunha Reis, M. R., de Araujo, W. R. H., Gomes, V. M., dos Santos e Silva, F., Ganzaroli, C. A., Gomes, F. A. et. al. (2019). Optimized techniques for driving and control of the switched reluctance motor to improve efficiency. Control Engineering Practice, 90, 1–18. doi: https://doi.org/10.1016/j.conengprac.2019.06.007
- Steyn, F. (2011). Motors and drives for improving energy efficiency. 2011 Southern African Energy Efficiency Convention. doi: https://doi.org/10.1109/saeec.2011.6119256
- Weger, K., Handy, J. (2017). Improving energy efficiency of facilities (Joint Transportation Research Program Publication No. FHWA/IN/JTRP-2016/29). West Lafayette, IN: Purdue University. doi: https://doi.org/10.5703/1288284316356
- Masoumi, M. E., Izakmehri, Z. (2011). Improving of Refinery Furnaces Efficiency Using Mathematical Modeling. International Journal of Modeling and Optimization, 1 (1), 74–79. doi: https://doi.org/10.7763/ijmo.2011.v1.14
- Cao, J., Pan, J., Cui, Z., Wang, Z., Wang, X., Drioli, E. (2019). Improving efficiency of PVDF membranes for recovering water from humidified gas streams through membrane condenser. Chemical Engineering Science, 210, 115234. doi: https://doi.org/10.1016/j.ces.2019.115234
- González, J. M., Domínguez, J. A., Ruiz, J. M., Alonso, C. (2016). Ultracapacitors utilization to improve the efficiency of photovoltaic installations. Solar Energy, 134, 484–493. doi: https://doi.org/10.1016/j.solener.2016.04.051
- Tytiuk, V. (2016). Analytical determination of the electromechanical system starting process efficiency index with regard to the distributed nature of input products consumption. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (2 (84)), 51–59. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.83203
- Lutsenko, I., Tytiuk, V., Oksanych, I., Rozhnenko, Z. (2017). Development of the method for determining optimal parameters of the process of displacement of technological objects. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (3 (90)), 41–48. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.116788
- Lutsenko, I. (2014). Systems engineering of optimal control. Synthesis of the structure of the technological products conversion system (Part 1). Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (2 (72)), 29–37. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.28724
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Igor Lutsenko, Valerii Tytiuk, Elena Vikhrova, Iryna Oksanych, Galina Sivyakova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
