Розроблення методу оптимізації розміщення промислових накопичувачів енергії у розподільних електричних мережах на основі ідеального струморозподілу
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.260080Ключові слова:
накопичувач електричної енергії, розподільна електрична мережа, оптимізація, втрати, якість електроенергіїАнотація
Об’єктом дослідження є процес інтегрування промислових накопичувачів енергії (ПНЕ) у розподільні електричні мережі. Їх приєднання сприяє зменшенню пікових навантажень на елементи мереж та підвищенню якості напруги. Але визначення оптимальних ємностей ПНЕ та місць їх приєднання до мереж пов’язане з об’єктивними складностями. Необхідно застосовувати комплексні критерії оптимальності та враховувати активні обмеження. Крім того тенденції розвитку розподільних мереж та ціноутворення на енергоринку є частково не визначеними. В описаному дослідженні запропоновано формалізацію задачі оптимізації розміщення ПНЕ у розподільних мережах та розроблено новий метод для її розв’язання. Його застосування сприяє обґрунтованому визначенню обсягу інвестицій у розвиток ПНЕ з урахуванням технічних обмежень з боку розподільних мереж. Для розв’язання задачі багатофакторної оптимізації системи накопичення енергії було застосовано декомпозицію та метод ідеального струморозподілу (за втратами електроенергії). Показано, що ця задача може бути зведена до ітераційного розрахунку струморозподілу у заступній схемі електромереж з активними опорами. А для врахування економічних факторів було розроблено спосіб визначення та коригування фіктивних опорів. Запропоновано оптимізаційний алгоритм, що забезпечує зменшення кількості обчислювальних операцій та підвищення надійності отримання оптимального розв’язку. Його застосування дає змогу враховувати динаміку процесів ціноутворення, споживання та вироблення електроенергії протягом тривалих періодів. Це сприяє формуванню обґрунтованих проєктних рішень з приєднання ПНЕ до розподільних мереж
Посилання
- Clement, K., Haesen, E., Driesen, J. (2009). Stochastic analysis of the impact of plug-in hybrid electric vehicles on the distribution grid. IET Conference Publications. doi: https://doi.org/10.1049/cp.2009.0590
- Delgado, J., Faria, R., Moura, P., de Almeida, A. T. (2018). Impacts of plug-in electric vehicles in the portuguese electrical grid. Transportation Research Part D: Transport and Environment, 62, 372–385. doi: https://doi.org/10.1016/j.trd.2018.03.005
- Stohniy, B. S., Kyrylenko, O. V., Denysiuk, S. P. (2015). Intelektualni elektrychni merezhi elektroenerhetychnykh system ta yikhnie tekhnolohichne zabezpechennia. Tekhnichna elektrodynamika, 6, 44–50. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/61922
- Kaloudas, C., Shaw, R. (2017). Long-term forecasting of reactive power demand in distribution networks. CIRED - Open Access Proceedings Journal, 2017 (1), 2406–2410. doi: https://doi.org/10.1049/oap-cired.2017.0182
- Moreira, R., Strbac, G., Papadopoulos, P., Laguna, A. (2017). Business case in support for reactive power services from distributed energy storage. CIRED - Open Access Proceedings Journal, 2017 (1), 1609–1613. doi: https://doi.org/10.1049/oap-cired.2017.1274
- Das, C. K., Bass, O., Kothapalli, G., Mahmoud, T. S., Habibi, D. (2018). Overview of energy storage systems in distribution networks: Placement, sizing, operation, and power quality. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 91, 1205–1230. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2018.03.068
- Stecca, M., Ramirez Elizondo, L., Batista Soeiro, T., Bauer, P., Palensky, P. (2020). A Comprehensive Review of the Integration of Battery Energy Storage Systems into Distribution Networks. IEEE Open Journal of the Industrial Electronics Society. doi: https://doi.org/10.1109/ojies.2020.2981832
- Castagneto Gissey, G., Dodds, P. E., Radcliffe, J. (2018). Market and regulatory barriers to electrical energy storage innovation. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 82, 781–790. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2017.09.079
- Zame, K. K., Brehm, C. A., Nitica, A. T., Richard, C. L., Schweitzer III, G. D. (2018). Smart grid and energy storage: Policy recommendations. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 82, 1646–1654. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2017.07.011
- Zubi, G., Dufo-López, R., Carvalho, M., Pasaoglu, G. (2018). The lithium-ion battery: State of the art and future perspectives. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 89, 292–308. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2018.03.002
- Telaretti, E., Dusonchet, L. (2017). Stationary battery technologies in the U.S.: Development Trends and prospects. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 75, 380–392. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2016.11.003
- Zidar, M., Georgilakis, P. S., Hatziargyriou, N. D., Capuder, T., Škrlec, D. (2016). Review of energy storage allocation in power distribution networks: applications, methods and future research. IET Generation, Transmission & Distribution, 10 (3), 645–652. doi: https://doi.org/10.1049/iet-gtd.2015.0447
- Yang, Y., Bremner, S., Menictas, C., Kay, M. (2018). Battery energy storage system size determination in renewable energy systems: A review. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 91, 109–125. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2018.03.047
- Saboori, H., Hemmati, R., Ghiasi, S. M. S., Dehghan, S. (2017). Energy storage planning in electric power distribution networks – A state-of-the-art review. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 79, 1108–1121. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2017.05.171
- Alsaidan, I., Alanazi, A., Gao, W., Wu, H., Khodaei, A. (2017). State-Of-The-Art in Microgrid-Integrated Distributed Energy Storage Sizing. Energies, 10 (9), 1421. doi: https://doi.org/10.3390/en10091421
- Lezhniuk, P. D., Kulyk, V. V., Netrebskyi, V. V., Teptia, V. V. (2014). Pryntsyp naimenshoi dii v elektrotekhnitsi ta elektroenerhetytsi. Vinnytsia: UNIVERSUM-Vinnytsia, 212.
- Das, C. K., Bass, O., Kothapalli, G., Mahmoud, T. S., Habibi, D. (2018). Overview of energy storage systems in distribution networks: Placement, sizing, operation, and power quality. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 91, 1205–1230. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2018.03.068
- Buslavets, O., Kvytsynskyi, A., Kudatskyi, L., Mezhenyi, S., Moiseienko, L. (2016). Typovi hrafiky elektrychnykh navantazhen u 3D zobrazhenni. Enerhetyka ta elektryfikatsiya, 2, 2–12.
- Kulyk, V., Burykin, O., Pirnyak, V. (2017). Optimization of the placement of reactive power sources in the electric grid based on modeling of its ideal modes. Technology Audit and Production Reserves, 2 (1 (40)), 59–65. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.129237
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Volodymyr Kulyk, Vira Teptya, Sviatoslav Vishnevskyi, Yurii Hrytsiuk, Iryna Hrytsiuk, Maksym Zatkhei
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.