Принцип формування портфеля публічних послуг на основі аналізу статистичної інформації

Автор(и)

  • Олена Валеріївна Гавриленко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-0413-6274
  • Оксана Сергіївна Жураковська Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-2804-5556
  • Алла Вікторівна Коган Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-2342-8475
  • Роман Михайлович Матвійчук EU4DigitalUA, Україна https://orcid.org/0000-0002-8778-5298
  • Андрій Михайлович Піскун EU4DigitalUA, Україна https://orcid.org/0000-0001-8662-3257
  • Юлія Ігорівна Хавікова EU4DigitalUA, Україна https://orcid.org/0000-0003-1017-3602
  • Олена Андріївна Халус Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-5485-7881

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.260136

Ключові слова:

комплексна публічна послуга, принцип об’єднання за життєвою подією, портфель послуг, взаємопов’язаність послуг

Анотація

Однією із ключових цілей цифрової трансформації в країнах Європи є переведення 100% публічних послуг в онлайн, зокрема до 2030 року всі ключові публічні послуги мають бути в онлайні.

Цей процес вимагає створення комплексних послуг, які об’єднують декілька послуг, що надаються користувачу за однією заявою. Впровадження комплексних послуг суттєво розвантажує роботу органів, що надають послуги та суттєво спрощує процес отримання результатів послуг для користувачів. Отже, запровадження комплексних послуг значно покращує процес надання публічних послуг для усіх учасників процесу.

Формування комплексних послуг здійснюється виключно за принципом об’єднання за життєвою (бізнес) подією або ситуацією.

Але, як показує практичний досвід, користувачі часто звертаються за декількома послугами одночасно, і ці послуги не пов’язані однією життєвою подією. Це можна побачити, якщо проаналізувати статистичні дані про надання послуг центрами надання послуг

Застосування методів статистичного аналізу дозволяє виявляти прихований взаємозв’язок між послугами. На основі цього сформульовано новий принцип об’єднання послуг. Об’єктом дослідження є процес формування портфеля послуг на основі цього принципу.

Розроблено алгоритм формування портфеля та надання рекомендацій для особи, що приймає рішення. Рекомендації представлені у вигляді наборів послуг, які можуть бути включені в портфель. Застосування цього принципа дозволить розширити множину комплексних послуг за рахунок нових портфелів. Це спростить та покращить процес надання послуг як для органів влади, так і для користувачів.

Розглянуто приклад створення портфеля послуг та наведено рекомендації щодо застосування запропонованої методики. Було проаналізовано датасет з 84 послуг, рекомендовано створити 2 портфелі

Біографії авторів

Олена Валеріївна Гавриленко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат фізико-математичних наук

Кафедра інформаційних систем та технологій

Оксана Сергіївна Жураковська, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук

Кафедра інформаційних систем та технологій

Алла Вікторівна Коган, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук

Кафедра інформаційних систем та технологій

Олена Андріївна Халус, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кафедра інформатики та програмної інженерії

Посилання

  1. Pro administratyvni posluhy: Zakon Ukrainy vid 06.09.2012 No. 5203-VI. Verkhovna Rada Ukrainy. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/go/5203-17
  2. Pro osoblyvosti nadannia publichnykh (elektronnykh publichnykh) posluh: Zakon Ukrainy vid 15.07.2021 No. 1689-IX. Verkhovna Rada Ukrainy. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1689-20#Text
  3. Tyschenkova, I. O. (2017). E-services in the activity of public administration of Ukraine. Dnipro: DDUVS, 156. Available at: https://er.dduvs.in.ua/handle/123456789/935
  4. Persaud, A., Persaud, P. (2013). Rethinking E-Government Adoption: A User-Centered Model. International Journal of Electronic Government Research, 9 (4), 56–74. doi: https://doi.org/10.4018/ijegr.2013100104
  5. Zhosan, H. (2020). Development of digitalization in Ukraine. Economic Analysis, 30 (1), 44–52. doi: https://doi.org/10.35774/econa2020.01.02.044
  6. Lakhyzha, M. I. (2020). Digitalization in Ukraine: concept, problems, prospects and tasks of public administration. Scientific Herald: Public Administration, 2 (4), 202–213. doi: https://doi.org/10.32689/2618-0065-2020-2(4)-202-213
  7. Digitalisation in Europe 2021-2022: Evidence from the EIB Investment Survey. European Investment Bank. Available at: https://www.eib.org/en/publications/digitalisation-in-europe-2021-2022
  8. How broadband, digitization and ICT regulation impact the global economy. Available at: https://www.itu.int/hub/publication/d-pref-ef-bdr-2020/
  9. Schwab, K. (2017). The Fourth Industrial Revolution. Currency, 192. Available at: https://www.weforum.org/about/the-fourth-industrial-revolution-by-klaus-schwab
  10. IMD World Digital Competitiveness Ranking 2020. Available at: https://www.imd.org/globalassets/wcc/docs/release-2020/digital/digital_2020.pdf
  11. Digital Economy and Society Index (DESI) 2020. Available at: https://ec.europa.eu/newsroom/dae/document.cfm?doc_id=67082
  12. Digital Economy and Society Index 2021: overall progress in digital transition but need for new EU-wide efforts. Available at: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/api/files/document/print/en/ip_21_5481/IP_21_5481_EN.pdf
  13. EU4DigitalUA. Available at: https://eu4digitalua.eu/
  14. Schinazi, R. B. (2012). Probability with Statistical Applications. Springer, 347. doi: https://doi.org/10.1007/978-0-8176-8250-7
  15. Shankar, P. M. (2021). Probability, Random Variables, and Data Analytics with Engineering Applications. Springer, 473. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-56259-5
  16. Hid z derzhavnykh posluh. Available at: https://guide.diia.gov.ua/

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-30

Як цитувати

Гавриленко, О. В., Жураковська, О. С., Коган, А. В., Матвійчук, Р. М., Піскун, А. М., Хавікова, Ю. І., & Халус, О. А. (2022). Принцип формування портфеля публічних послуг на основі аналізу статистичної інформації . Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(3 (117), 57–64. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.260136

Номер

Том 3 № 3 (117) (2022): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Olena Gavrilenko, Oksana Zhurakovska, Alla Kohan, Roman Matviychuk, Andrii Piskun, Yuliia Khavikova, Olena Khalus

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.