Розвиток методів оцінювання ефективності смарт-міст в умовах цифровізації міського управління

Автор(и)

  • Ігор Володимирович Дунаєв Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; Науково-дослідний центр економіко-правових рішень у сфері застосування технологій розподіленого реєстру, Україна https://orcid.org/0000-0002-0790-0496
  • Ірина Олегівна Петровська Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Україна https://orcid.org/0000-0003-2716-1990
  • Ольга Миколаївна Сафронова Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0003-3553-2050
  • Олександр Віталійович Дарованець Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-7465-5216
  • Катерина Іванівн Дарованець Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-3262-9247
  • Олена Георгіївна Мітал Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Україна https://orcid.org/0000-0002-4101-3081
  • Олександр Олександрович Носирєв Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0003-4089-3336

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.260304

Ключові слова:

концепція смарт-міст, ефективність міського управління, цифровізація, цифрові технології, міські послуги

Анотація

Досліджено процеси цифровізації міського управління, що становить передумови для вирішення проблеми розвитку концепції смарт-міст. В результаті виокремлено історичні аспекти формування концепції Smart City. На підставі цього виділено елементи концепції Smart City на сучасному етапі, такі як: бачення, екосистема, управління, технологічне підґрунтя, фінансування. Узагальнення результатів дослідження процесів цифровізації управління смарт-містом дозволило виокремити його традиційні компоненти, до яких належать транспорт, енергетика, комунальні послуги, міське середовище, безпека, «розумний» будинок. З метою забезпечення ефективного моніторингу впровадження і розвитку цифрових послуг в систему управління смарт-містами пропонується використовувати «смартофори міст». Систематизація досвіду формування Smart Сity надала можливість виокремити відповідні моделі цифровізації міського управління – децентралізовану, централізовану і локальну. Визначено сферу застосування, ініціаторів, переваги і недоліки та перспективи розвитку кожної з них. На відміну від інших результатів дослідження ефективності розвитку смарт-міст, висунуто припущення, що найбільш яскраву картину забезпечення комфортного життя в місті демонструє чисельність його населення. Доведено, що саме в розвинутих містах будь-якої країни світу мають місце позитивні темпи приросту населення. Розроблено кількісні критерії для визначення верхньої і нижньої меж ефективності розвитку смарт-міста за обраним показником. Практичне застосування результатів проведеного дослідження полягає у можливості прогнозування подальших напрямів розвитку смарт-міста на основі кількісної оцінки рівня його цифрової трансформації

Біографії авторів

Ігор Володимирович Дунаєв, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; Науково-дослідний центр економіко-правових рішень у сфері застосування технологій розподіленого реєстру

Доктор наук з державного управління, професор, директор

Кафедра економічної політики та менеджменту

Науково-навчальний інститут «Інститут державного управління»

Ірина Олегівна Петровська, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського

Кандидат економічних наук, доцент, завідувачка кафедри

Кафедра індустрії гостинності та сталого розвитку

Ольга Миколаївна Сафронова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Доцент

Кафедра регіональної політики

Навчально-науковий Інститут публічного управління та державної служби

Олександр Віталійович Дарованець, Київський національний університет культури і мистецтв

Асистент

Кафедра фешн та шоу-бізнесу

Катерина Іванівн Дарованець, Київський національний університет культури і мистецтв

Асистент

Кафедра фешн та шоу-бізнесу

Олена Георгіївна Мітал, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра індустрії гостинності та сталого розвитку

Олександр Олександрович Носирєв, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат географічних наук, доцент

Кафедра міжнародного бізнесу та фінансів

Посилання

  1. Kaluarachchi, Y. (2022). Implementing Data-Driven Smart City Applications for Future Cities. Smart Cities, 5 (2), 455–474. doi: https://doi.org/10.3390/smartcities5020025
  2. Masik, G., Sagan, I., Scott, J. W. (2021). Smart City strategies and new urban development policies in the Polish context. Cities, 108, 102970. doi: https://doi.org/10.1016/j.cities.2020.102970
  3. Yigitcanlar, T., Degirmenci, K., Butler, L., Desouza, K. C. (2022). What are the key factors affecting smart city transformation readiness? Evidence from Australian cities. Cities, 120, 103434. doi: https://doi.org/10.1016/j.cities.2021.103434
  4. Ylipulli, J., Luusua, A. (2020). Smart cities with a Nordic twist? Public sector digitalization in Finnish data-rich cities. Telematics and Informatics, 55, 101457. doi: https://doi.org/10.1016/j.tele.2020.101457
  5. Lnenicka, M., Nikiforova, A., Luterek, M., Azeroual, O., Ukpabi, D., Valtenbergs, V., Machova, R. (2022). Transparency of open data ecosystems in smart cities: Definition and assessment of the maturity of transparency in 22 smart cities. Sustainable Cities and Society, 82, 103906. doi: https://doi.org/10.1016/j.scs.2022.103906
  6. Yong, X., Xinxin, T., Su, Z., Yao, W., Rui, C. (2020). Construction and application of digital creative platform for digital creative industry based on smart city concept. Computers & Electrical Engineering, 87, 106748. doi: https://doi.org/10.1016/j.compeleceng.2020.106748
  7. Sharif, R. A., Pokharel, S. (2022). Smart City Dimensions and Associated Risks: Review of literature. Sustainable Cities and Society, 77, 103542. doi: https://doi.org/10.1016/j.scs.2021.103542
  8. Pashchenko, A. F. (2021). Smart Management for Smart Cities - Synchronized Solutions. IFAC-PapersOnLine, 54 (13), 732–737. doi: https://doi.org/10.1016/j.ifacol.2021.10.539
  9. Vadiati, N. (2022). Alternatives to smart cities: A call for consideration of grassroots digital urbanism. Digital Geography and Society, 3, 100030. doi: https://doi.org/10.1016/j.diggeo.2022.100030
  10. De Hoop, E., Moss, T., Smith, A., Löffler, E. (2022). Knowing and governing smart cities: Four cases of citizen engagement with digital urbanism. Urban Governance. doi: https://doi.org/10.1016/j.ugj.2021.12.008
  11. Dynamika svitovoho protsesu urbanizatsiyi. Available at: http://www.geograf.com.ua/geoinfocentre/20-human-geography-ukraine-world/721-dinamika-svitovogo-protsesu-urbanizatsiji
  12. Rödig, U. (2015). Smart City – Europäische Städte Smart in die Zukunft? Untersuchung des Smart City Konzepts am Beispiel Innsbruck. Innsbruck März. Available at: https://docplayer.org/6070129-Ulrike-roedigsmart-city-europaeische-staedte-smart-in-diezukunftuntersuchung-des-smart-itykonzepts-am-beispiel-innsbruck.html
  13. Der Weg zur Smart City. Available at: https://www.computerworld.ch/business/digitalisierung/weg-smart-city-1707241.html
  14. Sikora-Fernandez, D., Stawasz, D. (2016). The concept of smart city in the theory and practice of urban development management. Romanian Journal of Regional Science, 10, 86–99.
  15. Komninos, N. (2020). Smart Cities and Connected Intelligence. Routledge. Available at: https://www.komninos.eu/wp-content/uploads/2019/07/Smart-cities-and-connected-intelligence-preview.pdf
  16. Van der Meer, A., Van Winden, W. (2003). E-governance in Cities: A Comparison of Urban Information and Communication Technology Policies. Regional Studies, 37 (4), 407–419. doi: https://doi.org/10.1080/0034340032000074433
  17. Rozumni mista: vykorystannia big data, tsyfrovykh tekhnolohiy i novitnoho dyzainu. Available at: https://www2.deloitte.com/ua/uk/pages/public-sector/articles/smart-city.html
  18. Chto takoe «umnyy gorod» i zachem on mne nuzhen? Available at: https://the-steppe.com/razvitie/chto-takoe-umnyy-gorod-i-zachem-on-mne-nuzhen
  19. Dmitrieva, O. V. (2020). Strategicheskiy analiz vnedreniya tsifrovykh tekhnologiy v protsessy upravleniya gorodom. Upravlencheskoe konsul'tirovanie, 3, 121–128.
  20. Shvab, K. (2019). Chetvertaya promyshlennaya revolyutsiya. Moscow: Eksmo.
  21. Komninos, N. (2014). The Age of Intelligent Cities: Smart environments and innovation-for-all strategies. Routledge, 298. doi: https://doi.org/10.4324/9781315769349
  22. Taunsend, E. (2019). Umnye goroda: bol'shie dannye, grazhdanskie khakery i poiski novoy utopii. Moscow: Izdatel'stvo Instituta Gaydara.
  23. Smart-innovatsii ukrainskykh mist. Available at: http://www.urbanua.org/dosvid/ukrayinski-pryklady/340
  24. Smart City vid Vodafone - tse vyrishennia problem suchasnoho mista. Available at: https://business.vodafone.ua/produkty/iot/smart-city
  25. SMART CITY: Rozumni tekhnolohiyi suchasnoho mista. Available at: https://hub.kyivstar.ua/news/smart-city-rozumni-tehnologiyi-suchasnogo-mista/
  26. Neirotti, P., De Marco, A., Cagliano, A. C., Mangano, G., Scorrano, F. (2014). Current trends in Smart City initiatives: Some stylised facts. Cities, 38, 25–36. doi: https://doi.org/10.1016/j.cities.2013.12.010
  27. Smart-infrastruktura u stalomu rozvytku mist: svitovyi dosvid ta perspektyvy Ukrainy (2021). Kyiv, 400. Available at: https://razumkov.org.ua/uploads/other/2021-SMART-%D0%A1YTI-SITE.pdf
  28. Albino, V., Berardi, U., Dangelico, R. M. (2015). Smart Cities: Definitions, Dimensions, Performance, and Initiatives. Journal of Urban Technology, 22 (1), 3–21. doi: https://doi.org/10.1080/10630732.2014.942092
  29. Joss, S., Sengers, F., Schraven, D., Caprotti, F., Dayot, Y. (2019). The Smart City as Global Discourse: Storylines and Critical Junctures across 27 Cities. Journal of Urban Technology, 26 (1), 3–34. doi: https://doi.org/10.1080/10630732.2018.1558387
  30. Meijer, A., Bolívar, M. P. R. (2015). Governing the smart city: a review of the literature on smart urban governance. International Review of Administrative Sciences, 82 (2), 392–408. doi: https://doi.org/10.1177/0020852314564308
  31. South Korea Conceptualizes the Ultimate Smart City. New Cities. Available at: https://newcities.org/cityquest-songdo-south-korea-conceptualized-ultimate-smart-sustainable-city/
  32. The Business Case for Smart Cities. Siemens.
  33. Antwerp: A Great European Port City Where History Meets Innovation. Available at: https://www.ondernemeninantwerpen.be/sites/default/files/documents/Q17-4412_STAD_MIPIM_magazine_170x240_DEF.pdf
  34. Scherbakova, N. V. (2009). Metodika otsenki effektivnosti razvitiya krupnogo goroda. Nauchno-tekhnicheskie vedomosti SPbGP: Ekonomicheskie nauki, 1, 124–129. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/metodika-otsenki-effektivnosti-razvitiya-krupnogo-goroda
  35. Reyting samykh umnykh gorodov mira. Available at: https://nonews.co/directory/lists/cities/smart-city-index
  36. Smart City Index 2021. Available at: https://www.imd.org/smart-city-observatory/home/
  37. Dunayev, I. V., Kiryukhin, A. M. (2012). Positioning of Kharkiv as the new world city in Eastern Europe. Ekonomichnyi chasopys-XXI: naukovyi zhurnal, 7-8, 68–70. Available at: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/48314/20-Dunayev.pdf?sequence=1
  38. Khozhylo, I., Lipovska, N., Chernysh, O., Antonova, O., Diegtiar, O., Dmytriieva, O. (2022). Implementation of smart-city tools as a response to challenges in socio-humanitarian field in ukrainian metropolises. Acta Logistica, 9 (1), 23–30. doi: https://doi.org/10.22306/al.v9i1.262
  39. Dunayev, I., Kud, A., Latynin, M., Kosenko, A., Kosenko, V., Kobzev, I. (2021). Improving methods for evaluating the results of digitizing public corporations. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (13 (114)), 17–28. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.248122
  40. Makieła, Z. J., Stuss, M. M., Mucha-Kuś, K., Kinelski, G., Budziński, M., Michałek, J. (2022). Smart City 4.0: Sustainable Urban Development in the Metropolis GZM. Sustainability, 14 (6), 3516. doi: https://doi.org/10.3390/su14063516
  41. Dunayev, I., Hotlib, I., Olvinskaya, J., Fomina, O., Hrybova, D., Olentsevych, N. et. al. (2022). Development of a system for statistical measurement of the influence of digital technologies on the efficiency of management. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (13 (115)), 49–58. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.252911

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-30

Як цитувати

Дунаєв, І. В., Петровська, І. О., Сафронова, О. М., Дарованець, О. В., Дарованець, К. І., Мітал, О. Г., & Носирєв, О. О. (2022). Розвиток методів оцінювання ефективності смарт-міст в умовах цифровізації міського управління. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(13 (117), 6–16. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.260304

Номер

Том 3 № 13 (117) (2022): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Igor Dunayev, Iryna Petrovska, Olha Safronova, Oleksandr Darovanets, Kateryna Darovanets, Оlena Mital, Oleksandr Nosyriev

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.