Твердофазне спектрофотометричне визначення Нg (II) за допомогою ксиленолового оранжевого

Автор(и)

  • Єлизавета Євгеніївна Костенко Національний університет харчових технологій Вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601, Україна
  • Олена Миколаївна Бутенко Національний університет харчових технологій Вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.26201

Ключові слова:

спектрофотометрія, аналіз, ртуть, концентрування, сорбція, барвники, іммобілізація, аніонообмінник

Анотація

Досліджено комплексоутворення Нg (II) з ксиленоловим оранжевим у фазі полімерного аніониту АВ-17´8. Встановлені кількісні характеристики складу та стійкості твердофазного комплексу. Встановлено, що максимальне вилучення (87 %) Hg (II) досягається при рН 5 – 7 за 20 хвилин контакту фаз з об¢єму 500 см3. Межа виявлення становить 0,2 мкг/см3. Закон Бера виконується в інтервалі концентрацій меркурію (0,1 – 8,0) × 10-5 М. Отримані результати використані для розробки методики визначення мікрокількостей Hg (II). 

Біографії авторів

Єлизавета Євгеніївна Костенко, Національний університет харчових технологій Вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601

Доктор хімічних наук, професор

Кафедра аналітичної хімії

Олена Миколаївна Бутенко, Національний університет харчових технологій Вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра аналітичної хімії

Посилання

  1. Zajcev, V. N. (1997). Kompleksoobrazujushhie kremnezemy: sintez, stroenie privitogo sloja i himija poverhnosti. Harkiv: Folio, 240.
  2. Gladyshev, V. P., Levickaja, S. A., Filippova, L. M. (1974). Analiticheskaja himija rtuti. Moscow: Nauka, 224.
  3. Alekseev, V. G. (2010). Ionnye ravnovesija v rastvorah penicillinov, cefalosporinov i ih metallokompleksov. Tverskoj gos. un-t. Tver, 48.
  4. Vladimirova, E. V. (2011). Primenenie vol'tamperometrii na granice razdela dvuh nesmeshivajushhihsja rastvorov jelektrolitov dlja opredelenija antibiotikov makrolidnogo i aminoglikozidnogo rjadov. Moscow university, 28.
  5. Gusev, S. N., Gusev, R. S., Gramma, A. I.; zajaviteli i patentoobladateli Gusev, S. N., Gusev, R. S., Gramma, A. I. (2012). Helatnye kompleksy rtuti s cisteinom i metioninom, sposob ihpoluchenija i lekarstvennyj preparat «Merkurid» - moduljator apoptoza, obladajushhij protivoopuholevym, protivovirusnym, protivoparazitarnym i immunomodulirujushhim dejstviem. Patent 2456001 Russia: MPK Ros. Federacija:A61K 33/28, A61K 31/198, C01G 13/00, A61P 35/00, A61P 31/12, A61P 37/02, A61P 33/00 (2006.01). № 2010107176/15; zajavl. 26.02.10; opubl. 20.07.12, Bjul. № 25, 3.
  6. Mondal, B. C., K. Das, A. (2003). Determination of mercury species with a resin functionalized with a 1,2-bis(o-aminophenylthio)ethane moiety. Analytica Chimica Acta, 477 (1), 73–80. doi:10.1016/s0003-2670(02)01372-7
  7. Dedkova, V. P., Shvoeva, O. P., Savvin, S. B. (2004). Test-metod opredelenija rtuti (ІІ) ditizonom na tverdoj faze voloknistogo anionoobmennika. Zhurn. analit. himii, 59 (4), 429–433.
  8. Kołodyńska, D. (2009). Polyacrylate anion exchangers in sorption of heavy metal ions with the biodegradable complexing agent. Chemical Engineering Journal, 150 (2-3), 280–288. doi:10.1016/j.cej.2008.12.027
  9. Kostenko, E. E., Shtokalo, M. J. (2006). Doslіdzhennja vzaєmodії Cu(II), Pb(II), Zn(II), Hg(II), Cd(II) z tverdofaznim erіohromom chornim T. Eastern-Europen Journal of Enterprise Techologies, 6 (24), 45–48.
  10. Kostenko, E. E., Butenko, O. M. (2014). Tverdofazne spektrofotometrichne viznachennja Hg (II) za dopomogoju hromazurola S. Eastern-Europen Journal of Enterprise Techologies, 3/5 (69), 20–24.
  11. Vengris, T., Binkien, R., Sveikauskait, A. (2001). Nickel, copper and zinc removal from waste water by a modified clay sorbent. Applied Clay Science, 18 (3-4), 183–190. doi:10.1016/s0169-1317(00)00036-3
  12. Pradas, E. G., Sánchez, M. V., Cruz, F. C., Viciana, M. S., Pérez, M. F. (1994). Adsorption of cadmium and zinc from aqueous solution on natural and activated bentonite. J. Chem. Technol. Biotechnol., 59 (3), 289–295. doi:10.1002/jctb.280590312
  13. Viraraghavan, T., Kapoor, A. (1994). Adsorption of mercury from wastewater by bentonite. Applied Clay Science, 9(1), 31–49. doi:10.1016/0169-1317(94)90013-2
  14. Tonle, I. K., Ngameni, E., Walcarius, A. (2005). Preconcentration and voltammetric analysis of mercury(II) at a carbon paste electrode modified with natural smectite-type clays grafted with organic chelating groups. Sensors and Actuators B: Chemical, 110 (2), 195–203. doi:10.1016/j.snb.2005.01.027
  15. Goswami, A., Singh, A. K. (2002). Silica gel functionalized with resacetophenone: synthesis of a new chelating matrix and its application as metal ion collector for their flame atomic absorption spectrometric determination. Analytica Chimica Acta, 454 (2), 229–240. doi:10.1016/s0003-2670(01)01552-5
  16. Etienne, M. (2003). Analytical investigation of the chemical reactivity and stability of aminopropyl-grafted silica in aqueous medium. Talanta, 59 (6), 1173–1188. doi:10.1016/s0039-9140(03)00024-9
  17. Pérez-Quintanilla, D., del Hierro, I., Fajardo, M., Sierra, I. (2006). Preparation of 2-mercaptobenzothiazole-derivatized mesoporous silica and removal of Hg(ii) from aqueous solution. Journal of Environmental Monitoring, 8 (1), 214. doi:10.1039/b507983g
  18. Arendarjuk, E. N., Trofimchuk, A. K., Janovskaja, Je. S., Batkovskaja, L. A. (2001). Sorbcionno-spektroskopicheskoe opredelenie rtuti na γ-aminopropilsilikagele. Ukr. him. zhurn, 67 (9), 33–36.
  19. Simonova, L. N., Bruskina I. M., Trofimchuk A. K., Trjashin, A. S. (1989). Sorbcionno-fotometricheskoe opredelenie razlichnyh form rtuti s pomoshh'ju silikagelja s privitoj N-benzoil-N'-propiltiomochevinoj. Zhurn. analit. himii., 44, 661–665.
  20. Ajvazov, B. V. (1968). Prakticheskoe rukovodstvo po hromatografi. Moscow: Vyssh. shk., 81–88.
  21. Kostenko, E. E., Shtokalo, M. I. (2004). Tverdofaznaja spektrofotometrija – jeffektivnyj metod opredelenija tjazhelyh metallov v pishhevyh ob’ektah. Zhurn. analit. himii, 59 (12), 1276–1282.
  22. Kostenko, E. E. (2011). Hіmіko-analіtichnі vlastivostі sul'foftaleїnovih barvnikіv, іmmobіlіzovanih na anіonіtі AV-17–8 ta їh vikoristannja v analіzі harchovih ob'єktіv. Metodi ta ob‘ekti hіm. analіzu, 6 (1-2), 56–70.
  23. Kostenko, E. E. (2002). Patent № 49538 A. Ukraїna. MPK 7 S01G13/00. Sposіb viznachennja mіkrokіl'kostej merkurіju (ІІ). Zajavnik і vlasnik patentu Nacіonal'nij unіversitet harchovih tehnologіj. № 2001128967; zajavleno 25.12.01; Nadruk. 16.09.2002, Bjul. № 9, 4.
  24. Nikolaeva, T. M., Lazarev, A. I. (1992). Opredelenie zheleza metodom tverdofaznoj spektrofotometrii. Zavodskaja laboratorija, 58 (10), 10–13.
  25. Brykina, G. D., Marchenko, D. Ju., Shpigun, O. A. (1995). Tverdofaznaja spektrofotometrija. Zhurn. analit. himii, 50 (5), 484–491.
  26. Brykina, G. D., Krysina, L. S., Ivanov, V. M. (1988). Tverdofaznaja spektrofotometrija. Zhurn. analit. himii., 43 (9), 1547–1560.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-08-08

Як цитувати

Костенко, Є. Є., & Бутенко, О. М. (2014). Твердофазне спектрофотометричне визначення Нg (II) за допомогою ксиленолового оранжевого. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(6(70), 44–48. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.26201

Номер

Том 4 № 6(70) (2014): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Єлизавета Євгеніївна Костенко, Олена Миколаївна Бутенко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.