Стабілізація зеленого забарвлення при зберіганні овочів

Автор(и)

  • Олеся Петрівна Прісс Таврійський державний агротехнологічний університет пр. Б. Хмельницкого 18, м. Мелітополь, Запорізька обл.,Україна, 72312, Україна https://orcid.org/0000-0002-6395-4202
  • Аліна Степанівна Кулик Таврійський державний агротехнологічний університет пр. Б. Хмельницкого 18, м. Мелітополь, Запорізька обл.,Україна, 72312, Україна https://orcid.org/0000-0001-5403-3084

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.26231

Ключові слова:

колір, зберігання, зелень петрушки, огірки, кабачки, антиоксиданти, хлорофіли, каротиноїди, якість

Анотація

Досліджено вплив антиоксидантних препаратів на зміни кольору при зберіганні зелені петрушки, огірків та кабачків. Для сповільнення розпаду хлорофілів, каротиноїдів та підтримання високої якості овочів, що мають зелене забарвлення, запропоновано післязбиральну теплову обробку розчином антиоксиданту, що містить хлорофіліпт для огірків і кабачків та використання живильного розчину з антиоксидантами для петрушки. 

Біографії авторів

Олеся Петрівна Прісс, Таврійський державний агротехнологічний університет пр. Б. Хмельницкого 18, м. Мелітополь, Запорізька обл.,Україна, 72312

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра технології переробки і зберігання продукції сільського господарства

Аліна Степанівна Кулик, Таврійський державний агротехнологічний університет пр. Б. Хмельницкого 18, м. Мелітополь, Запорізька обл.,Україна, 72312

Аспірант

Кафедра технології переробки та зберігання продукції сільського господарства

Посилання

  1. Hörtensteiner, S. (2006). Chlorophyll degradation during senescence. Annu. Rev. Plant Biol, 57, 55–77. doi:10.1146/annurev.arplant.57.032905.105212
  2. Hörtensteiner, S., Kräutler, B. (2011). Chlorophyll breakdown in higher plants. BBA Bioenergetics, 1807, 977–988. doi: 10.1016/j.bbabio.2010.12.007
  3. Matile, P., Hortensteiner, S., Thomas, H. (1999). Chlorophyll degradation. Annu. Rev. Plant Phys., 50, 67–95. doi: 10.1146/annurev.arplant.50.1.67
  4. Jockusch, S., Turro, N. J., Banala, S., Kräutler, B. (2014). Photochemical studies of a fluorescent chlorophyll catabolite-source of bright blue fluorescence in plant tissue and efficient sensitizer of singlet oxygen. Photochem. Photobiol. Sci., 13 (2), 407–411. doi: 10.1039/c3pp50392e
  5. Negishi, T., Rai, H., Hayatsu, H. (1997). Antigenotoxic activity of natural chlorophylls. Fundamental and Molecular Mechanisms of Mutagenesis, 376, 97–100. doi: 10.1016/S0027-5107(97)00030-4
  6. Chernomorsky, S., Segelman, A., Poretz, R. D. (1999). Effect of dietary сhlorophyll derivatives on mutagenesis and tumor cell growth. Teratogenesis, Carcinogenesis, and Mutagenesis, 19, 313–322. doi: 10.1002/(SICI)1520-6866(1999)19:5<313::AID-TCM1>3.0.CO;2-G
  7. Ma, L., Dolphin, D. (1999). The metabolites of dietary chlorophylls. Phytochemistry, 50, 195–202. doi:10.1016/s0031-9422(98)00584-6
  8. Dykyi, I. L., Ostapenko, V. M., Filimonova, N. I., Heyderikh, O. H., Kovalov, V. V. (2005). Microbiological study a chlorophyllipt for prepare a soft form of anti-infective drug. Journal of Pharmacy, 4, 73–76.
  9. Sharma, D., Kumar, S. S., Sainis, K. B. (2007). Antiapoptotic and immunomodulatory effects of chlorophyllin. MOL IMMUNOL., 44 (4), 347–359. doi: 10.1016/j.molimm.2006.02.031
  10. Perrin, P. W. (1982). Poststorage effect of light, temperature and nutrient spray treatments on chlorophyll development in cabbage. Canadian Journal of Plant Science, 62 (4), 1023–1026. doi:10.4141/cjps82-151
  11. Chairat, B., Nutthachai, P., Varit, S. (2013). Effect of UV-C treatment on chlorophyll degradation, antioxidant enzyme activities and senescence in Chinese kale (Brassica oleracea var. alboglabra). International Food Research Journal, 20 (2), 623–628.
  12. Martínez-Hernández, G. B., Gómez, P., Pradas, I., Artés, F., Artés-Hernández, F. (2011). Moderate UV-C pretreatment as a quality enhancement tool in fresh-cut Bimi broccoli. POSTHARVEST BIOL TEC, 62 (3), 327–337. doi: 10.1016/j.postharvbio.2011.06.015
  13. Cătunescu, G. M., Tofană, M., Mureşan, C., Ranga, F., David, A., Muntean, M. (2012). The effect of cold storage on some quality characteristics of minimally processed parsley (Petroselinum crispum), dill (Anethum graveolens) and lovage (Levisticum officinale). Bulletin UASVM Agriculture., 69 (2), 213–221.
  14. Zenoozian, M. S. (2011). Combined Effect of Packaging Method andTemperature on the Leafy Vegetables Properties. IJESD, 124–127. doi:10.7763/ijesd.2011.v2.108
  15. Moalemiyan, M., Ramaswamy, H. S. (2012). Quality retention and shelf-life extension in mediterranean cucumbers coated with a pectin-based film. Journal of Food Research, 1 (3), 159–168. doi: 10.5539/jfr.v1n3p159
  16. Priss, O. P., Zhukova, V. F. (2010). Dynamics of tomato pigment complex during the storage with antioxidant preparations use. Scientific Bulletin of NULES of Ukraine, 145, 274–280.
  17. Priss, O. P., Prokudina,T. F., Zhukova, V. F. (2009). Substance for the treatment of fruit vegetables before storage. Pat. 41177 Ukraine, IPC А23В 7/00, А23L 3/34.
  18. Sanitary rules and regulations on the use of food additives: approved Ministry of Health of Ukraine 23.07.96 № 222. Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0715-96.
  19. Kalytka, V. V., Priss, O. P., Kulyk, A. S., Zhukova, V. F. (2013). Method of preparation of greens vegetables for storage. Pat. 85031 Ukraine, IPC A23B 7/14.
  20. Musiienko, M. M., Parshykova, T. V., Slavnyi, P. C. (2001). Spectrophotometric methods in practice, physiology, biochemistry and ecology of plants. Kyiv, Fitosotsiotsentr, 200.
  21. Osińska, E., Rosłon, W., Drzewiecka, M. (2012). The evaluation of quality of selected cultivars of parsley (Petroselinum sativum L. ssp. crispum). Acta Sci. Pol., Hortorum Cultus., 11 (4), 47–57.
  22. Ovcharuk, V. (1999). Theoretical justification and agronomic fundamentals of growing parsley and celery seed and food for use in the southwestern part of the forest-steppe of Ukraine, Doctoral thesis, Kyiv, 36.
  23. Yamauchi, N., Watada, A. E. (1993). Pigment changes in parsley leaves during storage in controlled or ethylene containing atmosphere. J Food Sci, 58, 616–618. doi: 10.1111/j.1365-2621.1993.tb04339.x
  24. Bergquist, S. (2006). Bioactive Compounds in Baby Spinach (Spinacia oleracea L.) effects of pre- and postharvest factors, Doctoral thesis, Alnarp, 62.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-08-11

Як цитувати

Прісс, О. П., & Кулик, А. С. (2014). Стабілізація зеленого забарвлення при зберіганні овочів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(10(70), 53–58. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.26231

Номер

Том 4 № 10(70) (2014): Екологія. Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Олеся Петрівна Прісс, Аліна Степанівна Кулик

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.