Аналіз хімічного складу гречаної крупи із гречки різних селекційних сортів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.26233Ключові слова:
гречана крупа, гречка, селекційний сорт, хімічний склад, порівняльний аналізАнотація
Проведено дослідження та порівняльний аналіз хімічного складу гречаної крупи із різних селекційних сортів гречки. Встановлено, що найбільш високопоживною та збалансованою за більшістю показників хімічного складу виявилася гречана крупа із гречки сортів «Космея», «Квітник», «Українка». Зазначені сорти можна вважати найбільш перспективними та розглядати як біофортифіковану рослинну сировину для виробництва функціональних продуктів.
Посилання
- Postanova prezidiyi Natsionalnoyi akademiyi nauk vid 8 chervnya 2011 roku № 189 «Pro shvalennya proektu Kontseptsiyi Derzhavnoyi naukovo-tehnichnoyi programi «Biofortifikatsiya ta funktsionalni produkti na osnovi roslinnoyi sirovini na 2012-2016 roki». Available at: http://www.zakon normativ.info/index.php/component/lica/?href=0&view=text&base=1&id=647009&menu=807115
- Parahin, N. V. (2010). Grechiha: biologicheskie vozmozhnosti i puti ich realizatsii. Vestnik OrelGAU, 4 (25), 4-8.
- Tishchenko, V., Chekalin, M., Batashova, M. (2012). Grechku z Kitayu do nas zavezli kochovi plemena guni. Zerno i hlib, 2, 67.
- Alekseeva, O. C. (2005). Grechka osnovna krup’yana kultura v Ukrayini. Zbirnik naukovih prats Podilskogo derzhavnogo agrarno-tehnichnogo universitetu. Kam’yanets -Podilskiy, 13, 1215.
- Zakon Ukrayini vid 3 zhovtnya 2013 roku № 425 «Pro virobnitstvo ta obig organichnoyi silskogospodarskoyi produktsiyi ta sirovini». Available at: http://zakon.nau.ua/doc/?code=425-18
- Alekseeva, E. S., Kashcheeva, E. I., Bochkareva, L. P. (2002). Formirovanie kollektsii mirovogo genofonda grechihi v Ukraine. Sbornik nauchnyh trudov mezhdunarodnoy konferentsii posvyashchennoy 30-letiyu NIIKK, Kamenets-Podolskiy, 164168.
- Fesenko, A. N., Gurinovich, I. A., Fesenko, N. V. (2008). Perspektivy selektsii gomostilnyh populyatsiy grechihi. Agrarnaya nauka, 3, 1012.
- Ikeda, S., Kreft, I., Asami, Y., Mochida, N., Ikeda, K. (2008). Nutrition educational aspects on the utilization of some buckwheat foods. Fagopyrum, 25, 5764.
- Kreft, I., Ikeda, K., Ikeda, S., Vombergar, B. (2010). Razrabotka funktsionalno novyh produktov pitaniya na osnove grechihi obyknovennoy i tatarskoy. Vestnik OrelGAU, 4 (25), 1517.
- Kreft, I. (1989). Breeding of determinate buckwheat. Fagopirum, 9, 5759.
- Martinenko, G. E. (2001). Potential Productivity of Buckwheat with Green Flowers. Advances in Buckwheat, Chunchon (Korea), 2732.
- Sirohman, I. V., Zagorodnya, V. M. (2009). Tovaroznavstvo harchovih produktiv funktsionalnogo priznachennya:Navchalniy posibnik dlya studentiv vishchih navchalnih zakladiv. Tsentr uchbovoyi literaturi, 544.
- Hrungu, N. K., Devatasan, N., Kreft, I., Lisen, M. (2010). Identifikatsiya i molekulyarnaya harakteristika granulirovano-svyazannoy sintazy krahmala, izvlechennoy iz grechihi. Vestnik OrelGAU, 4 (25), 7076.
- Gu, Juan, Hong, Yan, Gu ,Zhengbiao (2009). Study on Physico-chemical Properties of Buckwheat Starch. Food and Fermentation Industries, 30 (11), 104108.
- Vang, Ing, Chen, Dzya, Feng, Ibaili (2010). Sostoyanie protsessa proizvodstva i razrabotka strategiy v otnoshenii produktov iz grechihi v Kitae. Vestnik OrelGAU, 4 (25), 914.
- Fulian, Yang, Yin, Xia, Beilei ,Ren (2009). Extract of dietary fiber from buckwheat shells by alkaline hydrolysis. Cereals and Oils, 7, 2325.
- Liu, Linwei (2002). Buckwheat deep process in China. Journal of Northwest A & F University, 30, 8385.
- Strihar, A., Malasay, V., Sanova, A. (2011). Pererobniki zmusheni bukvalno polyuvati za zernom grechki, bo agrariyi shchoroku zmenshuyut yiyi posivi. Zerno i hlib, 2, 3032.
- Fu, Yuan, Zhang, Meili, Wen, Houjuan (2009). Preparation of Antioxidant Peptides from Buckwheat Albumin by Enzymatic Hydrolysis. Food Scienceю, 30 (15), 142147.
- Znachennya, pohodzhennya ta poshirennya grechki: (Elektronna entsiklopediya silskogo gospodarstva). Available at: http://www2.agroscience.com.ua
- Bonafaccia, G., Gambelli, L., Fabjan, N., Kreft, I. (2003). Trace elements in flour and bran from common and tartary buckwheat. Food Chemistry, 83 (1), 1–5. doi:10.1016/s0308-8146(03)00228-0
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Антоніна Анатоліївна Дубініна, Світлана Олександрівна Ленерт, Тетяна Миколаївна Попова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.