Застосування дизайн-мислення при розробці прототипу електронного сервісу для оцінки впливу на довкілля
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.262356Ключові слова:
дизайн-мислення, оцінка впливу на довкілля, стейкхолдери, прототип, електронний сервіс, інтерфейсАнотація
Розглянуто об’єкт дослідження – процес дизайн-мислення при розробці прототипу електронного сервісу для оцінки впливу на довкілля планованої діяльності суб’єктів господарювання. Досліджено проблематику застосування підходу дизайн-мислення до процесу автоматизації оцінки впливу на довкілля. В результаті застосування дизайн-мислення у поєднанні з стейкхолдинговим підходом розроблено логіко-структурну схему та архітектуру інтерфейсу електронного сервісу для різних категорій користувачів. Особливостями прототипу електронного сервісу оцінки впливу на довкілля (ЕС ОВД) є забезпечення єдиного розуміння вимог та одержаних результатів, зручний доступ до виконання розрахунків. Відмінними рисами до здійснення обчислень в ЕС ОВД є кількісне отримання значень показників, які в звіті представлено у вигляді якісних параметрів завдяки застосуванню нового алгоритму. Це дозволяє суб’єктам господарювання за допомогою онлайн доступу виконувати розрахунки показників ще на стадії підготовки звіту.
Розроблений дизайн інтерфейсу та функціонал прототипу ЕС ОВД був оцінений експертним методом за 10-ти бальною шкалою при здійсненні розрахунків за реальним проектом. Ефективність роботи електронного сервісу підтверджена узгодженістю думок експертів за методом конкордації. Розрахунковий коефіцієнт конкордації склав 0,83 та був перевірений на адекватність за критерієм Пірсона (20,75), що підтвердило достовірність проведених розрахунків при рівні значимості 0,05.
Сферою використання може бути оцінка впливу на довкілля об’єктів транспортного будівництва та автозаправних комплексів. Умовами практичного використання є наявність доступу до мережі інтернет та наявність достатньої кваліфікації користувача для здійснення розрахунків
Посилання
- Aleksieieva, Ye. (2018). Otsinka vplyvu na dovkillia: rekomendatsiyi dlia subiektiv hospodariuvannia shchodo uchasti hromadskosti. Lviv: Vydavnytstvo «Kompaniya “Manuskrypt”», 36. Available at: https://www.civic-synergy.org.ua/wp-content/uploads/2018/04/Otsinka-vplyvu-na-dovkillya_rekomendatsiyi-dlya-sub-yektiv-gospodaryuvannya-shhodo-uchasti-gromadskosti.pdf
- Vikas, T. N., Vinay, C. T., Hegaddathy, H. A., Shaikh, R. N. (2022). Design Thinking: A Review Paper. International Journal of Advanced Research in Science, Communication and Technology, 405–412. doi: https://doi.org/10.48175/ijarsct-2893
- Jaskyte, K., Liedtka, J. (2022). Design thinking for innovation: Practices and intermediate outcomes. Nonprofit Management and Leadership, 32 (4), 555–575. doi: https://doi.org/10.1002/nml.21498
- Canfield, D. de S. (2021). A história do Design Thinking. DAT Journal, 6 (4), 223–235. doi: https://doi.org/10.29147/datjournal.v6i4.502
- Dell’Era, C., Magistretti, S., Cautela, C., Verganti, R., Zurlo, F. (2020). Four kinds of design thinking: From ideating to making, engaging, and criticizing. Creativity and Innovation Management, 29 (2), 324–344. doi: https://doi.org/10.1111/caim.12353
- Ozcan, A. C., Takayama, Y. (2019). Thinking And Designing With Design Thinking. Markets, Globalization & Development Review, 04 (02). doi: https://doi.org/10.23860/mgdr-2019-04-02-01
- Pereira, J. C., Russo, R. de F. S. M. (2018). Design Thinking Integrated in Agile Software Development: A Systematic Literature Review. Procedia Computer Science, 138, 775–782. doi: https://doi.org/10.1016/j.procs.2018.10.101
- Klenner, N. F., Gemser, G., Karpen, I. O. (2021). Entrepreneurial ways of designing and designerly ways of entrepreneuring: Exploring the relationship between design thinking and effectuation theory. Journal of Product Innovation Management, 39 (1), 66–94. doi: https://doi.org/10.1111/jpim.12587
- Tavera Romero, C. A., Ortiz, J. H., Khalaf, O. I., Montilla Ortega, W. (2021). Software Architecture for Planning Educational Scenarios by Applying an Agile Methodology. International Journal of Emerging Technologies in Learning (iJET), 16 (08), 132. doi: https://doi.org/10.3991/ijet.v16i08.20603
- Kamran, R., Dal Cin, A. (2020). Designing a Mission statement Mobile app for palliative care: an innovation project utilizing design-thinking methodology. BMC Palliative Care, 19 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s12904-020-00659-1
- Przybilla, L., Klinker, K., Lang, M., Schreieck, M., Wiesche, M., Krcmar, H. (2022). Design Thinking in Digital Innovation Projects – Exploring the Effects of Intangibility. IEEE Transactions on Engineering Management, 69 (4), 1635–1649. doi: https://doi.org/10.1109/tem.2020.3036818
- Leopold, L. B., Clarke, F. E., Hanshaw, B. B., Balsley, J. R. (1971). A procedure for evaluating environmental impact. Circular. doi: https://doi.org/10.3133/cir645
- Rudenko, S. V., Olekh, T. M., Gogunskiy, V. D. (2013). Model' obobschennoy otsenki vozdeystviya na okruzhayuschuyu sredu v proektakh. Upravlinnia rozvytkom skladnykh system, 15, 53–60.
- Mateichyk, V., Khrutba, V., Kharchenko, A., Khrutba, Y., Protsyk, O., Silantieva, I. (2021). Developing a Tool for Environmental Impact Assessment of Planned Activities and Transport Infrastructure Facilities. Transportation Research Procedia, 55, 1194–1201. doi: https://doi.org/10.1016/j.trpro.2021.07.185
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Victoriia Khrutba, Anna Kharchenko, Yuliia Khrutba, Mykola Kolbasin, Vitalii Tsybulskyi, Iuliia Silantieva, Roksolana Lysak
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
