Анодний ефект та МГД-нестабільність в алюмінієвому електролізері. Контроль параметрів для їх прогнозування
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.26268Ключові слова:
алюмінієвий електролізер, струм, електроліт, напруга, анодний ефект, МГД-нестабільністьАнотація
Представлені результати аналітичного дослідження з контролю параметрів і прогнозування технологічних відхилень в алюмінієвих електролізерах з метою зниження енергоємності виробництва алюмінію. Обговорюються технологічні параметри, що дозволяють підвищити ефективність управління процесом електролізу та прогнозу технологічних відхилень у ванні. Показано, що постійне вимірювання додаткових технологічних параметрів на електролізері дозволяє прогнозувати настання технологічних відхилень.
Посилання
- Grotheim, K. (1982). Aluminium electrolysis.Dusseldorf: Aluminium-Verlag, 271.
- Bazhin, V. Ju., Vlasov, A. A., Lupenkov, A. V. (2011). Upravlenie anodnym jeffektom na aljuminievom jelek-trolizere. Metallurg, 5, 89–93. Available at: http://144.206.159.178/ft/7889/938203/16395881.pdf
- Thonstad, J. (2006). Anode effects in aluminum electrolysis cells and ways of reducing their frequency. Aluminum Siberia-2006: Proc. Int. Conf.-Exhibition, Verso, Krasnoyarsk, 200–213.
- Prediction of anode effect in aluminium electrolyzing process. Annotacija. Available at: http://en.cnki.com.cn/Article_en/CJFDTOTAL-YJZH200805003.htm. (Last access: 20.07.2014).
- A new anode effect quenching procedure. Available at: http://www2.medioambiente.gov.ar/documentos/cambio_climatico/oamdl/pdd_aluar_anexo5.pdf. (Last access: 19.07.2014).
- A virtual aluminum reduction cell. Available at: http://smse.csu.edu.cn/Bk/Attachments/2e694a5a-16d9-4815-ba74-3ef6af048445/A%20Virtual%20Aluminum%20Reduction%20Cell最终出版格式.pdf. (Last access: 19.07.2014).
- Utkin, N. I. (1985). Metallurgija cvetnyh metallov. Moscow: Metallurgija, 440.
- Borisoglebskij, Ju. V. (1999). Metallurgija aljuminija. Novosibirsk : Nauka. Sibirskaja izdatel'skaja firma RAN, 438.
- Bajmakov, Ju. V., Vetjukov, M. M. (1966). Jelektroliz rasplavlennyh solej. Moscow: Metallurgija, 560.
- Tabereaux, A. T. (2007). Maximum Anode Effect Voltage. Light Metals, 405–410.
- Solhejm, A., Moksnes, B. P. (2007). Raspredelenie anodnogo toka v aljumi-nievyh jelektrolizjorah. Aljuminij Sibiri. Krasnojarsk.
- Tabereaux, A. (2004). Anode Effects and PFC Emission Rates. Eighth Australasian Aluminium Smelter Techn. Conf. and Workshop. Queenstown, New Zealand, 532–540.
- Izgaryshev, N. A., Gorbachev, S. V. (1951). Kurs teoreticheskoj jelektrohimii. Moscow: Goshimizdat, 503.
- Al'chikov, V. V. (2006). Optimizacija magnitnyh polej ot tokov v oshinovke aljuminievyh jelektrolizerov. Aljuminij Sibiri. Krasnojarsk.
- Sluchenkov, O. V., Poljakov, P. V., Ahmetov, S. I., Arhipov, A. G. (2008). Vzaimovlijanie polja skorostej katodnogo metalla i osadka jelektroli-zerov na silu toka 300 kA. Granica razdela metall-jelektrolit. Aljuminij Sibiri. Krasnojarsk.
- Radionov, E. Ju., Ershov, V. A. (2009). Osobennosti magnitnoj gidrodinamiki jelektrolizerov OA-300 5-oj serii Irkutskogo aljuminievogo zavoda. Vestnik Irkutskogo Gosudarstvennogo Tehnicheskogo Universiteta, 4, 210–213.
- Knizhnik, A. V., Bogdanov, Ju. V., Kuzakov, A. A., Radionov, E. Ju. (2007). Issledovanie MGD-stabil'nosti jelektrolizjora OA-300. Aljuminij Sibiri. Krasnojarsk.
- Renbijun, A. (2007). Research of Fuzzy Control for Alumina in Henan Hongkong Longquan Aluminum Co. LTD., China. Light Metals, 4, 439–442.
- Berezin, A. I., Poliakov, P. V., Rodnov, O. O. (2003). Neural Network Qualifier of Noises of Aluminium Reduction Cell. Light Metals, 4, 437–442.
- Kirko, I. M., Kirko, G. E. (2009). Magnitnaja gidrodinamika: sovremennoe videnie problem. Moscow: Izhevsk: Reguljar. i haot. dinamika: In-t komp'juter. issled., 630.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Геннадий Иванович Щербань, Иван Федорович Червоный
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
