Аналіз ризиків і показників безпеки сировини та продукції цукрової промисловості Казахстану

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.263130

Ключові слова:

ХАССП, цукрова промисловість, безпека, буряковий жом, меляса, ризики, мікробіологічні показники, токсичні елементи

Анотація

Об'єктами дослідження є процес переробки цукрових буряків, цукрові буряки, цукор, меляса.

Вирішено задачу визначення критичних контрольних точок при переробці цукрових буряків і показників безпеки сировини та продукції цукрової промисловості.

Результати отримані на підставі аналізу ризиків та системи контрольних точок при переробці цукрових буряків, визначено п'ять контрольних критичних точок за критеріями: фізичне, хімічне та біологічне забруднення. Також встановлено, що за показниками безпеки сировина – цукровий буряк, та готова продукція відповідають вимогам нормативних документів за показниками – мікробіологічними та вмістом важких металів.

Вивчено показники безпеки цукрових буряків, цукру-піску, меляси та бурякового жому. Мікробіологічні показники: БГКП (коліформи), патогенні та S.aureus у різних зразках цукрових буряків не виявлені. Мікробіологічні показники КМАФАнМ та дріжджі цукру-піску, меляси та жому 1–5*102, 6–7*102, 5–8*102  і 2–3*101, 1–3*101, 1*101 КУО/см3 відповідно, знаходяться у допустимих межах. Вміст токсичних елементів не перевищував допустимих норм.

Для цукрових заводів Казахстану раніше не проводилися дослідження з визначення аналізу ризиків та контрольних критичних точок в цукровій галузі, отримані результати дослідження заповнять цей недолік.

Областю та умовами практичного використання отриманих результатів є можливість підвищення якості готової продукції та поліпшення показників безпеки сировини і готової продукції, збільшення термінів зберігання побічних продуктів (меляса, буряковий жом) бурякоцукрового виробництва. Досягнення зазначених можливостей ґрунтується на аналізі ризиків та контрольних критичних точок (ХАССП) при переробці цукрових буряків.

Біографії авторів

Nurlan Dautkanov, Kazakh Research Institute of Processing and Food Industry

Candidate of Technical Science, Associate Professor

Department of Crop Production Processing

Dina Dautkanova, Kazakh Research Institute of Processing and Food Industry

Doсtor of Technical Sciences, Associate Professor

Department of Crop Production Processing

Saltanat Mussayeva, Mukhtar Auezov South Kazakhstan University

Candidate of Technical Science, Associate Professor

Department of Food Engineering

Посилання

  1. Bugaenko, I. F. (1994). Analiz poter' sakhara v sakharnom proizvodstve i puti ikh snizheniya. Kursk: AP «Kursk», 128.
  2. Astakhova, N. V., Ermolaeva, E. O., Trofimova, N. B. (2020). Development of a food safety management system based on HACCP principles in the production of chocolate wafers. Food processing industry = Pischevaya promyshlennost', 5, 39-43. doi: https://doi.org/10.24411/0235-2486-2020-10053
  3. Varivoda, A. A., Ovcharova, G. P. (2013). Tekhnologiya khraneniya i pererabotki moloka i molochnykh produktov. Saarbryukken: Palmarium Academic Pudlishing, 256.
  4. Tungyshbayeva, U., Mannino, S., Uazhanova, R., Adilbekov, M., Yakiyayeva, M., Kazhymurat, A. (2021). Development of a methodology for determining the critical limits of the critical control points of the production of bakery products in the Republic of Kazakhstan. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (11 (111)), 57–69. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.234969
  5. Liu, Y., Sabadash, S., Duan, Z., Deng, C. (2022). The influence of different drying methods on the quality attributes of beetroots. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (11 (117)), 60–68. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.258049
  6. Sadovnikova, M. A., Makarova, L. V. (2018). Analiz poter' pri proizvodstve sakhara (na primere OAO «Atmis-sakhar» g. Kamenki). Molodoy ucheniy, 49 (235), 52–55. URL: https://moluch.ru/archive/235/54712/
  7. Pusik, L., Pusik, V., Bondarenko, V., Gaevaya, L., Kyruchina, N., Kuts, O. et. al. (2022). Determiningcarrot preservation depending on the root quality and size, as well as on storage techniques. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (11 (115)), 26–32. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251785
  8. Gharib-Bibalan, S., Keramat, J., Hamdami, N., Hojjatoleslamy, M. Optimization of fenton oxidation process for the degradation of color precursors in raw sugar beet juice. Sugar Tech, 18 (3), 273–284. doi: https://doi.org/10.1007/s12355-015-0398-6
  9. Kotzamanidis, C. Z., Arvanitoyannis, I., Skaracis, G. N., Hadjiantoniou, D. Ch. (2000). Implementation of hazard analysis critical control point (HACCP) to the production line of sugar, molasses and pulp. Sugar industry, 125, 970–925. Available at: https://www.researchgate.net/publication/233985525_Implementation_of_hazard_analysis_critical_control_point_HACCP_to_a_production_line_of_beet_sugar_molasses_and_pulp_A_case_study
  10. Wicher, E. W., Hermosilla, J. L. G., Silva, E. C., Azollini, W. (2012). Traceability for Food Safety: the case of a sugar factory and alcohol distillery plant. International conference on industrial Engineering and Operetions Management. Guimaraes. Available at: https://abepro.org.br/biblioteca/icieom2012_submission_145.pdf
  11. Robles-Gancedo, S., López-Díaz, T. M., Otero, A. (2009). Microbiological Counts during Beet Sugar Extraction. Journal of Food Protection, 72 (6), 1332–1337. doi: https://doi.org/10.4315/0362-028x-72.6.1332
  12. Kusstatscher, P., Zachow, C., Harms, K., Maier, J., Eigner, H., Berg, G., Cernava, T. (2019). Microbiome-driven identification of microbial indicators for postharvest diseases of sugar beets. Microbiome, 7 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s40168-019-0728-0
  13. Sabyrkhan, A. Zh., Ermakhanova, A. B. et. al. (2019). Analiz gribkovogo soobschestva sakharnoy svekly pri khranenii. VIII Mezhdunarodnaya nauchno-tekhnicheskaya konferentsiya «Novoe v tekhnologii i tekhnike funktsional'nykh produktov pitaniya na osnove mediko-biologicheskikh vozzreniy», posvyaschennaya 90-letiyu tekhnologicheskogo fakul'teta. Voronezh, 450–452. Available at: http://old.vsuet.ru/science/conference2019/mat_28-03-2019.pdf
  14. Meyes, T., Mertimor, S. (2005). Effektivnoe vnedrenie KhASSP: uchimsya na opyte drugikh. Sankt-Peterburg: Professiya, 288.
  15. Dunchenko, N. I., Magomedov, M. D., Rybin, A. V. (2008). Upravlenie kachestvom v otraslyakh pischevoy promyshlennosti. Moscow, 211.
  16. Novikova, A. V., Bartenev, I. I., Kravets, M. V., Gavrin, D. S. (2014). Rezul'taty issledovaniya vliyaniya preparatov fungitsidnogo deystviya na sokhrannost' matochnykh korneplodov. Priemy i sredstva povysheniya produktivnosti sakharnoy svekly i drugikh kul'tur sevooborota. Voronezh, 92–96.
  17. Kupriyanov, A. V. (2013). Razrabotka i vnedrenie sistemy KhASPP na predpriyatiyakh pischevoy promyshlennosti. Orenburg, 89.
  18. Gharib-Bibalan, S., Keramat, J., Hamdami, N., Hojjatoleslamy, M. (2016). Optimization of fenton oxidation process for the degradation of color precursors in raw sugar beet juice. Sugar Tech, 18 (3), 273–284. doi: https://doi.org/10.1007/s12355-015-0398-6
  19. Grigorenko, V. R. (2017). Puti sokhraneniya urozhaya korneplodov sakharnoy svekly i sakharistosti pri ugroze nalichiya kornevykh gniley. Materialy IX Mezhdunarodnoy studencheskoy nauchnoy konferentsii «Studencheskiy nauchnyy forum». Available at: https://scienceforum.ru/2017/article/2017038968
  20. Iztaev, A. I., Yakiyaeva, M. A., Arynova, R. A. et. al. (2020). Innovatsionnye tekhnologii dlitel'nogo khraneniya sakharnoy svekly. Almaty: TOO Izdatel'stvo "Fortunv Poligraf", 480.
  21. Stognienko, O. I. (2014). Izmeneniya v patogennom komplekse kagatnoy gnili, proizoshedshie za 80 let. Priemy i sredstva povysheniya produktivnosti sakharnoy svekly i drugikh kul'tur sevooborota. Voronezh, 106–109. Available at: http://vniiss.com/ChitZal/Book/Sbornik2014.pdf
  22. Dautova, Z. F., Alimgafarov, R. R. (2013). Khimicheskiy sostav korneploda sakharnoy svekly. Sovremennye naukoemkie tekhnologii, 9, 12–13. Available at: https://top-technologies.ru/ru/article/view?id=33159
  23. Petenko, A. I., Molotilin, Yu. I. (2008). Konservirovanie sveklovichnogo zhoma s bakterial'nymi zakvaskami. Zemlya i Zhizn'. Rossiyskaya agrarnaya gazeta, 13 (157). Available at: https://биотехагро.рф/zagotovka-kormov/zagotovka-kormov-04
  24. Vrednoe vozdeystvie tyazhelykh metallov na organizm cheloveka. Available at: https://www.studsell.com/view/29881/
  25. Ovchinnikova, Yu. A., Papikyan, T. A. (2016). Vliyanie gerbitsidov na urozhaynost' sakharnoy svekly. Molodoy ucheniy, 23 (127), 189–192. Available at: https://moluch.ru/archive/127/35138/

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-30

Як цитувати

Dautkanov, N., Dautkanova, D., & Mussayeva, S. (2022). Аналіз ризиків і показників безпеки сировини та продукції цукрової промисловості Казахстану. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(11 (118), 105–112. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.263130

Номер

Том 4 № 11 (118) (2022): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Nurlan Dautkanov, Dina Dautkanova, Saltanat Mussayeva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.