Формування цифрового простору соціального стійкого розвитку для харчових підприємств

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.263540

Ключові слова:

корпоративна соціальна відповідальність, цифровізація бізнесу, цифровий простір стійкого розвитку, діджиталізація, зона зрілості підприємства

Анотація

У сучасних умовах виникають нові вимоги до формування відносин із споживачами, партнерами, працівниками та суспільством.

Досліджено можливості інтегрування інструментів корпоративної соціальної відповідальності (КСВ)та процесів діджиталізації економіки та визначення нового формату оцінки діяльності підприємств малого та середнього бізнесу з рівнем їх зрілості.

У дослідженні сформульовано закономірності розвитку КСВ, запропоновано використання нового поняття «цифровий простір соціального стійкого розвитку» (DSSSD), та розроблено методичний інструментарій визначення рівня зрілості цифрового простору соціального стійкого розвитку (DSSSD) підприємств харчової промисловості. Розроблене методичне забезпечення дозволяє надати оцінку КСВ за економічними, соціальними та інформатизаційними критеріями.

Запропонована система показників КСВ дозволяє порівнювати компанії та ранжувати їх в системі координат корпоративна соціальна відповідальність/діджиталізація. Визначено 17 ключових показників, які сформовано в три ключові групи. Підтвердженням дієвості методики є виконанні розрахунки для підприємств малого те середнього бізнесу харчової промисловості. За результатами розрахунків визначено рівні зрілості восьми підприємств харчової промисловості України у просторі DSSSD. Проведений аналіз дозволив визначити що чотири підприємства знаходяться на початковому рівні DSSSD (зона 1 Digital Descriptive), два підприємства рухаються в зону 2 (Solutions Analytics Digital), і два підприємства за рахунок підвищення рівня діджиталізації та формування внутрішньої системи КСВ знаходяться в стані переходу до зони 3 (Smart CIS), що свідчить про їх активний розвиток. Це дає можливість стверджувати що методика є ефективною і може бути корисною для підприємств різних країн світу. Оскільки вибрані показники використовуються на всіх підприємствах тих країн які використовують міжнародну системи обліку та звітності.

Удосконалення системи у напрямах формування корпоративної соціальної відповідальності та впровадження діджиталізації підприємства, дає можливість оптимізувати інформаційні системи підприємств, автоматизувати управлінські процедури, та створити нові комунікативні канали зв’язку із споживачами та бенефіціарами. Це сприятиме розвитку системного соціально-економічного ефекту бізнесу, турботи про потреби людей, розвитку соціального клімату на підприємстві та появи нових форматів взаємодії бізнесу, держави та суспільства

Біографії авторів

Любов Миколаївна Лінгур, Національний університет «Одеська політехніка»

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економічної кібернетики та інформаційних технологій

Олена Анатоліївна Мартинюк, Одеський національний медичний університет

Доктор економічних наук, професор

Кафедра менеджменту

Ірина Юріївна Івченко, Національний університет «Одеська політехніка»

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економічної кібернетики та інформаційних технологій

Олег Ігорович Івченко, IT-компанія "Lohika"

Керівник групи, старший NET інженер

Посилання

  1. Apal’kova, V. V. (2015). The concept of the digital economy in the European Union and the prospects of Ukraine. European Journal of Management Issues, 23 (4), 9–18. doi: https://doi.org/10.15421/191502
  2. Chuprina, M., Zhaldak, H. (2020). New trends in the sphere of corporate social responsibility. Efektyvna Ekonomika, 11. doi: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2020.11.87
  3. Zioło, M., Bąk, I., Filipiak, B. Z., Spoz, A. (2022). In search of a financial model for a sustainable economy. Technological and Economic Development of Economy, 28 (4), 920–947. doi: https://doi.org/10.3846/tede.2022.16632
  4. Bocharova, N., Shchepilina, A. (2017). Indicators of the level of corporate social responsibility development at motor transport enterprises. Economics of the transport complex, 30, 85–99. doi: https://doi.org/10.30977/etk.2225-2304.2017.30.0.85
  5. Camilleri, M. A. (2017). Corporate Citizenship and Social Responsibility Policies in the United States of America. Sustainability Accounting, Management and Policy Journal, 8 (1), 77–93 doi: https://doi.org/10.1108/sampj-05-2016-0023
  6. Jamali, D., Karam, C. (2016). Corporate Social Responsibility in Developing Countries as an Emerging Field of Study. International Journal of Management Reviews, 20 (1), 32–61. doi: https://doi.org/10.1111/ijmr.12112
  7. Martyniuk, O., Vitvitskaya, O., Lagodiienko, V., Krupitsa, I. (2019). Formation of an innovative concept of management on the basis of reconstruction of genetic algorithm of management technology. Periodicals of Engineering and Natural Sciences (PEN), 7 (2), 487. doi: https://doi.org/10.21533/pen.v7i2.560
  8. Kim, Y., Atukeren, E., Lee, Y. (2022). A New Digital Value Chain Model with PLC in Biopharmaceutical Industry: The Implication for Open Innovation. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 8 (2), 63. doi: https://doi.org/10.3390/joitmc8020063
  9. The Framework for Enterprise Architecture: Background, Description and Utility by: John A. Zachman. Available at: https://www.zachman.com/resources/ea-articles-reference/327-the-framework-for-enterprise-architecture-background-description-and-utility-by-john-a-zachman
  10. Zachman, J. A. (1987). A framework for information systems architecture. IBM Systems Journal, 26 (3), 276–292. doi: https://doi.org/10.1147/sj.263.0276
  11. CNews: IT Trends 2020. Available at: https://www.cnews.ru/reviews/ittrendy2020
  12. The KPMG Survey of Corporate Responsibility Reporting 2013. Available at: https://assets.kpmg/content/dam/kpmg/pdf/2013/12/corporate-responsibility-reporting-survey-2013.pdf
  13. Senkevich, A., Voit, D. (2020). Digital transformation of territorial management systems: directions and prospects of development. Black Sea Economic Studies, 52-2, 81–85. doi: https://doi.org/10.32843/bses.52-35
  14. Lingur, L. (2020). Integrated approaches of csr information system formation for small and medium business enterprises. Economy and Society, 22. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-38
  15. Lisica, J. (2019). Exploring the Journey to Digital Excellence in Supply Chain. Gartner. Available at: https://blogs.gartner.com/power-of-the-profession-blog/exploring-journey-digital-excellence-supply-chain/
  16. Pliuta, V. (2012). Porivniannia bahatomirnoho analizu v ekonomichnykh doslidzhenniakh: Metody taksonomiyi i faktornoho analizu. Moscow: Statystyka, 151.
  17. Möller, F., Stachon, M., Azkan, C., Schoormann, T., Otto, B. (2021). Designing business model taxonomies – synthesis and guidance from information systems research. Electronic Markets, 32 (2), 701–726. doi: https://doi.org/10.1007/s12525-021-00507-x
  18. Sergiienko, L., Polyak, K., Poverlyak, T., Cherchata, A., Andriushchenkoe, I., Zhyliakova, O. (2020). Application of taxonomic analysis in assessing the level of enterprise development in emergency situations. Management Science Letters, 1329–1340. doi: https://doi.org/10.5267/j.msl.2019.11.024
  19. Kaczmarczyk, P. (2017). Taxonomic Analysis of Voivodships Development in Terms of ICT Usage in Enterprises. Folia Oeconomica Stetinensia, 17 (2), 83–96. doi: https://doi.org/10.1515/foli-2017-0020

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-31

Як цитувати

Лінгур, Л. М., Мартинюк, О. А., Івченко, І. Ю., & Івченко, О. І. (2022). Формування цифрового простору соціального стійкого розвитку для харчових підприємств. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(13(118), 22–33. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.263540

Номер

Том 4 № 13(118) (2022): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Liubov Lingur, Olena Martyniuk, Iryna Ivchenko, Oleg Ivchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.