Обґрунтування технології застосування гігроскопічних матеріалів для пилезахисту доріг з найнижчим типом покриття
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.263573Ключові слова:
гігроскопічні матеріали, пилозахист, запиленість, придорожня зона, дороги, джерела забруднення, вплив пилуАнотація
У статті представлені результати експериментальних досліджень для типів пухких ґрунтів, легко схильних до пилу. У зв'язку з цією проблемою ставиться завдання вивчення та вивчення причин та структури утворення запиленості у придорожній зоні доріг із поширеними типами покриттів або без покриттів. Експериментальне дослідження спрямоване на визначення часу висихання розчинів хімічного захисту від пилу під дією сонячної радіації та норми їхнього розподілу.
Об'єктом дослідження є пил, що утворюється на дорогах з низькими транспортними та експлуатаційними характеристиками (тимчасові дороги у місцях дорожньо-ремонтних робіт, дороги до кар'єрів та ін.) та матеріали, що використовуються для знепилювання дорожніх покриттів.
Вирішуваним завданням є зниження викиду великої кількості пилу на дорогах без покриття або з покриттям низької якості, що негативно впливає на організм людини.
Отримані результати є визначенням способу боротьби з пилом на дорожніх покриттях, що забезпечує зниження зносу при русі транспортних засобів дорогами без дорожніх покриттів.
При цьому на виході передбачається класифікація пилу за джерелами їхнього утворення.
Завдяки своїм особливостям і характеристикам ці результати дозволили автору вирішити це завдання – ефективними способами боротьби з пилом на дорожніх покриттях є: обробка їх пиловловлюючими матеріалами, що знижують знос; збереження первісної рівності; зниження забруднення повітря; покращення умов руху автомобілів та санітарно-гігієнічного стану доріг поблизу населених пунктів.
Для дослідних випробувань були взяті традиційні розчини солей різної концентрації (NaCl, MgCl2, CaCl2, MgCl2×6H2O та ін.) та розчини стабілізуючих добавок іноземного виробництва Durasoil та Soiltac виробництва SOILWORKS.
Спонсор дослідження
- We express our gratitude to the KazADI laboratory.
Посилання
- Malash, G. F., Hashem, H. M. (2005). Improving the properties of ammonium nitrate fertilizer using additives. AEJ – Alexandria Engineering Journal, 44, 685–693.
- Wang, Y., Du, C., Cui, M. (2021). Formulation Development and Performance Characterization of Ecological Dust Suppressant for Road Surfaces in Cities. Applied Sciences, 11 (21), 10466. doi: https://doi.org/10.3390/app112110466
- Gonzalez, A., Aitken, D., Heitzer, C., Lopez, C., Gonzalez, M. (2019). Reducing mine water use in arid areas through the use of a byproduct road dust suppressant. Journal of Cleaner Production, 230, 46–54. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.05.088
- Beaulieu, L., Pleau, R., Pierre, P., Poulin, P., Juneau, S. (2014). Mechanical performance in field conditions of treated and stabilized granular materials used in unpaved roads: a longitudinal study. Canadian Journal of Civil Engineering, 41 (2), 97–105. doi: https://doi.org/10.1139/cjce-2012-0423
- Du, C.-F., Li, L. (2013). Development and characterization of formulation of dust-suppressant used for stope road in open-pit mines. Journal of Coal Science and Engineering (China), 19 (2), 219–225. doi: https://doi.org/10.1007/s12404-013-0217-1
- Zhang, Y., Chen, J., Li, D., Zhu, S., Gao, J. (2023). Effectiveness evaluation of water-sprinkling in controlling urban fugitive road dust based on TRAKER method: A case study in Baoding, China. Journal of Environmental Sciences, 124, 735–744. doi: https://doi.org/10.1016/j.jes.2021.12.005
- Nargis, A., Habib, A., Islam, M. N., Chen, K., Sarker, M. S. I., Al-Razee, A. N. M. et. al. (2022). Source identification, contamination status and health risk assessment of heavy metals from road dusts in Dhaka, Bangladesh. Journal of Environmental Sciences, 121, 159–174. doi: https://doi.org/10.1016/j.jes.2021.09.011
- Kim, J., Wi, E., Moon, H., Son, H., Hong, J., Park, E. et. al. (2022). Quantitative analysis of the concentration of nano‑carbon black originating from tire-wear particles in the road dust. Science of The Total Environment, 842, 156830. doi: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.156830
- Botsou, F., Sungur, A., Kelepertzis, E., Kypritidou, Z., Daferera, O., Massas, I. et. al. (2022). Estimating remobilization of potentially toxic elements in soil and road dust of an industrialized urban environment. Environmental Monitoring and Assessment, 194 (8). doi: https://doi.org/10.1007/s10661-022-10200-x
- Gekhtman, V. I. (1999). Avtomobil'nye dorogi v ekologicheskikh sistemakh: problemy vzaimodeystviya. Moscow: Che Ro, 239.
- Barikaeva, N. S., Nikolenko, D. A. (2013). Research of dust content of urban environment near highways. Available at: https://naukarus.com/issledovanie-zapylennosti-gorodskoy-sredy-vblizi-avtomobilnyh-dorog
- ST RK 1290-2004. Grunty. Metody laboratornogo opredeleniya fizicheskikh kharakteristik. Available at: https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=30092368
- Dzhakeshov, K. S. (2007). Teoriya obrazovaniya pyli v pritrassovoy zone avtomobil'nykh dorog i grodskikh ulits. Vestnik VKGTU, 1 (35), 76–79. Available at: https://www.ektu.kz/files/vestnik/arch01_2007.pdf
- Ekologicheskaya bezopasnost' avtomobil'noy dorogi: ponyatie i kolichestvennaya otsenka (2002). Moscow: Rosavtodor, 79. Available at: http://online.budstandart.com/ru/catalog/doc-page?id_doc=6178
- GOST 17.2.3.02-78. Okhrana prirody. Atmosfera pravila ustanovleniya dopustimykh vybrosov vrednykh veschestv promyshlennymi predpriyatiyami. Available at: http://online.budstandart.com/ru/catalog/doc-page?id_doc=6178
- Yessentay, D. (2021). Reliability criterion for calculation of the optimum driving speed on road in winter. International Journal of GEOMATE, 21(83). doi: https://doi.org/10.21660/2021.83.j2115
- Zhussupbekov, A., Tulebekova, A., Zhumadilov, I., Zhankina, A. (2020). Tests of Soils on Triaxial Device. Key Engineering Materials, 857, 228–233. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/kem.857.228
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Saniya Kiyalbay, Akmaral Sagybekova, Abdy Kiyalbaev, Kabdullagazy Nauruzbayev, Gulsum Espayeva, Gulnar Bektursunova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
