Формування стимулів управління будівельними відходами, утвореними в процесі війни

Автор(и)

  • Валентина Миколаївна Марченко Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", Україна https://orcid.org/0000-0002-4756-3703
  • Валерій Леонідович Осецький Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-5104-1070
  • Алла Володимирівна Гречко Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", Україна https://orcid.org/0000-0002-4913-9674
  • Богдан Володимирович Дергалюк Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", Україна https://orcid.org/0000-0001-8791-9121
  • Оксана Петрівна Кавтиш Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", Україна https://orcid.org/0000-0002-4304-5220
  • Віталій Володимирович Шутюк Національний університет харчових технологій, Україна https://orcid.org/0000-0002-6480-5890

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.265646

Ключові слова:

будівельні відходи, управління відходами, стимули перероблення відходів, сфера поводження з відходами

Анотація

Об’єктом дослідження є система стимулів, спрямована на активізацію процесів управління будівельними відходами, утвореними в процесі бойових дій.

Вирішується проблема формування стимулів зростання економічної зацікавленості управління будівельними відходами.

Досліджено структурну та функціональну готовність економіки до управління відходами, утвореними в результаті бойових дій. Виявлено, що 60 % учасників системи управління відходами є мікропідприємства з рентабельністю діяльності на рівні 0,2 %. Оцінено рівень утилізації будівельних відходів та рівень їх повторного використання. Зроблено прогнози поведінки способів поводження з утвореними відходами при відсутності змін державної політики. На основі застосування методів прогнозування виявлено тренд зростання кількості відходів, які розміщуються на полігонах. Запропоновані напрями державного впливу на формування економічних стимулів для перероблення будівельних відходів.

Особливості результатів дослідження полягають у тому, що досліджено невідповідність існуючих стимулів потребам учасників сфери управління відходами. Проблемою для діяльності малих підприємств є попит на результати діяльності, на формування якого і повинні бути спрямовані державні зусилля. Відмінні риси отриманих результатів полягає у тому, що воно вирішує проблеми досягнення балансу економічних інтересів учасників управління будівельними відходами, утвореними в процесі війни. Сферою практичного використання отриманих результатів є система державного та місцевого управління діяльністю з управління відходами.

Біографії авторів

Валентина Миколаївна Марченко, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського"

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економіки та підприємництва

Валерій Леонідович Осецький, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Доктор економічних наук, професор

Кафедрa економічної теорії, макро- та мікроекономіки

Алла Володимирівна Гречко, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського"

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економіки та підприємництва

Богдан Володимирович Дергалюк, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського"

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економіки та підприємництва

Оксана Петрівна Кавтиш, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського"

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економіки та підприємництва

Віталій Володимирович Шутюк, Національний університет харчових технологій

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра технології консервування

Посилання

  1. Nunes, K., Mahler, C. (2020). Comparison of construction and demolition waste management between Brazil, European Union and USA. Waste Management & Research: The Journal for a Sustainable Circular Economy, 38 (4), 415–422. doi: https://doi.org/10.1177/0734242x20902814
  2. Ma, M., Tam, V. W. Y., Le, K. N., Li, W. (2020). Challenges in current construction and demolition waste recycling: A China study. Waste Management, 118, 610–625. doi: https://doi.org/10.1016/j.wasman.2020.09.030
  3. Srour, I. M., Chehab, G. R., El-Fadel, M., Tamraz, S. (2013). Pilot-based assessment of the economics of recycling construction demolition waste. Waste Management & Research: The Journal for a Sustainable Circular Economy, 31 (11), 1170–1179. doi: https://doi.org/10.1177/0734242x13479430
  4. Al-Otaibi, A., Bowan, P. A., Abdel daiem, M. M., Said, N., Ebohon, J. O., Alabdullatief, A., Al-Enazi, E., Watts, G. (2022). Identifying the Barriers to Sustainable Management of Construction and Demolition Waste in Developed and Developing Countries. Sustainability, 14 (13), 7532. doi: https://doi.org/10.3390/su14137532
  5. Wu, Z., Yang, K., Xue, H., Zuo, J., Li, S. (2022). Major barriers to information sharing in reverse logistics of construction and demolition waste. Journal of Cleaner Production, 350, 131331. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2022.131331
  6. Sun, Y., Gu, Z. (2022). Implementation of Construction Waste Recycling under Construction Sustainability Incentives: A Multi-Agent Stochastic Evolutionary Game Approach. Sustainability, 14 (6), 3702. doi: https://doi.org/10.3390/su14063702
  7. Su, P., Peng, Y., Hu, Q., Tan, R. (2020). Incentive Mechanism and Subsidy Design for Construction and Demolition Waste Recycling under Information Asymmetry with Reciprocal Behaviors. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17 (12), 4346. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph17124346
  8. Long, H., Liu, H., Li, X., Chen, L. (2020). An Evolutionary Game Theory Study for Construction and Demolition Waste Recycling Considering Green Development Performance under the Chinese Government’s Reward-Penalty Mechanism. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17 (17), 6303. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph17176303
  9. Villoria Sáez, P., Osmani, M. (2019). A diagnosis of construction and demolition waste generation and recovery practice in the European Union. Journal of Cleaner Production, 241, 118400. doi: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.118400
  10. Antunes, A., Martins, R., Silvestre, J. D., do Carmo, R., Costa, H., Júlio, E., Pedroso, P. (2021). Environmental Impacts and Benefits of the End-of-Life of Building Materials: Database to Support Decision Making and Contribute to Circularity. Sustainability, 13 (22), 12659. doi: https://doi.org/10.3390/su132212659
  11. Adams, K. T., Osmani, M., Thorpe, T., Thornback, J. (2017). Circular economy in construction: current awareness, challenges and enablers. Proceedings of the Institution of Civil Engineers – Waste and Resource Management, 170(1), 15–24. doi: https://doi.org/10.1680/jwarm.16.00011
  12. Nixon, P. J. (1976). The use of materials from demolition in construction. Resources Policy, 2 (4), 276–283. doi: https://doi.org/10.1016/0301-4207(76)90082-9
  13. Khaled, I. N. A., Hanan, S. W. (2007). Reuse of Demolished Building's Debris in Post war Construction An approach to conservation of traditional architecture. Available at: https://khalednabil.net/papers/PostwarConstruction2007.pdf
  14. Kao, S.-Y. (2013). The City Recycled: The Afterlives of Demolished Buildings in Postwar Beijing. Available at: https://escholarship.org/uc/item/2sw6n612
  15. Al-Mabhouh, M. A., Musalam, A. M. A., Shukri, A., Al-Najjar, H., Abunamous, R. E. S. (2021). Requirements for Managing the Recycling of War Debris in the Gaza Strip. Israa University Journal for Applied Science, 5 (1), 59–73. doi: https://doi.org/10.52865/dqqd6095
  16. Derzhavnyi klasyfikator Ukrainy. Klasyfikator vidkhodiv DK 005-96. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0089217-96#Text
  17. Utvorennia ta povodzhennia z vidkhodamy I–IV klasiv nebezpeky za katehoriiamy materialiv u 2020 rotsi. Available at: https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/ns/upvI_IV/arch_upvI_IV_u.html
  18. Recovery rate of construction and demolition waste (2022). Available at: https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/cei_wm040/default/table?lang=en
  19. Metodolohichni poiasnennia. Available at: https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2013/kap/kap_met.htm
  20. Karty Ukrainy. Available at: https://unitar.org/maps/countries/107?page=0
  21. Natsionalna stratehiia upravlinnia vidkhodamy v Ukraini do 2030 roku (2017). Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy No. 820-r. 08.11.2017. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/820-2017-%D1%80#Text
  22. Klasyfikatsiia vydiv ekonomichnoi diialnosti (2010). Nakaz Derzhspozhyvstandartu Ukrainy No. 457. 11.10.2010. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10#Text
  23. Pro vіdkhodi (1998). Zakon Ukraini No. 187/98. 05.03.1998. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-%D0%B2%D1%80#Text
  24. Kilkist diiuchykh pidpryiemstv za vydamy ekonomichnoi diialnosti z rozpodilom na velyki, seredni, mali ta mikropidpryiemstva za 2010−2020 roky. Available at: https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/sze_20.htm
  25. Obsiah vyroblenoi produktsii (tovariv, posluh) pidpryiemstv za vydamy ekonomichnoi diialnosti u 2012–2020 rokakh. Available at: https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/sze_20.htm
  26. Rentabelnist operatsiinoi ta vsiiei diialnosti pidpryiemstv za vydamy ekonomichnoi diialnosti za 2010–2017 roky. Available at: https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/fin/rodp/rodp_ed/rodp_ed_u/rodp_ed_1218_u.htm
  27. Utvorennia vidkhodiv za klasyfikatsiinymy uhrupovanniamy derzhavnoho klasyfikatora vidkhodiv u 2020 rotsi. Available at: https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/ns/uv_zaklass/arch_uv_zaklass_u.htm
  28. Pro upravlinnia vidkhodamy (2022). Zakon Ukrainy No. 2320-IX. 20.06.2022. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#Text
  29. Stan sfery povodzhennia z pobutovymy vidkhodamy v Ukraini za 2021 rik. Available at: https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/zhkh/terretory/stan-sfery-povodzhennya-z-pobutovymy-vidhodamy-v-ukrayini-za-2021-rik/
  30. Patentscope.wipo. Available at: https://patentscope.wipo.int/search/en/result.jsf?_vid=P10-L5JUK8-08105
Формування стимулів управління будівельними відходами, утвореними в процесі війни

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-26

Як цитувати

Марченко, В. М., Осецький, В. Л., Гречко, А. В., Дергалюк, Б. В., Кавтиш, О. П., & Шутюк, В. В. (2022). Формування стимулів управління будівельними відходами, утвореними в процесі війни. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(13 (119), 32–42. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.265646

Номер

Том 5 № 13 (119) (2022): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Valentyna Marchenko, Valerii Osetskyi, Alla Hrechko, Bogdan Dergaliuk, Oksana Kavtysh, Vitaliy Shutyuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.