Визначення степені впливу теплових потоків на деформацію оболонки космічної надувної платформи з корисним навантаженням
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.266161Ключові слова:
космічна надувна платформа, корисне навантаження, теплові потоки космічного середовища, тензор інерції диспенсера, пружні деформації оболонкиАнотація
Роботу присвячено дослідженню впливу теплових потоків навколишнього космічного середовища на деформацію оболонки космічної надувної платформи з корисним навантаженням. Вдосконалено математична модель впливу коливань температури на масово-інерційні характеристики космічної надувної платформи еліпсоїдальної форми.
В моделі введені наступні припущення. Розподіл температур на освітленій частині і неосвітленій частині оболонки рівномірний. Градієнт перепаду температур між освітленою і неосвітленою частинами для всіх точок оболонки однаковий. Для визначення деформацій використовується безмоментна теорія. Модель космічної надувної платформи – «гумова куля», що працює лише на розтяг і стиск. Всі деформації пружні.
Визначено переваги і обмеження застосування розробленої математичної моделі. Проведено комп’ютерне моделювання орбітального руху космічної надувної платформи з корисним навантаженням на сонячно-синхронній орбіті. Матеріал оболонки платформи – каптон. Отримано оцінки коливань температур освітленої і неосвітленої частини оболонки та температури газу всередині неї. Визначено залежність пружних деформацій від температури із врахуванням модуля Юнга матеріалу. Визначено вплив зміни тиску газу на рух точок кріплення корисного навантаження і зміну тензора інерції. Отримані результати показали, що тензор інерції змінюється в межах порядку 10-5 кгм2. Максимальне відхилення точок кріплення корисного навантаження від початкового положення на освітленій частині оболонки склало близько 10-6 м.
З огляду стійкості конструкції до впливу теплових потоків навколишнього космічного середовища показано можливість застосування космічних надувних платформ в якості засобів для розведення угрупування супутників
Посилання
- Pogudin, A. V., Gubin, S. V. (2017). Overview of the Characteristics and Methods of Creating a Grouping of Small Spacecraft. Otkrytye informatsionnye i komp'yuternye integrirovannye tekhnologii, 75, 57–67. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vikt_2017_75_8
- Parish, J. A. (2004). Optimizing coverage and revisit time in sparse military satellite constellations a comparison of traditional approaches and genetic algorithms. Monterey: Naval Postgraduate School, 125. Available at: https://ia800905.us.archive.org/12/items/optimizingcovera109451209/optimizingcovera109451209.pdf
- Cobb, W. W. (2019). How SpaceX lowered costs and reduced barriers to space. The Conversation Media Group Ltd. Available at: https://theconversation.com/how-spacex-lowered-costs-and-reduced-barriers-to-space-112586
- Wall, M. (2022). SpaceX raises launch and Starlink prices, citing inflation. Available at: https://www.space.com/spacex-raises-prices-launch-starlink-inflation
- IADC Space debris mitigation guidelines. IADC-02-01. Revision 2. Available at: https://orbitaldebris.jsc.nasa.gov/library/iadc-space-debris-guidelines-revision-2.pdf
- Schoneman, S., Roberts, J., Hadaller, A., Frego, T., Smithson, K., Lund, E. (2018). SSO-A: The First Large Commercial Dedicated Rideshare Mission. 32nd Annual AIAA/USU Conference on Small Satellites. Available at: https://digitalcommons.usu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=4073&context=smallsat
- Taylor, B., Fellowes, S., Dyer, B., Viquerat, A., Aglietti, G. (2020). A modular drag-deorbiting sail for large satellites in low Earth orbit. AIAA Scitech 2020 Forum. doi: https://doi.org/10.2514/6.2020-2166
- Sherpa-FX5 Orbital Debris Assessment Report (ODAR) (2021). Spaceflight, Inc. Available at: https://fcc.report/IBFS/SAT-STA-20210922-00127/13329215.pdf
- Small Spacecraft Mission Service VEGA-C. User’s Manual Issue 1 – Revision 0 (2020). Available at: https://www.arianespace.com/wp-content/uploads/2020/10/SSMS-Vega-C-UsersManual-Issue-1-Rev0-Sept2020.pdf
- Degtyarev, A. V., Gorbulin, V. P. (2014). Evolyutsiya raketno-kosmicheskikh razrabotok KB «Yuzhnoe». Visn. NAN Ukrainy, 6, 51–76. Available at: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69588
- Makarenko, A. A., Mashchenko, A. N., Shevtsov, E. I. (2015). The development of modern means of spacecraft integration with a launch vehicle. Space Science and Technology, 21 (5), 18–23. doi: https://doi.org/10.15407/knit2015.05.018
- Field, D. W., Askijian, A., Grossman, J., Smith, A. D. (2015). Pat. No. US 9463882. System and method for assembling and deploying satellites. No. 14/700504; declareted: 30.04.2015; published: 11.10.2016. Available at: https://scienceon.kisti.re.kr/srch/selectPORSrchPatent.do?cn=USP2016109463882
- Field, D. W., Askijian, A., Grossman, J., Smith, A. D. (2015). Pat. No. US9718566B2. Stackable satellites and method of stacking same. No. 14/700,466. declareted: 30.04.2015; published: 01.08.2017. Available at: https://patents.google.com/patent/US9718566B2/en
- Cosner, C. M., Baldwin, M. S. (2019). Pat. No. US11214388. Self-contained payload accommodation module. No. 16/243225; declareted: 09.01.2019; published: 04.01.2022.
- Litteken, D. A. (2019). Inflatable technology: using flexible materials to make large structures. Electroactive Polymer Actuators and Devices (EAPAD) XXI. doi: https://doi.org/10.1117/12.2500091
- Valle, G. D., Litteken, D., Jones, T. C. (2019). Review of Habitable Softgoods Inflatable Design, Analysis, Testing, and Potential Space Applications. AIAA Scitech 2019 Forum. doi: https://doi.org/10.2514/6.2019-1018
- Wei, J., Yu, J., Tan, H., Wang, W., Eriksson, A. (2019). Design and testing of inflatable gravity-gradient booms in space. CEAS Space Journal, 12 (1), 33–41. doi: https://doi.org/10.1007/s12567-019-00256-w
- Koryanov, V. V., Alifanov, O. M., Nedogarok, A. A., Uk, Y. S., Firsuk, S. O., Kulkov, V. M. (2021). Review of the technologies for development the inflatable brake device for deorbiting the space objects. AIP Conference Proceedings. doi: https://doi.org/10.1063/5.0036055
- Martindell, C. (2022). Inflatable Space Station to Make Space Accessible. The American Society of Mechanical Engineers. Available at: https://www.asme.org/topics-resources/content/inflatable-space-station-to-make-space-accessible
- Palii, О., Lapkhanov, E. (2021). Space inflatable platform to accommodate payload. InterConf, 323–328. doi: https://doi.org/10.51582/interconf.7-8.12.2021.037
- Lapkhanov, E. O., Palii, O. S. (2021). Mathematical model for determining the design parameters of an inflatable payload-bearing space platform. Technical Mechanics, 4, 66–78. doi: https://doi.org/10.15407/itm2021.04.066
- Karpilovskyi, V. S. (2022). Metod skinchennykh elementiv i zadachi teoriyi pruzhnosti. Kyiv: «Sofiia A», 275.
- Beloglazov, V. P. (2016). Teoreticheskie osnovy teplotekhniki. Teploperedacha. Nizhnevartovsk: Izd-vo Nizhnevart. gos. un-ta, 118.
- Picone, J. M., Hedin, A. E., Drob, D. P., Aikin, A. C. (2002). NRLMSISE-00 empirical model of the atmosphere: Statistical comparisons and scientific issues. Journal of Geophysical Research: Space Physics, 107 (A12), SIA 15-1-SIA 15-16. doi: https://doi.org/10.1029/2002ja009430
- Fortescue, P., Swinerd, G., Stark, J. (Eds.) (2011). Spacecraft systems engineering. John Wiley & Sons. doi: https://doi.org/10.1002/9781119971009
- Vinogradov, D. Yu., Davydov, E. A. (2017). Techniques of shaping steady near-circular solar-synchronous orbits for the long term existence of the spacecraft. Engineering Journal: Science and Innovation, 6 (66). doi: https://doi.org/10.18698/2308-6033-2017-6-1630
- NASA Systems engineering handbook (2007). NASA SP-2016-6105 Rev2. Available at: https://www.nasa.gov/sites/default/files/atoms/files/nasa_systems_engineering_handbook_0.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Erik Lapkhanov, Oleksandr Palii, Aleksandr Golubek
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.