Проектування та експлуатаційне дослідження двовісної сонячної трекерної системи для клімату Східної Лівії

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.266256

Ключові слова:

сонячний трекер, світлозалежний резистор, Arduino, сонячні елементи, двовісний

Анотація

Викопні види палива є невідновлюваними, кінцевими та такими, що виснажуються. Тому потрібно шукати альтернативні джерела енергії. Сонячна енергія рясніє в природі, тому її можна розглядати як найкращу альтернативу для задоволення попиту на енергію. Вона є стійкою, відновлюваною та масштабованою. Підвищення ефективності використання сонячної енергії має бути одним із наших головних завдань, оскільки це відновлюваний ресурс. Завдання використання цієї енергії полягає в тому, щоб підвищити ефективність, і навіть знизити виробничі витрати. Отже, в цьому дослідженні був розроблений двовісний сонячний трекер, щоб гарантувати, що сонячні елементи, що відстежуються, виробляють більше електроенергії, ніж стаціонарні сонячні елементи, покращуючи продуктивність сонячних панелей і розширюючи їх здатність максимально використовувати сонячне випромінювання. Експеримент дав чудові результати. Через постійну дію сонячного світла температура рухомого осередку вище, ніж у стаціонарного. Інтенсивність випромінювання комірки, що відстежується, більша, ніж у фіксованого комірки. Інтенсивність випромінювання для простеженого осередку більша, ніж для фіксованого осередку, і досягає максимуму 1282 Вт/м2 10 вересня і 1028 Вт/м3 11 вересня. трекерний осередок на 42 % порівняно з фіксованим. На 11 день різниця склала 210 Вт/м2/год, або 61 відсоток. Результати практично однакові з полудня до заходу сонця. Протягом дня напруга у вакуумі дещо відрізняється для стаціонарних осередків та осередків стеження, при цьому значення трекера трохи нижче фіксованого значення. Підвищена температура в осередку, що викликана великою кількістю сонячного випромінювання та більш теплим навколишнім середовищем, вважається причиною нижчого приросту енергії в трекері

Біографії авторів

Ali Najim Abdullah Saieed, AL-Rafidain University College-Baghdad

Assistant Lecturer, Master Degree

Department of Air-Conditioning and Refrigeration Engineering Technology

Monaem Elmnifi, Bright Star University

Master of Energy Technologies, Lecturer

Department of Mechanical Engineering

Abdalla Saad Ahmed Eltawati, Waha Oil Company

Engineer

Salem E Salem Elzwa, Higher Institute of Comprehensive Professions Ajdabiya

Master of Science System and Control, Assistant Lecture

Ajdabiya College

Yasir Ali Mezaal, Al-Farahidi University

Lecturer Doctor

Department of Finance and Banking

College of Administration and Economics

Laith Jaafer Habeeb, University of Technology

Assistant Professor Doctor

Training and Workshop Center

Посилання

  1. Atallah, F. S., Mahmood, Yaseen. H. H., Tawfeeq, S. S. . (2018). Fabrication and study of solar panel tracking system. Tikrit Journal of Pure Science, 23 (1), 123–127. doi: https://doi.org/10.25130/tjps.23.2018.017
  2. Jamroen, C., Komkum, P., Kohsri, S., Himananto, W., Panupintu, S., Unkat, S. (2020). A low-cost dual-axis solar tracking system based on digital logic design: Design and implementation. Sustainable Energy Technologies and Assessments, 37, 100618. doi: https://doi.org/10.1016/j.seta.2019.100618
  3. Fernández-Ahumada, L. M., Ramírez-Faz, J., López-Luque, R., Varo-Martínez, M., Moreno-García, I. M., Casares de la Torre, F. (2020). A novel backtracking approach for two-axis solar PV tracking plants. Renewable Energy, 145, 1214–1221. doi: https://doi.org/10.1016/j.renene.2019.06.062
  4. Dold, R. H. (2007). Literature review, no. 0215199, 11.
  5. Rizk, J. C. A. Y., Chaiko, Y. (2008). Solar tracking system: more efficient use of solar panels. World Academy of Science, Engineering and Technology, 41, 313–315.
  6. Barsoum, N., Vasant, P. (2010). Simplified solar tracking prototype. Global Journal of Technology and Optimization GJTO, 1, 38–45.
  7. Kancevica, L., Putans, H., Ziemelis, I. (2012). The tracking system for solar collectors with reflectors. In Proceeding of the International Scientific Conference on Renewable Energy and Energy Efficiency. Jelgava, 190–195.
  8. Racharla, S., Rajan, K. (2017). Solar tracking system – a review. International journal of sustainable engineering, 10 (2), 72–81.
  9. Rubio, F. R., Ortega, M. G., Gordillo, F., López-Martínez, M. (2007). Application of new control strategy for sun tracking. Energy Conversion and Management, 48 (7), 2174–2184. doi: https://doi.org/10.1016/j.enconman.2006.12.020
  10. Amadi, H. N., Gutierrez, S. (2019). Design and Performance Evaluation of a Dual-Axis Solar Tracking System for Rural Applications. European Journal of Electrical Engineering and Computer Science, 3 (1). doi: https://doi.org/10.24018/ejece.2019.3.1.52
  11. Nguyen, B. T., Ho, H.-X. T. (2020). Design, Implementation and Performance Analysis of a Dual Axis Solar Tracking System. Advances in Science, Technology and Engineering Systems Journal, 5 (3), 41–45. doi: https://doi.org/10.25046/aj050306
  12. Sumathi, V., Jayapragash, R., Bakshi, A., Kumar Akella, P. (2017). Solar tracking methods to maximize PV system output – A review of the methods adopted in recent decade. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 74, 130–138. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2017.02.013
  13. Peter, J. N., Kanyarusoke, K. E. (2019, March). Design optimization of pillar-mounted sun tracking solar-water purifiers for large households. 2019 International Conference on the Domestic Use of Energy (DUE), IEEE, 169–175.
  14. Tsoy, A., Titlov, O., Granovskiy, A., Koretskiy, D., Vorobyova, O., Tsoy, D., Jamasheva, R. (2022). Improvement of refrigerating machine energy efficiency through radiative removal of condensation heat. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (8 (115)), 35–45. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251834
  15. Elmnifi, M., Moria, H., Elbreki, A. M., Abdulrazig, O. D. (2021). Possibilities Study of Using Hybrid Solar Collectors in Northeastern Libya Residential Home. International Journal of Renewable Energy Research, 11 (2), 654–661.‏ doi: https://doi.org/10.20508/ijrer.v11i2.11938.g8186
  16. Safaripour, M. H., Mehrabian, M. A. (2011). Predicting the direct, diffuse, and global solar radiation on a horizontal surface and comparing with real data. Heat and Mass Transfer, 47 (12), 1537–1551. doi: https://doi.org/10.1007/s00231-011-0814-8
  17. Jamil, B., Akhtar, N. (2017). Comparison of empirical models to estimate monthly mean diffuse solar radiation from measured data: Case study for humid-subtropical climatic region of India. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 77, 1326–1342. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2017.02.057
  18. Bakirci, K. (2012). The Calculation of Diffuse Radiation on a Horizontal Surface for Solar Energy Applications. Energy Sources, Part A: Recovery, Utilization, and Environmental Effects, 34 (10), 887–898. doi: https://doi.org/10.1080/15567031003699525
  19. Nakashydze, L. V., Hilorme, T. V. (2015). Energy security assessment when introducing renewable energy technologies. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (8 (76)), 54–59. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.46577
  20. Kobeyeva, Z., Khussanov, A., Atamanyuk, V., Hnativ, Z., Kaldybayeva, B., Janabayev, D., Gnylianska, L. (2022). Analyzing the kinetics in the filtration drying of crushed cotton stalks. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (8 (115)), 55–66. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.252352
+

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-30

Як цитувати

Najim Abdullah Saieed, A., Elmnifi, M., Saad Ahmed Eltawati, A., E Salem Elzwa, S., Ali Mezaal, Y., & Jaafer Habeeb, L. (2022). Проектування та експлуатаційне дослідження двовісної сонячної трекерної системи для клімату Східної Лівії . Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(8(119), 79–88. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.266256

Номер

Том 5 № 8(119) (2022): Енергозберігаючі технології та обладнання

Розділ

Енергозберігаючі технології та обладнання

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Ali Najim Abdullah Saieed, Monaem Elmnifi, Abdalla Saad Ahmed Eltawati, Salem E Salem Elzwa, Yasir Ali Mezaal, Laith Jaafer Habeeb

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.