Розробка математичної моделі дотичного зіткнення транспортних засобів при реконструкції обставин дорожньо-транспортної пригоди

Автор(и)

  • Олексій Вікторович Сараєв Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-6582-560X
  • Олексій Валерійович Воропай Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-3396-8803
  • Олександр Олексійович Коряк Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-9119-0660
  • Сергій Іванович Поваляєв Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-9027-0132
  • Андрій Сергійович Шарапата Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-0823-9262

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.267800

Ключові слова:

транспортний засіб, бічний удар, втрата стійкості, відсутність гальмування, реконструкція обставин ДТП

Анотація

Розглянуто проблему з’ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) двох транспортних засобів внаслідок їх бічного дотичного зіткнення під невеликими кутами.

Метою дослідження є розробка математичної моделі дотичного зіткнення транспортних засобів для реконструкції обставин ДТП.

Завдяки поєднанню закону збереження імпульсу та теорії удару з використанням коефіцієнту відновлення вдалося розробити математичну модель, що описує розвиток такої ДТП та дозволяє визначити основні параметри руху транспортних засобів після та перед зіткненням. Дається відповідь щодо можливості втрати курсової стійкості транспортного засобу та його переміщення у бічному напрямі внаслідок зіткнення.

На основі математичної моделі аналітично було визначено основні параметри руху транспортних засобів після їх бічного зіткнення під кутами 5–15°, коли на дорожньому покритті не залишається слідів ковзання.

Проведено чисельний експеримент на прикладі конкретної ДТП. Результати дозволяють зробити висновок щодо можливості втрати курсової стійкості руху транспортних засобів та зміщення їх на зустрічну смугу або узбіччя внаслідок зіткнення.

Проведено порівняння результатів чисельного розрахунку з результатами програмного моделювання ДТП та обставинами, які були встановлені в процесі дослідження реального ДТП. Зроблено висновок, що отримані результати узгоджуються між собою і дають можливість більш точно оцінити параметри руху транспортних засобів після їх бічного дотичного зіткнення. В цілому це дає більш об’єктивні результати реконструкції механізму ДТП у випадках, коли відсутні сліди ковзання та гальмування на дорожньому покритті.

Запропонована математична модель може використовуватися при зіткненнях, що супроводжуються незначними деформаціями або пошкодженнями транспортних засобів

Біографії авторів

Олексій Вікторович Сараєв, Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Доктор технічних наук, професор, декан

Олексій Валерійович Воропай, Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра деталей машин та теорії машин і механізмів

Олександр Олексійович Коряк, Харківський національний автомобільно-дорожній університет

PhD, Associate Professor

Department of Machine Components and Theory of Machines and Mechanisms

Сергій Іванович Поваляєв, Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра деталей машин та теорії машин і механізмів

Андрій Сергійович Шарапата, Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра деталей машин та теорії машин і механізмів

Посилання

  1. Ilarionov, V. A. (1989). Ekspertiza dorozhno-transportnykh proisshestviy. Moscow: Transport, 256.
  2. Evtyukov, S. A., Vasil'ev, Ya. V. (2006). Ekspertiza dorozhno-transportnykh proisshestviy. Sankt-Peterburg: Izd-vo DNK, 536.
  3. Gidlewski, M., Prochowski, L., Jemioł, L., Żardecki, D. (2018). The process of front-to-side collision of motor vehicles in terms of energy balance. Nonlinear Dynamics, 97 (3), 1877–1893. doi: https://doi.org/10.1007/s11071-018-4688-x
  4. Wei, T., Zhi-qiang, L., Ai-hong, Z., Liang, J. (2018). A simplified model for analysis of Side-impact Velocity Based on Energy Method. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 392, 062126. doi: https://doi.org/10.1088/1757-899x/392/6/062126
  5. Viba, J., Liberts, G., Gonca, V. (2009). Car Rollover Collision With Pit Corner. Transport, 24 (1), 76–82. doi: https://doi.org/10.3846/1648-4142.2009.24.76-82
  6. Turenko, A. M., Klymenko, V. I., Saraiev, O. V., Danets, S. V. (2013). Avtotekhnichna ekspertyza. Doslidzhennia obstavyn DTP. Kharkiv: KhNADU, 320.
  7. Rodionov, Yu. V., Novopisniy, E. A. (2015). Metodiki ekspertnogo issledovaniya stolknoveniy transportnykh sredstv. Penza: PGUAS, 188.
  8. Wach, W. (2020). Spatial Impulse-Momentum Collision Model in Programs for Simulation of Vehicle Accidents. 2020 XII International Science-Technical Conference AUTOMOTIVE SAFETY. doi: https://doi.org/10.1109/automotivesafety47494.2020.9293494
  9. Vangi, D., Begani, F., Spitzhüttl, F., Gulino, M.-S. (2019). Vehicle accident reconstruction by a reduced order impact model. Forensic Science International, 298, 426.e1–426.e11. doi: https://doi.org/10.1016/j.forsciint.2019.02.042
  10. Chen, Q., Xie, Y., Ao, Y., Li, T., Chen, G., Ren, S. et al. (2021). A deep neural network inverse solution to recover pre-crash impact data of car collisions. Transportation Research Part C: Emerging Technologies, 126, 103009. doi: https://doi.org/10.1016/j.trc.2021.103009
  11. Strother, C. E., Woolley, R. L., James, M. B., Warner, C. Y. (1986). Crush Energy in Accident Reconstruction. SAE Technical Paper Series. doi: https://doi.org/10.4271/860371
  12. Wach, W., Gidlewski, M., Prochowski, L. (2016). Modelling reliability of vehicle collision reconstruction based on the law of conservation of momentum and Burg equations. Proceedings of 20th International Scientific Conference. Transport Means 2016, Part II. Kaunas University of Technology Publisher, Kaunas 2016, 693–698. Available at: https://www.researchgate.net/publication/321071413_Modelling_Reliability_of_Vehicle_Collision_Reconstruction_Based_on_the_Law_of_Conservation_of_Momentum_and_Burg_Equations
  13. Dong, H.-C., Nie, Z.-G. (2017). Identification for Speed of Vehicle and Its Uncertainty Analysis of Road Traffic Accident by Momentum Method. DEStech Transactions on Computer Science and Engineering. doi: https://doi.org/10.12783/dtcse/csma2017/17373
  14. Povaliaiev, S., Saraiev, O. (2021). Mathematical model for estimation the stability of the vehicle’s motion on overturning. Vehicle and Electronics. Innovative Technologies, 19, 47–52. doi: https://doi.org/10.30977/veit.2021.19.0.47
  15. Li, B., Bei, S. (2019). Research method of vehicle rollover mechanism under critical instability condition. Advances in Mechanical Engineering, 11 (1), 168781401882121. doi: https://doi.org/10.1177/1687814018821218
  16. Imine, H., Benallegue, A., Madani, T., Srairi, S. (2014). Rollover Risk Prediction of Heavy Vehicle Using High-Order Sliding-Mode Observer: Experimental Results. IEEE Transactions on Vehicular Technology, 63 (6), 2533–2543. doi: https://doi.org/10.1109/tvt.2013.2292998
  17. Saraiev, O., Gorb, Y. (2018). A Mathematical Model of the Braking Dynamics of a Car. SAE Technical Paper Series. doi: https://doi.org/10.4271/2018-01-1893
  18. Danez, S., Saraiev, O. (2018). Mathematical modeling of speed change of vehicles at emergency braking. Technology Audit and Production Reserves, 3 (1 (41)), 22–28. doi: https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.133612
Розробка математичної моделі дотичного зіткнення транспортних засобів при реконструкції обставин дорожньо-транспортної пригоди

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-30

Як цитувати

Сараєв, О. В., Воропай, О. В., Коряк, О. О., Поваляєв, С. І., & Шарапата, А. С. (2022). Розробка математичної моделі дотичного зіткнення транспортних засобів при реконструкції обставин дорожньо-транспортної пригоди. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(3 (120), 44–50. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.267800

Номер

Розділ

Процеси управління